Ухвала суду № 24351524, 25.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18554/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Закрите акціонерне товариство «АТ Каргілл», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень -рішень від 29.11.2010 року №0001760703/0, №0001770703/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі м. Києва згідно у період з 15.11.2010 року по 19.11.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «АТ Каргілл»з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Судносервіс»за період з 01.01.2010 року по 30.04.2010 року, з ТОВ «Агрокрок»за період з 01.09.2009 року по 31.10.2009 року; за наслідками перевірки складено акт від 19.11.2010 року №178/07-03/20010397.

Актом перевірки встановлено порушення ЗАТ «АТ Каргілл»п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року при взаємовідносинах з ТОВ «Судносервіс»на загальну суму 1811834 грн. та за період з 01.09.2009 року по 31.10.2009 року при взаємовідносинах з ТОВ «Агрокрок»на загальну суму 245700,00 грн., оскільки до складу податкового кредиту позивачем віднесено ПДВ з сум, сплачених відповідно до нікчемних правочинів.

29 листопада 2010 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва винесені податкові повідомлення -рішення:

- №0001760703/0, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1811834,00 грн., у тому числі за лютий 2010 року на 195705,00 грн., березень 2010 року на 158556,00 грн., квітень 2010 року на 786080,00 грн., травень 2010 року на 117276,00 грн., червень 2010 року на 554042,00грн., липень 2010 року на 175,00 грн.;

- №0001770703/0, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 368550,00 грн., у тому числі за основним платежем 245700,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 122850,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Судносервіс»укладено наступні договори поставки насіння соняшника 2009 року врожаю українського походження: договір поставки № CVP2453 від 15.04.2010 року ; договір поставки № CVP00115 від 08.02.2010 року; договір поставки № CVP00278 від 16.02.2010 року; договір поставки № CVP00112 від 08.02.2010 року; договір поставки № CVP00366 від 18.02.2010 року; договір поставки № CVP00425 від 19.02.2010 року; договір поставки № CVP00496 від 22.02.2010 року; договір поставки № CVP00541 від 23.02.2010 року; договір поставки № CVP00605 від 24.02.2010 року; договір поставки № CVP00804 від 01.03.2010 року; договір поставки № CVP02201 від 06.04.2010 року; договір поставки № CVP02129 від 02.04.2010 року; договір поставки № CVP02260 від 08.04.2010 року; договір поставки № CVP02311 від 09.04.2010 року; договір поставки № CVP02533 від 19.04.2010 року; договір поставки № CVP02631 від 23.04.2010 року; договір поставки № CVP01512 від 17.03.2010 року; договір поставки № CVP01064 від 05.03.2010 року; договір поставки № CVP01651 від 19.03.2010 року; договір поставки № CVP01683 від 22.03.2010 року; договір поставки № CVP01405 від 15.03.2010 року; договір поставки № CVP01342 від 12.03.2010 року; договір поставки № CVP01722 від 23.03.2010 року; договір поставки № CVP01924 від 29.03.2010 року; договір поставки № CVP01844 від 25.03.2010 року; договір поставки № CVP99345 від 25.12.2009 року; договір поставки № CVP99683 від 20.01.2010 року; договір поставки № CVP99236 від 24.12.2009 року; договір поставки № CVP99499 від 05.01.2010 року; договір поставки № CVP99874 від 29.01.2010 року; договір поставки № CVP99520 від 11.01.2010 року; договір поставки № CVP99612 від 14.01.2010 року.

Також між ЗАТ «АТ Каргілл»та ТОВ «Агрокрок»укладено договір поставки насіння соняшника 2009 року врожаю українського походження від 10.09.2009 року №CVP93104.

Розділом 2 вищевказаних договорів визначено вимоги щодо кількості і якості поставленого товару, а саме, зокрема, якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 22391-89.

Згідно з пунктами 4.1 розділу 4 договорів поставка товару здійснюється партіями залізничним або автомобільним транспортом. Кожен вагон повинен супроводжуватися: а) залізничною накладною; б) сертифікатом якості, виданим держхлібінспекцією чи посвідченням якості елеватора із зазначенням номеру вагону; в) карантинним сертифікатом.

На виконання умов зазначених вище договорів сторонами укладено та підписано наступні документи: видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, позивачем надано копії виписок з рахунку у ПАТ «КІБ КРЕДІ АГРІКОЛЬ».

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту та до складу валових витрат у відповідні періоди, що не заперечується сторонами.

Відповідно до пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Судносервіс»позивачем надані товарно -транспортні накладні (далі - ТТН).

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Проте, в деяких ТТН учасниками транспортного процесу не заповнений пункт розвантаження, а в деяких пункт розвантаження вказаний -м. Каховка (без будь -яких уточнень), що унеможливлює встановити факт постачання товару ТОВ «Судносервіс».

Також в деяких ТТН учасниками транспортного процесу вказаний пункт розвантаження -ЗАТ «АТ Каргілл», проте жодної товарно -транспортної документації останнім не надано.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568) товарно-транспортна документація -комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

На думку колегії суддів, здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, у тому числі належним чином, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з наданих позивачем ТТН не вбачається підтвердження реальності виконання зобов'язань за названими вище договорами.

На підтвердження реальності господарської операції з ТОВ «Агрокок»позивачем надані видаткові накладні та складські квитанції, інших доказів, зокрема, актів прийому передачі, товарно -транспортних накладних, тощо, не надано.

Крім того, відповідно до пунктів 6.1 договорів, приймання товару за якістю та кількістю здійснюється на ЗАТ «АТ Каргілл». Кінцева якість товару визначається за результатами аналізу в лабораторії ЗАТ «АТ Каргілл», а кінцева кількість визначається за результатами зважування вагами ЗАТ «АТ Каргілл».

Проте, позивачем як під час розгляду справи судом першої інстанції та апеляційного розгляду не надано судам доказів на підтвердження проведення аналізів товару, відповідно до умов вказаних договорів, хоча проведення такого аналізу саме ЗАТ «АТ Каргілл» є обов'язковою умовою зазначених договорів.

Також ЗАТ «АТ Каргілл»не надано жодних доказів на підтвердження фактичної передачі товару та подальшого використання його у господарській діяльності, а саме: накладні на отримання товару, довіреності на отримання товару, акти прийому-передачі, звіти по прийнятим продуктам, договори складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна з додатками, вагові відомості, звіт про рух зерна.

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Отже, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбаченні чинним законодавством, тому, відповідно, позивач неправомірно сформував податковий кредит на підставі господарських операцій з ТОВ «Судносервіс»та ТОВ «Агрокрок».

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення від 29.11.2010 року №0001760703/0, №0001770703/0 винесені Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 03.05.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Собків Я.М.

Борисюк Л.П.