Ухвала суду № 24345553, 23.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/32/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Маслій В.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Маслія В.І.,

Суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,

При секретарі Кравчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Завод «Будмаш»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Завод «Будмаш»до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «Завод «Будмаш»звернулося до суду з позовом до Прилуцької ОДПІ Чернігівської області (у зв'язку з створенням юридичної особи від 23.02.2012 року (код ЄДРПОУ 37984737) - Прилуцька ОДПІ Чернігівської області ДПС) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Сторони в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Співробітниками Прилуцької ОДПІ Чернігівської області ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Завод «Будмаш»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 98 061,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 1017/23-00240307 від 16.08.2011 року.

31.08.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000172304/714, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 86 412,00 грн., за порушення ним п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (Далі ПК України), а саме: за завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року на 86 412,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідності до Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за травень 2011 року сума бюджетного відшкодування сформована за рахунок частин від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що виникли у березні, серпні, жовтні 2010 року та квітні 2011 року на суму 98 061,00 грн. За даними перевірки обсягу сплати податкового кредиту у березні, серпні, жовтні, квітні 2010 року - становить 11 649,00 грн.

Тобто, в порушення вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України ПАТ «Завод «Будмаш»поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування, яким заявлено завищену суму бюджетного відшкодування ПДВ у травні 2011 року в розмірі 86 412,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 200.6 ст.200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п. 200.4 цієї статті. Суд, звертає увагу, що зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.14.1.181. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2. ст. 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

П. 200.3. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З урахуванням п.п 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.7 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів знаходить, що в порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011 року на 86 412,00 грн., що відображається позивачем у декларації за травень 2011 року.

На підставі викладеного, та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Завод «Будмаш»-залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Маслій В.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.