Ухвала суду № 24355289, 29.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14602/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Аліменка В.О., при секретарі -Луцак А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Києві, управління Державного казначейства в м. Києві, управління Державного казначейства України в Деснянському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві через управління Державного казначейства в м. Києві 4545, 17 грн. примусово сплаченого збору.

Позивач зазначав, що відповідно до пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", від 03 листопада 1998, № 1740 (надалі - Постанова КМУ № 1740), суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в Управліннях державного казначейства в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля. Позивач також вказував, що Законом передбачено сплата збору лише при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі (придбання), тому він не є платником збору з відчуження автомобіля, тому примусово сплачені ним кошти в сумі 4545, 17 грн. є протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 р. позов задоволено частково та стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві через управління Державного казначейства в Деснянському районі м. Києва 4545, 17 грн. сплаченого збору. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить змінити вказане судове рішення, вказавши, що судові витрати в розмірі 49,30 грн. підлягають стягненню з місцевого бюджету.

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом попередньої інстанції, ОСОБА_2 11 червня 2011 року на підставі Договору купівлі -продажу транспортного засобу № 311 придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський»автомобіль JUKE»вартістю 181807 грн.

Відповідно до Квитанції № 12ПП3700 від 25.08.2011р., копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 9), ОСОБА_2 сплатив в Пенсійний фонд України збір при купівлі авто в розмірі 4545,17 грн. через УДК у Деснянському районі м. Києва (код отримувача: 26077891, рахунок отримувача: 31211224700004, Банк отримувача: ГУДК України у м. Києві, код Банку: 820019).

Згідно із п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997, № 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Відповідно до п. 12 Постанови КМУ № 1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що повинні застосовуватись нормативно -правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме норми Закону № 400/97-ВР.

Крім того, доводи Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві в апеляційній скарзі, що судові витрати повинні бути стягнені з місцевого бюджету є помилковими.

За приписами статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до абзацу 3 пункту 12 розділу XV Закону від 9 липня 2003 р. N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до перетворення Фонду у неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього закону (крім норм, зазначених в абзаці 6 п. 1 цього ж розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Таким чином, суд попередньої інстанції обґрунтовано стягнув судові витрати з Державного бюджету України.

Доводи апеляційних скарг зроблених судом попередньої інстанції висновків не спростовують та не дають підстав вважати судове рішення таким, що прийняте з порушенням норм процесуального або матеріального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Аліменко В.О.