Ухвала суду № 24353053, 17.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13992/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Грищенко Т.М.,

суддів - Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі - Луцак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат-2000" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2010 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат-2000", Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-простір" про стягнення в дохід держави коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва (позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат-2000»(відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-простір»(відповідач-2) про зобовязання ТОВ „Основа-простір" повернути ТОВ „Карат-2000" одержані за договором №16-01/09 від 16.01.2009 року, який має ознаки нікчемного правочину, грошові кошти в розмірі 43163,10 грн. та стягнення з ТОВ „Карат-2000" в дохід держави повернутих ТОВ „Основа-простір" грошових коштів в розмірі 43163,10 грн.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва на підставі постанови слідчого відділу податкової міліції ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Зозулі О.П. була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат-2000»з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа-простір»за період 2008-2009 р.р., про результати якої було складено акт від 15 жовтня 2009 року № 13093/23-11/30181625.

В ході перевірки було встановлено, що між ТОВ «Карат-2000»(за договором - замовник) та ТОВ «Основа-простір»(виконавець) укладено договір № 16-01/09 від 16 січня 2009 року, предметом якого є надання комплексу послуг із розробки дизайну та технічних креслень металічних стійок ТМ „Tefal".

Відповідно до умов договору загальна ціна робіт по договору складає 43163,10 грн. (в т.ч. 7193,85 грн. ПДВ).

27 січня 2009 року сторони підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) до договору, з якого видно, що сторони виконали свої зобовязання у повному обсязі і взаємних зауважень не мають.

Після цього ТОВ «Карат-2000»здійснило повну оплату договору, про що свідчить платіжне доручення № 57 від 11лютого 2009 року на суму 43163,10 грн.

Зі свого боку ТОВ «Основа-простір»виписало ТОВ «Карат-2000»податкову накладну від 27.01.2009 р. № 27.01.01 на загальну суму 43163,10 грн. (в т.ч. 7193,85 грн. ПДВ), яка була

відображена ТОВ «Карат-2000»в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) у січні 2009

року під порядковим номером 18. На підставі зазначеної податкової накладної ТОВ «Карат-2000» включило до складу податкового кредиту за січень 2009 року суму сплаченого за договором № 16-01/09 від 16.01.2009 року податку на додану вартість в розмірі 7193,85 грн. Це підтверджується розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року, поданої ТОВ Карат-2000» до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

На думку ДПІ у Солом'янському районі міста Києва, договір №16-01/09 від 16 січня 2009 року, укладений між ТОВ «Карат-2000»та ТОВ «Основа-простір»є нікчемним, скільки укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки в провадженні СВ ПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа №74-00137, порушена за фактом фіктивного підприємництва при створенні ТОВ „Основа-простір», що заподіяло значну матеріальну шкоду державі, тобто, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Основа-простір»було зареєстровано Дніпровською районною державною у м. Києві адміністрацією 4 серпня 2008 року. Відповідно до установчих документів єдиним засновником підприємства є ОСОБА_3, він же займає посаду керівника ТОВ «Основа-простір».

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 8 квітня 2009 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2010 р. позов задоволено. Зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа-простір»повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Карат-2000" отримані за договором кошти в сумі 43163,10 грн. Стягнуто з Товариству з обмеженою відповідальністю „Карат-2000" на користь Державного бюджету України повернуті ТОВ „Основа-простір" кошти в розмірі 43163,10 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач ТОВ "Карат-2000" подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм діючого законодавства та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в апеляційну інстанцію, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно акту про результати невиїзної позапланової перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Основа-простір» №229/23-200-36069198 від 10 лютого 2009 року, проведеної ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, встановлено, що ТОВ «Основа-простір» за жовтень 2008 року здійснювалась діяльність з порушення вимог пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого до державного бюджету України підприємством не сплачено податку на додану вартість на загальну суму 2 087 837,00 гривень, що більше ніж в 1000 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду дійшла наступного.

Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року за № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) визначено право органів державної податкової служби подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим ст. 228 ЦК України вказує на те, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правові наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 ЦК України. Так, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства застосовуються санкції передбачені ст. 208 ГКУ.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог, з яким погоджується колегія суддів зазначаючи наступне.

Виходячи з положення ст. 204 ЦК України про те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, та, враховуючи те, що згідно ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, тобто учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є недійсним договір №16-01/09 від 16 січня 2009 року, укладений між ТОВ «Карат-2000»та ТОВ «Основа-простір»є недійсним в силу закону, тобто нікчемним.

Оскільки ТОВ «Основа-простір» не сплачено податок на додану вартість з договору №16-01/09 від 16 січня 2009 року суд дійшов правильного висновку про наявність наміру на вчинення зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства лише у однієї із сторін угоди - ТОВ «Основа-простір» та що до такої угоди належить застосовувати наслідки ст.208 ГКУ.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Карат-2000" -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2010 р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.