Ухвала суду № 24354074, 08.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12541/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Бабенка К.А., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивує тим, що оскільки відповідачем не здійснено заході до виконання судового рішення та стягнення на його користь присуджених коштів, то такими діями відповідача порушено його права та інтереси, а тому просить визнати дії відповідача неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству України та стягнути на його користь завдану матеріальну та моральну шкоду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2011 року у задоволенні даного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позов повністю.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції -без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

З метою перевірки майнового стану боржника 24.09.2010 року державним виконавцем направлено запити до Київського міського бюро інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно, УДАІ ГУ МВС України у м. Києві та до ДПІ у Подільському районі м. Києва.

Оскільки із ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві 18.08.2010 року до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві на виконання надійшли виконавчі документи, по яких боржником є Кредитна спілка "Український фінансовий союз" та надано акт опису й арешту майна боржника АА № 049561 від 08.12.2009 року, згідно якого арештоване та описане майно передано на відповідальне зберігання тимчасовому адміністратору, призначеному Держфінпослуг, ОСОБА_3, 25.11.2010 року направлено вимогу за вищевказаною адресою надати описане майно Кредитної спілки "Український фінансовий союз" для подальшої оцінки та передачі на реалізацію, однак, вимога не була виконана.

25.11.2010 року державним виконавцем складено акт про те, що зі слів голови правління Кредитної спілки "Український фінансовий союз" ОСОБА_3 їй не відомо про знаходження вказаного майна.

25.11.2010 року державним виконавцем направлено вимогу до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг щодо отримання інформації стосовно ОСОБА_3

07.12.2010 року державним виконавцем направлено запити до Київського міського бюро технічної інвентаризації УДАІ ГУ МВС України у м. Києві та до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

На надані Кредитною спілкою "Український фінансовий союз" розрахункові рахунки державним виконавцем виставлено платіжні вимоги з метою примусового списання коштів боржника, які повернулися з ВАТ "КБ "Хрещатик" у м. Києві без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.

Листом УДАІ ГУ МВС України у м. Києві від 16.12.2010 року повідомлено про відсутність автотранспортних засобів, зареєстрованих за боржником на праві власності.

23.12.2010 року державним виконавцем направлено запит до районного державного реєстратора для отримання відомостей стосовно боржника.

Листом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 23.12.2010 року повідомлено розрахункові рахунки боржника.

КМФ АКБ "Укрсоцбанк" платіжні вимоги повернуто до відділу без виконання у зв'язку з закриттям рахунків боржника та повідомлено про накладення попереднього арешту.

10.01.2011 року до відділу надійшов лист ОСОБА_3 з повідомленням про те, що їй не відомо місцезнаходження майна, переданого їй на відповідальне зберігання згідно акту опису й арешту майна боржника АА № 049561 від 08.12.2009 року.

Державним виконавцем 17.01.2011 року винесено постанову про накладення арешту, копії яких скеровано до банків, у яких відкрито рахунки боржника.

19.01.2011 року державним виконавцем складено подання про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 388 КК України ОСОБА_3, яке скеровано до прокуратури Подільського району м. Києва.

В подальшому подання приєднане до матеріалів кримінальної справи №50-5715, порушеної прокуратурою м. Києва 22.01.2010 року за фактом привласнення грошових коштів невстановленими службовими особами Кредитної спілки "Український фінансовий союз" та здійснення ними службового підроблення за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України.

19.01.2011 року та 27.01.2011 року на відкриті рахунки боржника державним виконавцем виставлено платіжні вимоги, які повернулися з ПАТ КБ "Приватбанк" та ВАТ КБ "Хрещатик" без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.

30.06.2011 року державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві згідно п. 2 ч. 1 ст. 47, 50 Закону України "Про виконавче провадження".

З приводу проведення ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві виконавчого провадження про стягнення з Кредитної спілки "Український фінансовий союз" на користь позивача коштів у розмірі 116798,46 грн. позивач неодноразово звертався до Головного управління юстиції у м. Києві зі скаргами, а саме: 01.02.2011 року до Головного управління із Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшло звернення позивача разом з дорученням № Т-1882/25 від 27.01.2011 року.

04.02.2011 року за дорученням Головного управління відповідь на звернення надано виконуючим обов'язки начальника ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, за змістом якої в діях державного виконавця порушень не виявлено.

Аналогічну відповідь надано 10.05.2011 року на звернення позивача від 28.04.2011 року.

Позивач вважає відповіді відповідача від 01.02.2011 року та від 10.05.2011 року заступника начальника Головного управління юстиції у м. Києві -начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 нікчемними і такими, які порушили ст. 5 Закону України "Про державну виконавчу службу" та Розпорядження № 41 від 28.08.2003 року Держфінпослуг України, оскільки в них не надано належної оцінки діям державних виконавців.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для висновку про те, що надаючи позивачу відповіді відповідач не перевірив надану ним інформацію та не надав їй належної оцінки, а тому позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно ч. 8 цього Закону скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Судом першої інстанції було встановлено, що звернення позивача розглядалися Головним управлінням в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

У наданих позивачу відповідях детально викладено хід виконавчого провадження з виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення з Кредитної спілки "Український фінансовий союз" заборгованості перед вкладниками, в тому числі, за виконавчим листом Дніпровського районного суду м. Києва №2-2172 про стягнення з Кредитної спілки "Український фінансовий союз" на користь позивача коштів у розмірі 116798,46 грн. з зазначенням всіх вчинених державним виконавцем дій, спрямованих на виконання судових рішень.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що використання всіх передбачених законодавством заходів для виконання судового рішення державним виконавцем не призвело до фактичного виконання виконавчого документу.

Отже, сам по собі факт невиконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва №2-2172 не свідчить про те, що державним виконавцем допущено порушення вимог чинного законодавства, а Головним управлінням -неналежно розглянуто звернення позивача щодо проведення виконавчого провадження.

У спірних зверненнях позивач посилався на бездіяльність органу відповідача, який, крім відкриття виконавчого провадження, не вчинив жодних по стягненню з Кредитної спілки "Український фінансовий союз" заборгованості, не встановив місцезнаходження боржника та його фінансової звітності, що призвело до невиконання судового рішення та спричинило йому збитки.

Головним управлінням юстиції у м. Києві перевірено твердження позивача, викладені у зверненнях, і підстав для їх задоволення не знайдено, оскільки, крім відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем направлено запити до органів податкової служби, Київського міського бюро інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно, УДАІ ГУ МВС України у м. Києві для виявлення зареєстрованого за боржником майна; виставлено платіжні вимоги до банківських установ, у яких відкриті рахунки боржника, здійснено виходи на адресою, зазначеною у виконавчих документах як адресу боржника м. Київ, пров. Квітневий, 1, з'ясовано інформацію у тимчасового адміністратора, призначеного Держфінпослуг, ОСОБА_3, щодо майна боржника, винесено постанову про накладення арешту на рахунки боржника, копії яких скеровано до банків, у яких відкрито рахунки боржника, складено подання про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 388 КК України ОСОБА_3, яке скеровано до прокуратури Подільського району м. Києва.

Згідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, в тому числі з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Судом першої інстанції було встановлено, що вказані вище права державним виконавцем використано, тоді як позивач, оскаржуючи його бездіяльність, не зазначив, які саме дії не було вчинено державним виконавцем для фактичного виконання судового рішення.

Крім цього, державним виконавцем зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо встановлення місцезнаходження Кредитної спілки "Український фінансовий союз" та з'ясовано, що за кодом 34576768, зазначеним у виконавчому листі Дніпровського районного суду м. Києва №2-2172, жодної юридичної особи не зареєстровано, Кредитна спілка "Український фінансовий союз" зареєстрована за кодом 33637777.

Державним виконавцем зроблено вихід за місцем знаходження боржника, вказаним у виконавчому документі -м. Київ, пров. Квітневий, 1.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстав вважати дії державного виконавця незаконними та скасувати відповідні його рішення у відповідача не було.

При цього, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповіді відповідача як суб'єкта владних повноважень надані в порядку Закону України "Про звернення громадян", не можуть бути визнані нікчемними, як того просить позивач, також відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання або неналежного надання відповіді.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 25 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Бабенко К.А

Федотов І.В.