Ухвала суду № 24340720, 17.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12081/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполіграфмедіа»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 серпня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укрполіграфмедіа»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 серпня 2011 року №0000822330 та №0000832330.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2011 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено нікчемність укладених між Позивачем та ТОВ «Авістапромторг», а тому адміністративний позовом підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин справи, що спричинило прийняття невірного рішення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

У судовому засіданні повноважний представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав.

Повноважний представник Позивача просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Укрполіграфмедіа»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, результати якої викладені в акті перевірки від 26 липня 2011 року №206/23-304/31236266. У вказаному акті зафіксовано порушення Позивачем приписів п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 17 691,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за 2009 рік у розмірі 130 256,00 грн., за 2010 рік в сумі 1 155 101,00 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 3 079 276,00 грн.; п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено розмір податку на додану вартість до сплати в бюджет в сумі 971 377,00 грн.; п.п. 4.2.1, п.п.4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1., п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1960,86 грн.

На підставі встановлених податковим органом порушень, викладених в акті перевірки, Відповідачем винесені податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 16 серпня 2011 року №0000822330, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 214 221,00 грн. (у тому числі -за основним платежем -971 377,00 грн. та штрафними санкціями - 242 844,00 грн.), та податкове повідомлення рішення форми «П»від 16 серпня 2011 року №0000832330, яким ТОВ «Укрполіграфмедіа»зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 079 276,00 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що між ТОВ «Укрполіграфмедіа»укладено договір купівлі-продажу №10/02/03-01 від 03 лютого 2010 року з ТОВ «Авістапромторг»(далі -Договір), предметом якого є поставка товару. Як вірно зауважив суд, на підтвердження виконання вказаного договору Позивачем надано рахунки-фактури, податкові накладні та видаткові накладні. При цьому, на думку колегії суддів, обґрунтованим є висновок суду про те, що відсутність у зазначених вище первинних документах посади та прізвища, ім'я та по-батькові особи, яка підписала зазначені вище документи, не може свідчити про їх недійсність, оскільки в цілому останні відповідають положенням п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, суд вірно зауважив, що відповідно до п. 5 наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30 травня 1997 року №165 єдиною підставою для визнання отриманих (виписаних) податкових накладних недійсними є факт їх заповнення іншою особою, ніж особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

В обґрунтування правомірності зазначеної вище позиції суд першої інстанції правильно послався на п. 18 зазначеного наказу ДПА України, встановивши, що податкові накладні скріплені печаткою ТОВ «Авістапромторг»та підписані директором останнього -Реутовим В.Д., який згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28 вересня 2011 року був керівником зазначеної юридичної особи.

Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням наведеного та приписів п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»прийшов до обґрунтованого висновку про наявності у Позивача документального підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТОВ «Авістапромторг».

Оцінюючи висновок суду першої інстанції про нікчемність укладеного між зазначеними вище суб'єктами господарювання договору, колегія суддів з огляду на положення ст. 234 ЦК України та ст. ст. 69, 71, 72 КАС України погоджується з твердженням суду про те, що Відповідачем на підтвердження нікчемності господарського договору не подано належних доказів, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Щодо посилання апелянта на відсутність товарно-транспортних накладних та дорожніх листів як на підставу для визнання факту безтоварності операцій за Договором, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції, факт виконання Договору підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами, виписаними та виконання вказаного Договору. Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількість, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 року №П-6, приймання продукції за кількість здійснюється за транспортними та супровідними документами відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні. Отже, відсутність транспортних документів за наявності належним чином оформлених інших первинних документів не може бути підставою для визнання господарської операції безтоварною, а отже -фіктивною.

Крім того, судом апеляційної інстанції також критично оцінюються посилання апелянта на порушення Позивачем приписів п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон про ОПП) при віднесенні до валових витрат від'ємного значення курсової різниці при придбанні іноземної валюти з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону про ОПП доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду. Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, зазначеним у абзаці першому цього підпункту.

Разом з тим, приписи пп. 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 вказаного закону встановлюють, що витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 1.11 ст. 1 Закону про ОПП кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Виходячи з приписів ч. 1 ст. 1054 ЦК України суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що кредитний договір за своєю правовою природою є договір про надання оплатної послуги -надання в користування коштів (тіла кредиту) та сплата за його користування відсотків. З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про відсутність правових підстав для непоширення положень п. 7.3 ст. 3 Закону про ОПП на спірні правовідносини в частині правомірності віднесення до складу валових витрат від'ємного значення курсової різниці при придбанні іноземної валюти у зв'язку з прибданням послуги -кредиту.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполіграфмедіа»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 серпня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.