Ухвала суду № 24359475, 26.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/5552/11 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі: Коток К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод»до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач -публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» звернулося до суду з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання не чинними податкових повідомлень - рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року у задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод», подав апеляційну скаргу в якій просив суд скасувати рішення суду першої інстанції, та винести нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи.

У судовому засіданні представники апелянта підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, просили суд апеляційну скаргу задовольнити..

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, його нявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з»явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований виконавчим комітетом Смілянської міської ради 14.12.1998 року за № 725, та знаходиться на обліку в Смілянській об'єднаній державній податковій інспекції з 25.12.1998 року за № 19-АО.

У період часу з 17.03.2011 року по 30.03.2011 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ НВП «Смілянський електромеханічний завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку січень 2011 року, яка виникла в січні 2011 року за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, про що складено акт № 529/23/30147563 від 05.04.2011 року.

Відповідно до акта перевірки від 05.04.2011 року № 529/23/30147563 встановлено, що:

- порушення п. п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР позивачем завищено суму податкового кредиту за грудень 2010 року на 2219 грн. 80 коп;

- частково діяльність позивача не була спрямована на реальне настання правових наслідків за укладеними угодами, а була направлена на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди з контрагентом, який не виконував своїх податкових зобов'язань. У результаті порушення п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР завищено суму податкового кредиту у грудні 2010 року на суму 677382 грн. 96 коп. та січні 2011 року на суму 392632 грн. 76 коп;

- не підтверджено відображене позивачем у декларації за грудень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 422039 грн. та встановлено заниження різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 257564 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 05.04.2011 року, позивач надав відповідачу письмове заперечення від 12.04.2011 року № 42-44-32 на акт позапланової виїзної перевірки, в якому просив переглянути викладені у акті висновки та повідомити про результати його розгляду.

Відповідач 15.04.2011 року направив позивачу відповідь про результати розгляду заперечення № 5340/23-140, якою підтверджено висновки позапланової виїзної перевірки.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення № 0000192301 від 15.04.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 257564 грн., № 0000212301 від 15.04.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 422039 грн., № 0000232301 від 15.04.2011 року, яким позивача зобов'язано сплатити штрафні фінансові санкції у розмірі 1 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про законність дій відповідача щодо прийняття податкових повідомлень -рішень, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачем у грудні 2010 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну ТОВ НВО «Станкоресурс», індивідуальний податковий номер 368397004844 за № 1206105 від 06.12.2010 року на загальну суму 13318 грн. 80 коп. в т. ч. ПДВ 2219 грн. 80 коп. вказана операція відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за № 3705, в додатку 5 до декларації за № 130.

У той же час встановлено, що ТОВ НВО «Станкоресурс»має інший індивідуальний податковий номер 368397004644, а тому дані податкового кредиту в сумі 2219 грн. 80 коп. позивача не відповідають даним податкових зобов'язань ТОВ НВО «Станкоресурс».

Під час розгляду справи судом першої інстанції, представник позивача зазначила, що позивачем самостійно виправлено помилку поданням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, де у додатку 5 зроблено виправлення та зазначено індивідуальний податковий номер ТОВ НВО «Станкоресурс»368397004644. Уточнюючий розрахунок прийнятий відповідачем 16.08.2011 року за № 9006694516.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІII податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження позивача про самостійне виправлення помилки не можу бути прийняте до уваги, оскільки порушення було виявлене не ним самостійно, а при проведенні перевірки відповідачем.

Також, судом першої інстанції встановлено, що позивачем укладено договір № 50/5 від 12.10.2010 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Криворожбуд»на виконання робіт по монтажу та наладці технологічного обліку електроенергії в електричних лініях 10 кВ і 0,4 кВ та до податкового кредиту в грудні 2010 року, січні 2011 року віднесено суми ПДВ по податкових накладних отриманих від ТОВ «Криворожбуд»№ 761 від 08.12.2010 року, в сумі 100000 грн., у т. ч. ПДВ 16666 грн. 67 коп., № 866 від 20.12.2010 року на суму 100000 грн., у т. ч. ПДВ 16666 грн. 67 коп., № 30 від 14.01.2011 року на суму 100000 грн., у т. ч. ПДВ 16666 грн. 67 коп.

На підтвердження господарської операції позивачем суду надано акти прийому -передачі виконаних робіт № б\н від 08.12.2010 року, № 866 від 20.12.2010 року, № 30 від 14.01.2011 року. Проте суд не може їх прийняти як первинні облікові документи з огляду на вимоги ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Документом, який визначає виконання робіт згідно укладених договорів на виконання будівельно - монтажних робіт є акти виконаних робіт типових форм № КБ-2 «Акт приймання виконаних підрядних робіт»та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», затверджені наказом Держкомстату та Держбуду від 21.06.2002 р. № 237/5.

Позивачем 03.11.2010 року укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Електровозрембуд»договір поставки № 107/27 на постачання товару в асортименті в кількості та по ціні згідно специфікацій. Відповідно до додаткової угоди до договору поставки № 107/27 поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця. Право власності на товар від продавця до покупця переходить з моменту вигризки товару на складі покупця.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Електровозрембуд»позивачем надано суду прибуткові ордери, видаткові накладні, платіжні доручення, податкові накладні за грудень 2010 року в кількості 37 штук на загальну суму 3780951 грн. 72 коп., в т. ч. ПДВ 630158 грн. 62 коп., січень 2011 року в кількості 27 штук на загальну суму 2255796 грн. 54 коп., в т. ч. ПДВ 375966 грн. 09 коп.

Разом з тим, суду не надано документальних доказів транспортування (товарно-транспорті накладні) товару від ТОВ «Електровозрембуд»до позивача.

Твердження представника позивача про те, що товар переходив у власність позивача лише на його складі, а тому оформлення товарно-транспортних накладних спростовується наступним.

Відповідно до розділу 11. «Правила оформлення документів на перевезення» Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568 (далі Правила), із змінами та доповненнями, основними документами підтверджуючими перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

З огляду на викладене, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, який призначено для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажів та обліку виконаної роботи.

Позивачем на підтвердження перевезень товару по договору поставки № 107/27, суду надані подорожні листи вантажного автомобіля за грудень 2010 року та січень 2011 року.

Проте, вони не можуть бути прийняті, як належні документальні докази, виходячи з наступного.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.

Враховуючи викладене, подорожній лист лише характеризує роботу автомобіля і водія проте не дає можливості встановити, які вантажі перевозились автомобілем.

Позивачем 15.06.2009 року укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Постач Комплект Океан»договір поставки № 62/27 на постачання товару в асортименті в кількості та по ціні згідно специфікацій. Порядок розрахунків встановлений 50% передоплати та 50% оплати після отримання товару. Відповідно до додаткової угодо до договору поставки № 62/27 від 15.06.2009 року від 16.11.2009 року орієнтовна сума поставки складає 2000000 грн.

Для підтвердження поставки товару позивачем суду надано видаткову накладну № РН-0000045 від 01.12.2010 року, прибутковий ордер № 337 від 01.12.2010 року, податкову накладну від 01.12.2010 року на суму 160000 грн., у т. ч. ПДВ 26666 грн. 67 коп.

Відповідно до вказаних документів відвантаження товару проведено 01.12.2010 року, проте суду не надано товарно-транспортні накладні, які могли підтвердити поставку товару позивачу. Надані подорожні листи датовані 07.12.2010 року та 14.12.2010 року.

Неможливість фактичного здійснення господарських операцій ТОВ «Криворожбуд», ТОВ «Постач Комплект Океан»та ТОВ «Електровозорембуд»через відсутність майна та інших матеріальних і трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з виконання робіт; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів є порушенням публічного порядку, зловживанням правами, нанесенням шкоди суспільним інтересам в частині недодержання вимог ст. ст. 3, 13, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України в момент вчинення правочинів, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені такими правочинами, здійсненими про людське око із замахом на безпідставне заволодіння бюджетними коштами через удаване право на бюджетне відшкодування ПДВ з боку позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що відповідачем вірно встановлено порушення п. п. 7.2.8 п. 7.2 п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, у результаті чого позивачем було завищено податок на додану вартість, включений до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість, унаслідок чого відповідачем правомірно прийняті податкові повідомлення -рішення № 0000192301 від 15.04.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 257564 грн., № 0000212301 від 15.04.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 422039 грн., № 0000232301 від 15.04.2011 року, яким позивача зобов'язано сплатити штрафні фінансові санкції у розмірі 1 грн.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.