Ухвала суду № 24359839, 10.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1100/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Шиндлер»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002160701 від 01.11.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Печерському районі міста Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.10.2011 ДПІ у Печерському районі міста Києва проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 529656 грн. за. серпень 2011 року (вх.№9007961931 від 20.09.2011), заявленої до відшкодування в рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та підпунктів 4.6.3, 4.6.4, 4.6.5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011, в результаті чого ТОВ «Шиндлер»завищено заявлену до бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 529656 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Згідно з поданою ТОВ «Шиндлер»до ДПІ у Печерському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за серпень 2011 року (вх. №9007961931 від 20.09.2011 року) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок майбутніх платежів з ПДВ, складає 529656 грн.

Перевіркою правомірності розрахунку показників розділу III «Розрахунки з бюджетом»декларації з ПДВ за серпень 2011 року встановлено, що ТОВ «Шиндлер»не визначені показники стовпчика 2 «Звітний період у якому виникла сума»Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, ще залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду зазначеної в декларації.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про завищення ТОВ «Шиндлер»суми бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів в розмірі 529656,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 179/07-01/32852667 від 13.10.2011.

20.10.2011 ТОВ «Шиндлер»до ДПІ у Печерському районі міста Києва були подані заперечення на зазначений акт перевірки, за результатами розгляду яких листом "Про надання відповіді на заперечення по акту перевірки" № 39504/10/07-111 від 27.10.2011 повідомлено про те, що висновки акту перевірки № 179/07-01/32852667 від 13.10.2011залишено без змін.

На підставі акту перевірки № 179/07-01/32852667 від 13.10.2011 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В»1 № 0002160701 від 01.11.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 529656,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 132414,00 грн.

14.11.2011 позивачем було подано до Державної податкової адміністрації у місті Києві скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0002160701 від 01.11.2011, яку рішенням про результати розгляду скарги № 287/10/25-114 від 12.01.2012 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Печерському районі міста Києва податкового повідомлення-рішення №0002160701 від 01.11.2011 р., з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпунктів 4.6.3 та 4.6.2 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935 якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Згідно з підпунктом 4.6.4 розділу V зазначеного Порядку якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2).

Підпунктом 4.6.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935 встановлено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3). Значення рядка 3 (Д3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4).

Позивачем в декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року задекларовано від'ємне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в розмірі 555664,00 грн. (розділ 19 декларації), що зараховувалась до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (розділ 20.2 декларації). Показники в рядках 21-25 декларації з податку на додану вартість за липень 2011 відсутні.

Разом з декларацією з податку на додану вартість за липень 2011 року на підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань підприємством було надано розрахунок коригування сум ПДВ (додаток №1), розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5), довідку Д6 (додаток № 6).

Відповідно до копії податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року позивачем було задекларовано позитивне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в розмірі 25 921,00 грн. (розділ 18 декларації) та від'ємне значення суми ПДВ попереднього періоду, що включається до складу податкового кредиту за серпень 2011 року в розмірі 555 577,00 грн. (розділ 21.1 декларації). Відповідно залишок від'ємного значення ПДВ серпень 2011 року за вирахуванням позитивного значення ПДВ за серпень 2011 року склав 529656,00 грн. (розділ 22 декларації), як і залишок від'ємного значення (розділ 23.2 декларації), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду - вересень 2011 року.

Разом з декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011 року відповідно до пункту 14.2 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935, позивачем було подано Додаток № 2 до декларації з податку на додану вартість «Довідка про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».

В додатку № 2 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року позивачем не було визначено показників колонки 2 «Звітний період, у якому виник залишок від'ємного значення попереднього періоду». Зазначений факт підтверджується сторонами та копією додатку № 2 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, яка наявна в матеріалах справи.

Факт виникнення у позивача суми від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 555 664,00 грн. грн. за липень 2011 року, сторонами не заперечується, як і не заперечується факт прийняття декларації з податку на додану вартість за липень та серпень 2011 року, який також підтверджується копіями відповідних квитанцій щодо прийняття податковим органом електронної звітності позивача.

Таким чином, позивачем у додатку № 2 декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року було допущено технічну помилку, яка за своїм змістом не могла призвести до завищення бюджетного відшкодування, оскільки перевіркою порушень при відображенні операцій з постачання послуг, застосування ставок оподаткування податку з доданої вартості у звітних періодах, нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, розрахунку показників розділу III «Розрахунки з бюджетом»які підлягають перевірці, відповідачем за результатами проведеної перевірки не встановлено.

Стосовно допущено позивачем технічної помилки в графі «Звітний (податковий ) період , у якому виникла сума»додатку № 2 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, а саме, відсутність показників в зазначені колонці. У назві стовпця зазначається, що показники які слід внести у рядки переносяться з попереднього звітного періоду, які також відображаються в рядку 22 декларації звітного періоду.

Оскільки звітний податковий період складає місяць, що насамперед підтверджується податковими деклараціями, то попередній звітний період мав місце у липні 2011 року.

Суд першої інстанції, аналізуючи порядок та положення заповнення податкової декларації, зазначає про періодичність заповнення даного документа та його складових, систематичність та взаємозв'язок показників поточного періоду з показниками минулого періоду, які відповідно до визначено порядку та правил внесення кореспондуються, розраховуються та переносяться, надаючи можливість простежити та визначити походження окремо взятого показника. Оскільки інформація , яка вноситься до додатку № 2 (Д2), переноситься з самої декларації, то відповідно дата звітного періоду, яка викликала сумнів у правильності нарахованого бюджетного відшкодування, є визначеною заздалегідь через свій тісний взаємозв'язок з рядком за № 22 декларації за липень 2011 року, в якому зазначена сума бюджетного відшкодування на серпень місяць за вирахуванням зобов'язань по сплаті податку на додану власність, які виникли у липні місяці 2011 року.

Судом першої інстанції вірно встановлено помилковість висновків відповідача про порушення позивачем порядку визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), оскільки вони не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідачем не зазначено про наявність обставин, які свідчать про заниження позивачем суми його податкових зобов'язань або завищення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість, що, відповідно, є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість шляхом зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, зокрема, в матеріалах справи відсутні докази фактичного нездійснення позивачем господарських операцій або невідповідності вимогам законодавства первинних документів позивача за взаємовідносинами з особами, що не мають правоздатності або статусу платників податку на додану вартість, за нікчемними правочинами або господарськими операціями, що не відповідають закону, докази придбання позивачем товарів (робіт, послуг), які несумісні з господарською діяльністю або не використовувались в господарській діяльності.

Також відповідачем не спростовано, що позивачем були виконані усі передбачені законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування, в тому числі щодо сплати податку на додану вартість в обсязі, включеному до розрахунку бюджетного відшкодування, та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Позивачем надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2011 року, разом з яким було подано Додаток № 2 «Довідка про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», в якому виправлено описку у графі 2 «Звітний (податковий ) період, у якому виникла сума», а саме, зазначено - «07.2011».

Вказаний уточнюючий розрахунок було подано в електронному вигляді 24.10.2011, що підтверджується копіями відповідних квитанцій щодо прийняття податковим органом електронної звітності позивача.

Таким чином, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення позивачем було виправлено описки, допущені у декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено відсутність підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з боку відповідача, то накладення штрафних санкцій на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 131414,00 грн. є також протиправним.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Печерському районі міста Києва податкового повідомлення-рішення №0002160701 від 01.11.2011 р

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2012 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі -14.05.2012 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Міщук М.С.