Ухвала суду № 24355744, 25.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7768/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівАліменка В.О., При секретарі судового засіданняЗемляної Г.В., Лаврентьєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія Центренерго»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів України до Публічного акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія Центренерго»про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів України пред'явив позов до Публічного акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»про стягнення заборгованості в розмірі 6655663,74 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду від м. Києва 20 липня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»є юридичною особою та перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код 22927045). Відокремленими підрозділами Публічного акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», зокрема є: Вуглегірська теплова електрична станція, Трипільська теплова електрична станція, Зміївська теплова електрична станція, Відособлений структурний підрозділ «Ременерго».

Відповідно до статті 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі Закон № 875-ХІІ, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин)для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць, відповідно до змісту частини п'ятої статті 19 Закону № 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Статтею 20 Закону № 875-ХІІ встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (частина п'ята статті 20 Закону № 875-ХІІ).

Відповідно до частини восьмої статті 20 Закону № 875-ХІІ порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту другого Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 № 70, обчислення суми адміністративно - господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно поданого Публічним акціонерним товариством «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»звіту до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів України № 389/784 від 10 лютого 2011 року про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік (форма № 10-ПІ), середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 8508 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 340 осіб, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»- 340 осіб. Згідно вказаного звіту фонд оплати праці штатних працівників складає 400764000 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника 47104,37 грн. У звіті відповідач самостійно визначив суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 6641716,17 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Заступником прокурора Солом'янського району м. Києва 26 квітня 2011 року зроблені запити до Обухівського міськрайонного центру зайнятості за № 3221, Зміївського районного центру зайнятості за № 3218, Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 3220, Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації №3216, Солом'янського районного центру зайнятості № 2343.

27 квітня 2011 року Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації повідомило Заступника прокурора Солом'янського району м. Києва листом № 1322 про те, що протягом 2010 року від ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»до управління не надходило повідомлення про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та зазначило, що інваліди для працевлаштування до ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»управлінням не направлялись.

28 квітня 2011 року Солом'янський районний центр зайнятості повідомив Заступника прокурора Солом'янського району м. Києва листом №2343 про те, що ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»протягом 2010 року звіти по формі 3-ПН щодо наявності вакансій для працевлаштування інвалідів надавало, а саме: інженер 1 вакансія, бухгалтер 1 вакансія, але протягом 2010 року до підприємства, з метою, працевлаштування, інваліди не направлялись, так як на обліку не перебувають інваліди за такими спеціальностями.

Як вбачається із наданих звітів, відповідачем подавалися звіти за формою 3-ПН з переліком вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів до Солом'янського районного центру зайнятості станом на 10 лютого 2010 року, згідно якого на підприємстві існує 2 вакансії для інвалідів, звіт станом на 20 вересня 2010 року, згідно якого існує 2 вакансії для інвалідів, звіт станом на 1 грудня 2010 року, згідно якого існує 1 вакансія для інвалідів.

Обухівський міськрайонний центр зайнятості листом № 186-05 від 5 травня 2011 року та Обухівська районна державна адміністрація Київської області 16 травня 2011 року листом № 1340/09-15 повідомили Заступника прокурора Солом'янського району м.Києва, що Трипільською ТЕС протягом 2010 року звіти форми 3-ПН щодо наявності вакансій для працевлаштування інвалідів подавались та зазначили, що до вказаного підприємства видано 5 направлень на заявлені вакансії для працевлаштування інвалідів.

Як вбачається із наданих звітів, Трипільською ТЕС подавалися звіти за формою 3-ПН з переліком вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів до Обухівського районного центу зайнятості.

12 травня 2011 року Зміївський районний центр зайнятості листом №350 повідомив Заступника прокурора Соломянського району м.Києва, що Зміївською ТЕС протягом 2010 року звіти форми 3-ПН щодо наявності вакансій для працевлаштування інвалідів подавались та зазначив, що в 2010 році до Зміївської ТЕС інваліди з метою працевлаштування не направлялися в звязку з відсутністю безробітних по даній професії або таких для кого ця робота є підходящею згідно довідки МСЕК.

Як вбачається із наданих звітів, Зміївською ТЕС подавалися звіти за формою 3-ПН з переліком вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів до Зміївського районного центу зайнятості станом 31 березня 2010 року, згідно якого на Зміївській ТЕС існує 3 вакансій для інвалідів та станом 5 вересня 2010 року, згідно якого на Зміївській ТЕС існує 1 вакансія для інвалідів.

Вуглегірською тепловою електричною станцією та Відособленим структурним підрозділом «Ременерго»звіти по формі 3-ПН щодо наявності вакансій для інвалідів не подавались.

Отже, відповідачем протягом 2010 року не забезпечено щомісячне подання звітів за формою № 3-ПН, що містять інформацію про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів, а тому колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не здійснив всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно з частиною п'ятою пункту 1 статті 7 Закону України від 01.03.1991 №803-ХІІ «Про зайнятість населення», працевлаштування інвалідів здійснюється відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і знань, з урахуванням його побажань.

Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону № 803-ХІІ визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

З огляду на викладене, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону № 875-ХІІ.

Частиною третьою статті 23 Закону України від 06.10.2005 № 2961-ІV «Про реабілітацію інвалідів в Україні» визначено, що індивідуальна програма реабілітації інваліда є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, роботодавцями.

Відповідно до пунктів 5, 8 Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда індивідуальна програма розробляється протягом одного місяця з дня звернення інваліда до МСЕК і розробляється за участю інваліда.

Враховуючи викладене, обов'язок щодо створення для інвалідів належних умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації покладено законодавством України на роботодавця.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, згідно розрахунку розміру пені, за порушення терміну сплати штрафних санкцій Публічному акціонерному товариству «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»з 16 квітня 2011 року по 22 квітня 2011 року нарахована пеня у розмірі 13947, 57 грн.

Згідно пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно - господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пункту 11 Порядку контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, здійснюють відділення фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що Публічним акціонерним товариством «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»не було вжито усіх необхідних заходів, спрямованих на виконання покладеного на нього обов'язку щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, несплату відповідачем адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 6641716,17 грн. та нарахованої пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 13947,57 грн.,

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія Центренерго»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Аліменко В.О.

Земляна Г.В.