Ухвала суду № 24356409, 17.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11585/11/2670 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Парінова А.Б., Губської О.А.,

при секретарі Кропивному Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2012 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Ойл" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2011№0000882304,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2011№0000882304.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2012 р. позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва на підставі необґрунтованих та документально непідтверджених висновків акту позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань правових відносин з ТОВ "Укройлпродукт" винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011р. №0000882304, яким ТОВ "Фактор Ойл" визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість та застосовано фінансові (штрафні) санкції. За посиланням позивача, відповідачем під час здійснення перевірки не враховано первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Ойл" з питань правових відносин з ТОВ "Укройлпродукт" за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року.

Як зазначено в акті, перевірка здійснювалась згідно підпункту 78.1.11 п.. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підставі наказу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 03.06.2011р. № 1621 та направлення на перевірку від 06.06.2011 № 1588/23-40.

За результатами вказаної перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва складено акт від 20.06.2011 №309/1-23-40-36885481, яким зафіксовано факт порушення ТОВ "Фактор Ойл" підпунктів 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, та п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки від 20.06.2011 № 309/1-23-40-36885481 висновки щодо порушення ТОВ "Фактор Ойл" вимог ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201 ПК України, грунтуються на результатах аналізу даних АІС "Реєстр платників податків", АІС "Контрагент"державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, системи "Автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", висновку державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 12.03.2011 № 15/23-404/37036907 про проведення аналізу діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Укройлпродукт" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 31.12.2010р. та довідки державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 18.04.2011р. № 150/37036907 про проведення аналізу діяльності ТОВ "Укройлпродукт" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р., які на момент виникнення податкового кредиту, не були підтверджені контрагентом позивача ТОВ "Укройлпродукт".

Крім того, на підставі акту перевірки від 20.06.2011р. № 309/1-23-40-36885481 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011р. № 0000882304, яким ТОВ "Фактор Ойл" визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 882 184,00 грн., з них: 776878,00 грн. основний платіж; 45306,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до підпунктів 75.1.1 та 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Аналізуючи наявність підстав для проведення позапланової документальної перевірки позивача, колегія суддів враховує наступне.

Як відображено в акті перевірки від 20.06.2011 № 309/1-23-40-36885481 вона проводилась згідно із приписами підпункту 78.1.11 ПК України. Разом з тим, з наказу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 03.06.2011р. №1621 та направлення на перевірку від 06.06.2011р. № 1588/23-40 вбачається, що перевірка ТОВ "Фактор Ойл" здійснювалась на підставі підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється при отриманні постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Під час судового розгляду справи ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не надано суду документів, які б підтверджували наявність підстав, визначених ПК України для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача (або відсутність пояснень на інформаційний запит органу державної податкової служби із доказами надіслання такого запиту платникові податків, або постанова суду органу дізнання, слідчого, прокурора про призначення перевірки).

Враховуючи розбіжності в документах державної податкової інспекції щодо підставності проведення перевірки позивача, ненадання відповідачем суду доказів на обґрунтування підстав для проведення позапланової документальної перевірки платника податків, відповідачем не доведено суду, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у законній спосіб під час здійснення відповідної перевірки.

Колегія суддів апеляційної інстанції аналізуючи доводи позивача щодо необґрунтованості та непідтвердженості висновків акту позапланової виїзної документальної перевірки фактичним обставинам справи, враховує наступне.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на результатах аналізу даних АІС "Реєстр платників податків", АІС "Контрагент" ДПІї у Голосіївському районі м. Києва, системи "Автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", висновку ДПІ у Подільському районі м. Києва від 12.03.2011 № 15/23-404/37036907 про проведення аналізу діяльності ТОВ "Укройлпродукт" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 31.12.2010р. та довідки державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 18.04.2011р. № 150/37036907 про проведення аналізу діяльності ТОВ "Укройлпродукт" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва під час судового розгляду справи на підтвердження факту невідображення в податковому обліку ТОВ "Укройлпродукт" податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 776878,00 грн., яке виникло за результатами фінансово-господарських відносин з ТОВ "Фактор Ойл" надано висновок ДПІ у Подільському районі м. Києва від 29.03.2011 № 27/23-404-37036907.

Разом з тим, представником позивача під час судового розгляду справи в суді першої інстанції надано лист ТОВ "Укройлпродукт" від 27.01.2012 № 46/01, яким повідомлено, що висновок ДПІ у Подільському районі м. Києва від 29.03.2011 №27/23-404/37036907 про аналіз діяльності ТОВ "Укройлпродукт" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. товариством не отримувався, жодних запитів з ДПІ у Подільському районі м. Києва ТОВ "Укройлпродукт" або повідомлень про порушення кримінальної справи також не отримувало, в органи досудового слідства не викликалось, податки до бюджету сплачувало.

Судом першої інстанції встановлено, що в зазначеному листі ТОВ "Укройлпродукт" повідомляє ТОВ "Фактор Ойл", що податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року була своєчасно подана товариством до органу державної податкової служби, проте не визнана як податкова звітність. Зазначені дії органу державної податкової служби оскаржені ТОВ "Укройлпродукт". За наслідками розгляду поданої скарги листом Державної податкової адміністрації у м. Києві від 23.05.2011 №5341/10/25-114 товариство повідомлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року визнана як податкова звітність.

Крім того, колегія суддів зауважує, що зазначені обставини ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не спростовані, доказів на підтвердження факту невідображення в податковому обліку ТОВ "Укройлпродукт" податкового зобовязання з податку на додану вартість по операціям із позивачем станом на час проведення перевірки (червень 2011 року), не надано.

Зокрема, в своїх запереченнях на позовну заяву відповідач зазначає, що позивачем не було надано документів, які б свідчили про проведення фінансово-господарської діяльності з ТОВ "Укройлпродукт".

Разом з тим, відповідачем не надано суду першої інстанції доказів, що відповідні документи витребовувались із позивача (інформаційний запит).

З матеріалів справи, вбачається, що в податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ "Укройлпродукт" за грудень 2010 року, в розділі 1 "Податкові зобовязання" додатку 5 "Розшифровки у розрізі контрагентів" рядок 15 відображено обсяг поставки та суму податку на додану вартість у розмірі 183834,06 грн. по контрагенту з іпн.368854826505 (ТОВ "Фактор Ойл"). Так само в податковій декларації за лютий 2011 року, в розділі 1 "Податкові зобовязання" додатку 5 "Розшифровки у розрізі контрагентів" рядок 18 відображено обсяг поставки та суму податку на додану вартість у розмірі 971248,41 грн. по контрагенту з іпн.368854826505 (ТОВ "Фактор Ойл").

Крім того, зазначеним спростовуються доводи відповідача, що на момент виникнення податкового кредиту у позивача суми податку на додану вартість не були підтверджені контрагентом позивача ТОВ "Укройлпродукт".

Згідно зі змістом підпунктів 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка складається в момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пунктом 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а)порядковий номер податкової накладної; б)дата виписування податкової накладної; в)повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ)місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д)повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е)опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є)ціна постачання без урахування податку; ж)ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з)загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и)вид цивільно-правового договору; і)код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з абз. 11 ст. 1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 ЗУр "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

На підтвердження факту наявності визначених законодавством первинних документів та реальності господарських операцій між ТОВ "Фактор Ойл" та ТОВ "Укройлпродукт", позивачем надано суду першої інстанції копії податкових декларацій з податку на додану вартість, договорів поставки нафтопродуктів з додатками, видаткових накладних, свідоцтв про визнання, сертифікатів відповідності, виписки з банківського рахунку, договору перевезення вантажів автомобільним транспортом з додатком, товарно-транспортних накладних, актів прийняття-здачі виконаних робіт, вантажно-митних декларацій, договору купівлі-продажу нафтопродуктів через мережу АЗС з додатковою угодою, договору на послуги інкасації, довіреності на отримання матеріальних цінностей, лист контрагента ТОВ "Укройлпродукт" та податкові накладні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення. Крім того, відповідачем не наведено суду документально підтверджених підстав для проведення позапланової документальної перевірки позивача, а також те, що акт документальної виїзної перевірки ТОВ "Фактор Ойл" від 20.06.2011 № 309/1-23-40-36885481 містить завчасні та непідтверджені висновки щодо порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість"

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2012 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2012 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Ойл" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2011№0000882304 - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.