Ухвала суду № 24351665, 22.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1715/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Рижковій Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія»до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового-повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Українська молочна компанія»звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000411660/0 від 13.10.2009 р. яким позивачеві визначено зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі 28 667 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 р. адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній сказі Яготинська МДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

17.04.2006 р. ТОВ «Українська молочна компанія»зареєстровано платником податку на додану вартість.

01.01.2009 р. позивач зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, про що видано свідоцтво серії НБ № 026951.

13.10.2009 р. завідувачем сектору оподаткування юридичних осіб Яготинської МДПІ Лодигіною С.Г. проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість.

Результати перевірки оформлено актом № 562/1600-34099131 від 13.10.2009 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. ст. 7, 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

На думку податкового органу зазначене порушення відбулося внаслідок того, що при подачі податкових декларацій (повної та скороченої) за серпень 2009 р. позивач відніс до податкового кредиту суму податку, сплаченого у складі вартості товарів, до набуття підприємством статусу суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Яготинською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000411660/0 від 13.10.2009 р. яким позивачеві визначено зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі 28 667 грн.

На період спірних правовідносин спеціальним законом який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -Закон № 168/97-ВР), (Закон втратив чинність з 01 січня 2011 р. згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 р. №2755-VI).

Пункт 1.6. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає податкове зобов'язання як загальну суму податку, одержану (нараховану) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

За змістом пункту 1.7. статті 1 зазначеного Закону податковий кредит, це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи чи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а посилання скаржника на приписи пункту 8-1.3 статті 8-1 Закону № 168/97-ВР та положення Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №166 є помилковим.

Стаття 8-1 Закону № 168/97-ВР набрала чинності з 01.01.2009 р.

Згідно названому пункту цієї статті якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

З урахуванням згаданої норми наказом Державної податкової адміністрації України від 21 січня 2009 року № 8 внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Зокрема, пунктом 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено випадки та порядок коригування податкового кредиту

Листом № 7255/7/16-1117 від 07.04.2009 р. державна податкова адміністрація України роз'яснила, що наведені вище положення пункту 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість розповсюджуються на операції виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, починаючи з 1 січня 2009 року, тобто з дня набрання чинності статтею 8-1 Закону.

Відповідно до підпункту «д»підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 р. № 2181-III (був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01 січня 2011 р. згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 р. №2755-VI) не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.