Ухвала суду № 24355736, 25.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3177/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про скасування рішення № 580 від 16.02.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»звернулося до суду з позовом про скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва № 580 від 16 лютого 2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 16 лютого 2011 року в частині нарахування пені у розмірі 13 901,88 грн. та штрафу у розмірі 6 996,02 грн.

Окружний адміністративний суд своєю постановою від 14.06.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

В суді першої інстанції було встановлено, що позивач є юридичною особою та перебуває на обліку як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва з 11 січня 2010 року.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Частиною 6 статті 19 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як встановлено пп. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058 (із змінами і доповненнями) виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно п. 13 ст. 106 Закону № 1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідно до п. 14 Закону № 1058-IV суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України»Пенсійний фонд України має право стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Рішенням № 580 від 16 лютого 2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду відносно позивача застосована штрафна санкція у сумі 130 694,88 грн. та пеня у розмірі 92 816,36 грн.

Як вбачається з картки особового рахунку страхувальника, за товариством з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»станом на 11 січня 2010 року обліковувалася заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 224 381,11 грн.

Згідно акту прийому-передачі від 01 березня 2010 року № 1332/03-26 управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД № 170867 товариством з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»(код 32964103) змінено юридичну адресу підприємства: 01023, м. Київ, Печерський район, вул. Індустріальна, 28.

Відповідно реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані із змінами в установчих документах та за заявою платника, у зв'язку із зміною юридичної адреси проведено позапланову перевірку товариства. Результати перевірки відображено в акті № 0033 від 04 лютого 2010 року, який надісланий позивачу листом від 11 лютого 2010 року № 928/03-26.

Згідно висновків проведеної документальної перевірки та аналізу особових рахунків встановлено наступне: станом на 01 березня 2010 року борг товариства відповідача становить 651 846,97 грн. в тому числі: страхові внески - 243 381,11 грн. (жовтень 2009 року - 4696,46 грн., листопад -117 892,34 грн., грудень- 120 792,31 грн.), фінансові санкції - 293 459,65 грн., пеня - 115 006,21 грн. (рішення № 1056 від 25 грудня 2009 року, рішення № 1065 від 29 грудня 2009 року, рішення № 6 від 15 січня 2010 року, рішення № 16 від 29 січня 2010 року).

Оскільки вимоги відповідача позивачем не оскаржувались, то доводи позивача про те, що відповідач неправомірно нарахував штрафні санкції та пеню з 11 січня 2010 року суд першої інстанції вірно не взяв до уваги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в спірних правовідносинах управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва прийнято рішення, яке відповідає обставинам, які склалися фактично (оскільки в суді знайшов підтвердження факт існування підстав для накладення штрафу та пені за період з 11 січня 2010 року по 20 жовтня 2010 року), тобто вказане рішення є вірним по суті та узгоджується з вимогами чинного законодавства України.

Згідно п. 7 розділу VIII Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, відповідач правомірно застосував норми законодавства, що діяло на момент виникнення заборгованості. Доводи позивача про те, що відповідач неправомірно виніс рішення № 580 від 16 лютого 2011 року, оскільки 1 січня 2011 року норми Закону № 1058-IV втратили чинність, на підставі яких відповідач прийняв оскаржуване рішення є необгрунтованими та такими, що не відповідають законодавству.

Беручи до уваги наявність у позивача заборгованості по сплаті страхових внесків за період з 11 січня 2010 року по 20 жовтня 2010 року, що підтверджується витягом з облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України - позивача та розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку та враховуючи, що відповідачем дотримано всіх вимог при винесенні рішення, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог. Тому вони не підлягають до задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.