Ухвала суду № 24349453, 25.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2297/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Денісова А.О.

Суддів Гром Л.М.

Міщука М.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ДПІ у Макарівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду по справі за позовом Державного підприємства «Макарівське лісове господарство»до ДПІ у Макарівському районі Київської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2011 року позов задоволений. Суд визнав протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002801500/0 від 28.05.2009 р., №0002801500/2 від 09.09.2009 р. та №0002801500/3 від 10.12.2009 р. Одночасно суд зобов'язав ДПІ зарахувати сплачені кошти згідно платіжного доручення №466 від 19.05.2009 р. у сумі 56443,00 грн. в рахунок сплати податку на прибуток за перший квартал 2009 р. (44180,00 грн.) та авансового платежу з податку на прибуток (12263,00 грн.), а також зарахувати сплачені кошти згідно платіжного доручення №409 від 29.04.2009 р. в сумі 26693,77 грн. в рахунок сплати штрафу (23911,88 грн.) та пені (801,07 грн.) за несвоєчасну сплату задекларованої суми податку на прибуток за 2008 рік і в рахунок сплати податку на прибуток за 2008 р. 1980,82 грн.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову про задоволення позову, мотивуючи тим, що відповідач не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законом.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

ДПІ в Макарівському районі проведена планову виїзну перевірку ДП „Макарівське лісове господарство" (далі -ДП) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2008 року, за результатами якої 06.02.2009 року складений акт №25/16/23-0/00992160, а 16.02.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000212300/0.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ДП оскаржило його до ДПІ, яка своїм рішенням залишила скаргу без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

14.04.2009 року ДП звернулося до суду із позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.02.2009 р. №0000212300/0.

28.05.2009 року ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення №0002801500/0 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 16549,37 грн. за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань з податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 16.02.2009р. №0000212300/0.

Вказане рішенням позивач також оскаржив в адміністративному порядку, яке було залишене без змін, а скарга без задоволення, у зв'язку з чим на адресу позивача були надіслані відповідні рішення.

Податковим боргом платника податків є лише узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, встановленні ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі -Закон №2181-ІІІ). При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. (пп.пп. 5.2.4, 5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону №2181-ІІІ).

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 16.02.2009р. №0000212300/0 в розмірі 350873,34 грн. могло вважатися узгодженим лише після набрання законної сили судовим рішенням, але постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 року податкове повідомлення-рішення від 16.02.2009 р. №0000212300/0 скасоване.

29.04.2009 року ДП перерахувало до державного бюджету 26693,77 грн. в рахунок сплати штрафу (23911,88 грн.) та пені (801,07 грн.) за несвоєчасну сплату задекларованої суми податку на прибуток за 2008 р., а також в рахунок сплати податку на прибуток за 2008 р. (1980,82 грн.), а 19.05.2009 року до державного бюджету ДП перерахувало 56443,00 грн. в рахунок сплати податку на прибуток за перший квартал 2009 р. (44180,00 грн.) та авансового платежу з податку на прибуток (12263,00 грн.).

Кошти в сумі 16184,00 грн., сплачені позивачем зам вказаними вище платіжними дорученнями, були зараховані відповідачем в рахунок податку на прибуток за перший квартал та авансовий платіж з податку на прибуток в рахунок погашення неузгодженого податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 16.02.2009 року №0000212300/0.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав вказані дії протиправними, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування", (чинного на час вчинення вказаних дій) та п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976, «Реквізит «Призначення платежу», платіжне доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж.

Твердження відповідача, що дана сплата була зарахована в автоматичному режимі в сплату податкового боргу, який виник в результаті перевірки, не ґрунтується на законі, оскільки відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. Податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на викладене та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року -без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя Денісов А.О.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.