КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-15465/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
У Х В А Л А
Іменем України
"05" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Федорової Г.Г., Ключковича В.Ю.,
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу заступника прокурора Деснянського району міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСЬ-1»до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м.Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и л а :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року позов задоволено. Суд постановив: визнати протиправною бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві. Зобов'язати Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видати Товариству з обмеженою відповідальністю «РОСЬ-1»(02222, м. Київ, вул. Закревського, 22, код ЄДРПОУ 25636839) сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкту проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам на будівлю автозаправного комплексу загальною площею 255,4 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-б.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Деснянського району міста Києва, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить скасувати вказану постанову і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, згідно ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України, розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та перевіривши матеріали справи, обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14.08.1996р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер Плюс»погоджено місце розташування автозаправної станції та об'єктів сервісного обслуговування за адресою: м. Київ, на перетині вулиць Електротехнічної та Теодора Драйзера.
28.12.1999р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Плюс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСЬ-1»укладено договір № КП\99\12\05, відповідно до умов якого ТОВ «Інтер Плюс»передав у власність ТОВ «РОСЬ-1»автозаправний комплекс, який знаходиться за адресою: м. Київ, на перетині вулиць Електротехнічної та Теодора Драйзера.
29.12.1999р. сторонами договору, а також, представниками генпроектувальної та генпідрядної організацій, що здійснювали будівництво, підписано Акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Вказаний Акт прийнятий на підставі проектно-кошторисної та виконавчо-технічної документації, розробленої УДІПМ «Дніпромісто».
Рішенням Київської міської ради від 29.06.2000р. № 204\925 затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ «РОСЬ-1»для будівництва та експлуатації автозаправної станції з об'єктами сервісного обслуговування на перетині вулиць Електротехнічної та Теодора Драйзера у Ватутінському районі м. Києва.
На підставі вказаного рішення, між Київською міською радою та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки від 25.06.2003р., відповідно до якого позивачу надано в оренду строком на 15 років земельну ділянку площею 0,3227 га для будівництва та експлуатації автозаправної станції з об'єктами сервісного обслуговування на перетині вулиць Електротехнічної та Теодора Драйзера у Ватутінському районі м. Києва.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.09.2008р. за ТОВ «РОСЬ-1»визнано право власності на автозаправний комплекс загальною площею 255,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-б (Літ. А).
На підставі вказаного рішення Київським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна видано реєстраційне посвідчення від 28.04.2009р. № 029296, відповідно до якого автозаправний комплекс (Літ. А) загальною площею 255,4 кв.м., розташований в м. Києві по вул. Електротехнічна, 2-б зареєстрований за ТОВ «РОСЬ-1»на праві власності за реєстровим № 9505п.
05.11.2009р. Київським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна виготовлено Технічний паспорт на нежитловий будинок (приміщення) за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-б.
16.09.2010р. позивач звернувся до відповідача з заявою № 0916\1 з проханням видати сертифікат відповідності збудованого об'єкту проектній документації, державним будівельним нормам та правилам.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Пунктом 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. № 923 визначено, що цей Порядок установлює механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Пунктом 3 Порядку встановлено, що для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає письмову заяву інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, або інспекції за місцем розташування закінченого будівництвом об'єкта, якщо проводилися будівельні роботи, на виконання яких не вимагається дозвіл, або будівельні роботи проводилися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.
До заяви додаються: проектна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об'єкт застрахований).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви від 16.09.2010р. № 0916\1 на виконання вимог Порядку, було додано необхідний перелік зазначених вище документів. Окрім цього, позивачем було надано висновок експертного будівельно-технічного дослідження від 02.09.2010р. № 0605.
Відповідно до пункту 7 Порядку, інспекція проводить підсумкову перевірку відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та готовності його до експлуатації (далі - підсумкова перевірка), яка розпочинається не пізніше ніж на третій робочій день після реєстрації заяви.
Підсумкова перевірка проводиться на об'єкті будівництва і не може тривати більш як чотири робочих дні.
Згідно з пунктом 12 Порядку за результатами розгляду заяви з документами, що додаються до неї, та підсумкової перевірки інспекція протягом двох робочих днів приймає рішення про видачу сертифіката відповідності або відмову.
Пунктом 13 Порядку встановлено, що інспекція оформляє рішення про видачу сертифіката відповідності протягом двох робочих днів з дати прийняття, про що робиться відповідний запис.
Оскільки судом першої інстанції встановлено, що всупереч зазначеним нормам, відповідачем станом на 29.10.2010р. (день звернення позивача до суду) жодної відповіді надано не було. Доказів прийняття рішення про видачу сертифіката відповідності або відмову в такій видачі відповідачем суду, також, надано не було.
Суд апеляційної інстанції вважає не доведеним потенційний обов'язок Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м.Києві, про правомірність свого рішення та не спростовує твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Деснянського району міста Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року -залишити без змін.
Повний текст виготовлено 10 квітня 2012 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Данилова М. В.
Судді: Федорова Г. Г.
Ключкович В.Ю.
Судове рішення № 24355754, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-15465/10/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: