Постанова № 24345574, 18.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3144/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"18" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства «Геотон»та Іванківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Геотон»до Іванківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 21.06.2011 року №0000042300,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Геотон», звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Іванківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 21.06.2011 року №0000042300.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення від 21.06.2011 року №0000042300 в частині зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість у частині 447110,40 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Також, не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року в частині задоволених вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представники сторін підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 07.06.2011 року по 08.06.2011 року посадовою особою Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Геотон»з питань достовірності формування від'ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2010 року; за наслідками складено акт від 09.06.2011 року №525/23/30869485.

21 червня 2011 року Іванківською МДПІ Київської області винесено податкове повідомлення -рішення №0000042300, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 1.18 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2010 року на 52250246,00 грн.

Актом перевірки встановлено завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 52250246, 00 грн. за квітень 2010 року. В обґрунтування завищення від'ємного значення з податку на додану вартість орган державної податкової служби посилається на те, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по угоді, укладеній з товариством з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико - механічний завод», оскільки при придбанні за угодою лінз для окулярів, що не коригують зір, множинно перевищено рівень звичайних цін. Такий висновок органу державної поадктвоої служби ґрунтується на тому, що у відповідності до висновку спеціаліста науково -дослідного експертно - криміналістичного центру ГУ МВС України в Одеській області, вартість однієї лінзи складає 5, 80 грн., що є значно меншою ніж договірна ціна товару, тому, на його думку, податкова накладна виписана ТОВ «Ізюмський оптико - механічний завод»не може бути прийнята до уваги та не може бути використана для формування податкового кредиту по податку на додану вартість.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено факт, що ціна товарів, реалізованих позивачем на митній території України, є множинно вищою за звичайні ціни, тобто такою, що не відповідає рівню справедливих цін.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30 квітня 2010 року між ПП «Геотон»(покупець) та ТОВ «Ізюмський оптико - механічний завод»(продавець) укладено договір № 12-10, відповідно до якого останній зобов'язується поставити покупцю ПП «Геотон»лінзу скляну для окулярів, яка виготовлена з необробленого оптичного скла. Пунктом 3 договору передбачено, що ціни на товар, який поставляється згідно з вказаним договором, фіксовані та приведені у накладних, які є невід'ємною частиною дійсного договору.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Ізюмський оптико - механічний завод»поставив позивачу товар -лінзу скляну для окулярів, яка виготовлена з необробленого оптичного скла, у кількості 2312640 шт. за ціною 117,80 грн. за 1 одиницю товару, на загальну суму 326914790,40 грн., у тому числі ПДВ 54485798,40 грн., що підтверджується видатковою накладною від 30.04.2010 №РН-0000044, та виписаною продавцем належним чином оформленої податкової накладної від 30.04.2010 року № 31.

Розрахунки між суб'єктами господарювання не проводились, заборгованість позивача перед ТОВ «Ізюмський оптико - механічний завод»становить 326914790, 40 грн.

На думку органу державної податкової служби господарська операція між позивачем та ТОВ «Ізюмський оптико - механічний завод»укладена за цінами, що значно перевищують рівень звичайних цін, які склалися на ринку ідентичних товарів.

Відповідно до п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до положень пп. 1.20.1 п. 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Відповідно до пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 зазначеного Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

В обґрунтування дотримання встановленої законодавством процедури визначення рівня звичайних цін, податковий орган посилається на висновки експертиз.

Так, згідно висновку судово -товарознавчої експертизи у кримінальній справі №76-00277 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №5183/10-16 від 27.07.10 року ринкова (оптова) вартість лінзи для окулярів не для коригування зору ТУУ 33.4-330110077-001:2006 0,0 дптр., діаметр 68 мм. виробництва ТОВ «Ізюмський оптико - механічний завод»складала: станом на 2008 рік -2,00 грн., в т.ч. ПДВ за 1 шт.; станом на 2009 рік -4,00 грн., в т.ч. ПДВ за 1 шт.; станом на 2010 рік -6,00 грн., в т.ч. ПДВ за 1 шт.

Під час дослідження Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи вартості ідентичного товару (за наслідками складено висновок №12.2-327 від 20.11.08 року) було встановлено, що згідно інформації, отриманої від виробника, а саме: "Ізюмського державного заводу офтальмологічної лінзи", орієнтовна ринкова вартість скляної лінзи, виготовленої з оптичного необробленого скла тину БКС(У) 0,0 дптр. 68 мм. коефіцієнт заломлення 1,523 і відповідають ТУУ 33.4-33011077-001:2006 становить від 1,00 до 2,50 грн.

У висновку № 3581/25 від 06.04.09 року по визначенню коду та вартості товару Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, яким проводилось дослідження ідентичного товару (скляна лінза, виготовлена з оптичного необробленого скла типу БКС(У) 0,0 дптр. 68 мм. коефіцієнт заломлення 1,523 і відповідають ТУУ 33.4-33011077-001:2006) спеціалістом зробило висновок, що вартість однієї лінзи з урахуванням знижки становить (10,75-1,75-2,625) = 6 грн.25коп. У процесі оцінки була використана інформація про вартість ідентичних (однорідних) товарах, що реалізовувались підприємствами м. Одеси, зокрема, мережі магазинів «Точка зору», «Євро оптика», «Люкс оптика», які займаються торгівлею аналогічних виробів.

Згідно з висновком спеціаліста №32/2140 від 03.04.09 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в Одеській області, вартість лінз скляних для окулярів, що не коригують зір становить 5 грн.83 коп. за 1шт., визначення ціни у вказаному висновку і було взято до уваги під час проведення перевірки позивача.

Колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби при визначенні звичайної ціни товару було використано інформацію компетентних дослідницьких закладів які, в свою чергу, охоплюючи дані маркетингових досліджень, самих зразків товару, технічної документації із порівняльними товарами на ринку України та з урахуванням співставних умов придбання такого товару дійшли висновків щодо вартості ціни товару згідно вимог законодавства з визначення звичайних цін. Зазначені висновки містять технічний та товарознавчий аналіз вартості товару, який би визначав вплив тих чи інших факторів на ціну товару і ґрунтується не лише на відомостях з Інтернет - сайтів, а йаналізу цін, сформованих на ринку України по даним торгових точок мережі магазинів «Точка зору», «Єврооптика», «Люкс оптика».

На підтвердження правомірності визначення договірної ціни у розмірі 117, 80 грн. за 1 одиницю товару, позивачем надано висновок Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз від 22.07.2009 № 5508, відповідно до якого формування ціни продажу лінзи скляної для окулярів не для коригування зору, яка виготовлена з необробленого оптичного скла 0,0 дптр. діам. 68 мм. ТУУ 33.4-33011077-001:2006 та її розмір у межах 113, 04 грн. 114, 00 грн., без урахування ПДВ, відповідає вимогам законодавства (такий висновок зроблено з урахування складових фактичної собівартості лінзи станом на 29.05.2009 року) та висновок Київського науково -дослідницького інституту судових експертиз від 05.11.2009 року № 9302/10145, відповідно до якого формування ціни на вказаний товар у розмірі 147,00 грн. підтверджено документально та нормативно.

Проте, в висновках, що надані позивачем, не зазначено, на підставі яких відомостей зроблено висновок про справедливість цін; не міститься підтверджень, що ціни, вказані в калькуляції собівартості товару відповідають звичайним цінам на ринку ідентичних (однорідних) товарів; взагалі вартість лінзи визначено лише на підставі калькуляції замовника, а не шляхом проведення досліджень на ринку.

Відповідно до п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про доведеність відповідачем факту, що ціна придбаних позивачем лінз скляних для окулярів, що не коригують зір, є множинно вищою за звичайні ціни, а тому не відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправомірно вирахував податкове зобов'язання із застосуванням вартості лінз скляних для окулярів, що не коригують зір, - 5,80 грн., яка визначена у висновку спеціаліста від 03.04.09 року №32/2140 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в Одеській області, з наступних підстав.

Як було вище зазначено, відповідно до п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги).

Проте, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на допущену органом державної податкової служби помилку під час обрахування розміру податкового зобов'язання, що визначено за звичайною ціною, оскільки зазначений висновок не підтверджується матеріалами справи; зазначена обставина також не підтверджена сторонами.

Враховуючи наведене, оскаржуване податкове повідомлення -рішення є законним та обґрунтованим.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову, в іншій частині постанова підлягає залишенню без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Геотон»залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Іванківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 23.04.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.