Постанова № 24339933, 04.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

04 травня 2012 року 12:45 год. № 2а-602/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Панченко А.С.,

за участю представників:

позивача - Рибальченко Н.В., Самойленко А.В.;

відповідача -Кириленка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою від повідальністю "Домофон.Інжинірінг.Охорона" до Державної податкової інспекції у Дарниць кому районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ), за участю прокуро ра Дарни цького районі м. Києва на стороні відповідача, про визнання протиправними і скасу вання по даткових повідомлень-рішень від 22.07.2011р. №№0002182302, 0002192302, 000067170528914,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Домофон.Інжинірінг.Охорона" просить визнати протиправними і скасувати по даткові повідомлення-рішення ДПІ від 22.07.2011р. №0002182302, №0002192302, №000067170528914 про нарахування грошових зобо в'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість (далі -ПДВ) та податку з доходів фізичних осіб (далі -ПДФО).

Під час розгляду справи представники позивача підтримали позов з наведених у по зовній заяві підстав. Представник від пові дача позов не визнав, надав письмові запере чення. Представник прокурора підтримала заперечення відповідача.

Позов обґрунтовано неправомірністю прийнятих відповідачем рішень з огляду на по милковість висновків перевірки про нікчемність правочинів, відсутністю зазначених в акті по рушень Законів України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку під приємств" (далі - Закон №334/94) та від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97) при формуванні валових витрат і податкового кредиту по гос по дарським операціям з ТОВ "Аммо", ТОВ "Моней Фарм", ТОВ "Елаком Інвест"; наяв ністю необхідних підтверджуючих понесення витрат та сплату ПДВ первинних документів. Позивач зазначає про безпідставне визнання відповідачем наявної кредиторської заборгова ності перед ТОВ "Салют Трейд" безповоротною фінансовою допомогою, оскільки строк позовної давності для її стягнення не минув. Також позивач вважає необґрунтованими і помилковими висновки відповідача про удаваність і нікчемність правочинів з оренди нежит лових приміщень та відсутністю порушень Закону України від 22.05.2003р. №889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон №889) при виплаті доходу у вигляді орендної плати.

Відповідач заперечив проти позову, зазначивши зміст акта перевірки.

Прокурор заперечив проти задоволення позову, пославшись на наявність встанов лених перевіркою порушень.

До судового засідання 04.05.2012р. прокурор Дарницького району м. Києва, будучи належно викликаним до судового засідання, явку свого представника не забезпечив, у зв'язку з чим суд продовжив розгляду справи без його участі.

Заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, дослідивши пись мові матеріали, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2011р.:

- №0002182302, яким за порушення п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону №334/94 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1'070'314,12грн. (у т.ч.: 884'258,75 грн. - основний платіж, 186'055,37 грн. - штраф) (т.1, а.с.62);

- №0002192302, яким за порушення пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 833'127,06 грн. (у т.ч.: 688'907,50 грн. - основний платіж, 144'219,56 грн. - штраф) (т. 1, а.с. 61);

- №000067170528914, яким за порушення п. 8.1 ст. 8 Закону №889 та п. 168.1 ст. 168 ПК позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДФО на 154271,82 грн. (у т.ч.: 126412,80 грн. - основний платіж, 27859,02 грн. - штраф) (т. 1, а.с. 63).

За результатами адміністративного оскарження дані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Підставою для прийняття рішень став акт ДПІ від 05.07.2011р. №3780/2302/35092907 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Домофон.Інжинірінг.Охорона" з питань дот римання податкового та валютного законо давства за період з 26.04.2007р. по 31.03.2011р. (т. 1, а.с. 25-51), згідно з яким встановлено порушення Законів №334/94, №168/97, №889 та ПК.

За наслідками розгляду заперечень позивача на акт перевірки (т. 1, а.с. 53-60) відповідачем переглянуто ряд висвітлених в акті порушень .

Зміст порушень, за які вказаним рішенням донараховано податкових зобов'язань та застосовано штрафні санкції, полягають у наступному:

- у порушення п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону №334/94 позивачем не включено до складу валових доходів в 2 кварталі 2010р. кредиторську заборгованість від постачальника ТОВ "Салют Трейд" на суму 92500 грн., що залишилася не стягнутою і визна на відповідачем безповоротною фінансовою допомогою, а також не зменшено одночасно валових витрат на суму оприбуткованого товару у розмірі 92500 грн.;

- у порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 та пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 позивачем сформовано ва лові витрати та податковий кредит з ПДВ у зв'язку з придбання послуг у ТОВ "Аммо", ТОВ "Моней Фарм", ТОВ "Ела ком Інвест", які мають ознаки "фіктивності", а правочини згідно із ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. 228 ЦК, ст. 207 ГК визнаються відповідачем нікчемними, з огляду на наступне: - вказані товариства відсутні за своїм місцезнахо дженням і не могли надати замовлені позивачем послуги;

- засновник і директор ТОВ "Аммо" ОСОБА_4 при опитуванні пояснив, що немає відно шення до реєстрації та господарської діяльності ТОВ "Аммо"; - підписи ОСОБА_4 на дого ворі та первинних документах виконанні не ним; - засновниками та службовими особа ми ТОВ "Моней Фарм" рахуються особи, які ніякого відношення до господарської діяльності вказаного товариства не мають; - засновник і директор ТОВ "Елаком Інвест" ОСОБА_5 при опиту ванні пояснив, що не має відношення до реєстрації та діяльності ТОВ "Елаком Інвест";

- у порушення п. 8.1 ст. 8 та пп. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону №889 позивачем не утримано та не сплачено до бюджету ПДФО на загальну суму 126412,80 грн. у зв'язку з виплатою за договорами оренди нежилих приміщень доходу власникам цих нежилих приміщень, від імені яких (власників) виступали їх довірені особи (фізичні особи-підприємці). Відповідач вважає такі правочини удаваними, оскільки у дійсності оренда нежилих приміщень відбулася між позивачем та фізичними особами -власниками цих приміщень, а не фізичними особами-підприємцями, які виступали від імені останніх. Відповідач стверджує, що такі удавані пра вочини є нікчемними.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів, стосуються пра вомірності здійсненого відповідачем податкового нарахування та випливають з порядку фор мування платником податків валових витрат і податкового кредиту з ПДВ, виконання функ цій податкового агента при виплаті доходу у вигляді орендної плати фізич ним особам.

Як встановлено перевіркою і не заперечується позивачем, в останнього наявна креди торська заборгованість у сумі 92500 грн. перед ТОВ "Салют Трейд" за отримані послуги з роз робки, виготовлення і розповсюдження рекламних матеріалів згідно договору від 03.04.2009р. ТОВ "Салют Трейд" 11.06.2010р. визнано Господарським судом міста Києва банкру том та розпочата його ліквідаційна процедура.

Отримання послуг встановлено перевіркою, не заперечувалося відповідачем і підтвер джується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2009р. та від 29.05.2009р. кожен на суму 46250 грн. (у т.ч.: податок на рекламу -191,91 грн., ПДВ -7676,35 грн.) (т. 1, а.с. 123), а також виписаними виконавцем -ТОВ "Салют Трейд" податковими накладними від 30.04.2009р. №300406 та від 29.05.2009р. №290514 (т. 1, а.с. 124).

Стверджуючи про порушення п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону №334/94 і заниження податку на прибуток відповідач вважає дану кредитор ську заборгованість безповоротною фінансовою допомогою, яка підлягала включенню позивачем до складу валових доходів у 2 кварталі 2011р., оскільки в цьому періоді кредитора (ТОВ "Салют Трейд") визнаний банкру том, а отже така кредитор ська заборгованість залишилася не погашеною.

Заперечуючи проти вказаного порушення позивач вказує на те, що строк позовної дав ності для стягнення кредиторської заборгованості не минув, а отже у позивача не було підстав для включення її до складу валового доходу. Водночас банкрутство кредитора, на що посилається відповідач, не визначено п. 1.22 ст. 1 Закону №334/94 як підстава для виник нення безповоротної фінансової допомоги.

Також позивач зазначає і з чим погодилися представники відповідача та прокурора, що проведення ліквіда ційної процедури кредитора не позбавляє права і можливості ліквіда тора, в межах даної про цедури і строку позовної давності, здійснювати заходів щодо стягнення кредиторської заборгованості.

Згідно з пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону №334/94 безповоротна фінансова допомога, серед іншого, -це, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізич ною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Підпунктом 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94 визначено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Отже, нестягнута кредиторська заборгованість визнається безповоротною фі нансовою допомогою, включається до складу валового доходу і підлягає оподаткуванню в тому звітному податковому періоді, в якому закінчився строк позовної давності для її стягнення.

Договір №349 про рекламу товарів (робіт, послуг) укладено 03.04.2009р. Пунктом 3.12 передбачено сплату Замовником ціни послуг не пізніше 29.05.2009р.

До визначених цим договором зобов'язань застосовується загальний строк позовної давності, який згідно із ст. 257 ЦК встановлюється тривалістю у три роки, а його перебіг згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК починається зі спливом строку виконання зобов'язання.

Таким чином, закінчення строку позовної давності для стягнення кредиторської заборгова ності за вказаним договором припадає на 2 квартал 2012р., а відтак лише з цього періоду нестягнуту кредиторську заборгованість (у разі її наявності) слід вважати безпово ротною фі нансовою допомогою та здійснити її оподаткування.

Як вбачається, на час перевірки та прийняття оскаржуваного рішення вказані строки не минули, а отже позивач вірно зазна чає, що в нього не було підстав для включення креди торської заборгованості в розмірі 92500 грн. до складу валового доходу, позаяк вона не набу ла статусу безповоротної фінансо вої допомоги. Відсутність заборгованості, по якій минув строк позовної давності, підтверджується пп. 2.15.9 акта перевірки.

Висновок відповідача про отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги у 2 кварталі 2011р. та її не оподаткування є передчасним, суперечить фактичними обставинам справи і спрос товується вищевикладеним. Посилання відповідача на банкрутство ТОВ "Салют Трейд" су перечить змісту п. 1.22 ст. 1 Закону №334/94, яким дана обставина не передбачена як підста ва для виник нення безповоротної фінансової допомоги, тому не прий мається судом до уваги. Крім того, банкрутство ТОВ "Салют Трейд" в даному випадку не впливає на відлік строку позовної давності, адже як обґрунтовано зазначає позивач, початок ліквідаційної процедури банкрута не позбавляє права останнього вимагати погашення кредиторської заборгованості та здійсню вати заходів, спрямованих на її стягнення, у т.ч. із застосуванням судових процедур.

Також не відповідає вимогам пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону №334/94 висновок відпо відача про неправомірне збільшення позивачем валових витрат на суму отриманих послуг за договором від 03.04.2009р. №349 про рекламу товарів (робіт, послуг), оскільки згідно із вка заним нормативним положенням датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вва жається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема дата фактичного отримання платником податку резуль татів робіт (послуг). У справі, що розглядається позивачем правомірно збільшено валові витрати у 2 кварталі 2009р. за датою фактичного отримання результатів робіт (послуг).

Твердження відповідача про необхідність зменшення валових витрат одночасно із включенням кредиторської заборгованості до складу валових доходів є помилковими, оскільки, як зазначено вище, статус безповоротної фінансової допомоги дана кредиторська заборгованість не набула.

Враховуючи вищевикладене висновок відповідача про порушення п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону №334/94 та заниження податку на прибуток є необґрунтованим, а податкове нарахування -безпідставним.

Необґрунтованим є висновок відповідача про заниження позива чем податкових зобов'язань з податку на прибуток і з ПДВ по господарсько-договір ним відносинам з ТОВ "Аммо", ТОВ "Моней Фарм", ТОВ "Ела ком Інвест".

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону №334/94 визначено, що валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підго товкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у т.ч. витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону №334/94 встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжни ми та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена прави лами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону №334/94 установлення додаткових обмежень щодо відне сення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону №168/97 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого вико-ристання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону №168/97 передбачено, що податкова накладна вида ється платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; податкова накладна є одночасно звітним і розрахунковим документом (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4).

Перевіркою встановлено і не заперечується сторонами наявність господарсько-дого вірних відносин між позивачем та ТОВ "Аммо", ТОВ "Моней Фарм", ТОВ "Ела ком Інвест" з придбання монтажних та пла ново-попе реджувальних робіт. Поставка робіт оформлена акта ми виконаних робіт і виписа ними поста чальниками податкови ми нак ладними.

Витрати на придбання робіт у розмірі 3'444'537,49 грн. (без ПДВ) і сплата нарахованого в ціні ПДВ у розмірі 688'907,50 грн. підтверджено наданими до перевірки (у роз різі контр агентів) документами:

- за договором від 03.08.2010р. №38 про виконання монтажних робіт, укладеним між позивачем (Замовник) і ТОВ "Аммо" (Виконавець), позивачем у 3 та 4 кварталі 2010р. придба но монтажних робіт та пла ново-попереджувальних заходів на загальну суму 1'184'776,02 грн. (у т.ч. ПДВ 197'462,67 грн.), що підтверджено:

- актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000019 від 09.08.2010р., №ОУ-0000021 від 16.08.2010р., №ОУ-0000027 від 23.08.2010р., №ОУ-0000033 від 30.08.2010р., №ОУ-0000040 від 31.08.2010р., №ОУ-0000122 від 07.09.2010р., №ОУ-0000123 від 15.09.2010р., №ОУ-0000124 від 27.09.2010р., №ОУ-0000125 від 30.09.2010р., №ОУ-0000161 від 05.10.2010р., №ОУ-0000162 від 11.10.2010р., №ОУ-0000163 від 18.10.2010р., №ОУ-0000164 від 29.10.2010р., №ОУ-0000165 від 31.10.2010р.;

- податковими накладними: від 09.08.2010р. №71 на суму 99400 грн. (ПДВ -16566,67 грн.), від 16.08.2010р. №89 на суму 98800 грн. (ПДВ -16466,67 грн.), від 23.08.2010р. №101 на суму 97400 грн. (ПДВ -16233,33 грн.), від 30.08.2010р. №118 на суму 82961 грн. (ПДВ -13826,83 грн.), від 31.08.2010р. №125 на суму 98600 грн. (ПДВ -16433,33 грн.), від 07.09.2010р. №000000284 на суму 99600 грн. (ПДВ -16600,00 грн.), від 15.09.2010р. №000000321 на суму 70400 грн. (ПДВ -11733,33 грн.), від 27.09.2010р. №000000364 на суму 45661 грн. (ПДВ -7610,17 грн.), від 30.09.2010р. №000000423 на суму 98400 грн. (ПДВ -16400,00 грн.); від 05.10.2010р. №00000474 на суму 42200 грн. (ПДВ -7033,33 грн.); від 11.10.2010р. №00000494 на суму 96200 (ПДВ -16033,33 грн.), від 18.10.2010р. №00000533 на суму 99800 грн. (ПДВ -16633,33 грн.), від 29.10.2010р. №00000616 на суму 94400 грн. (ПДВ -78866,67 грн.), від 31.10.2010р. №00000627 на суму 60954 грн. (ПДВ -10159 грн.);

- за договором від 28.01.2010р. №2801 про виконання монтажних, планово-попереджу вальних робіт, укладеним між позивачем (Замовник) та ТОВ "Моней Фарм" (Вико навець), позивачем у 3 та 4 кварталах 2010р. придбано монтажних робіт та планово-попереджувальних заходів на загальну суму 1'783'500 грн. (у т.ч. ПДВ 197'462,67 грн.), що підтверджено:

- актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 09.02.2010р., від 17.02.2010р., від 05.03.2010р., від 26.02.2010р., від 05.03.2010р., від 12.03.2010р., від 23.03.2010р., від 29.03.2010р., від 31.03.2010р., від 02.04.2010р., від 06.04.2010р., від 09.04.2010р., від 14.04.2010р., від 19.04.2010р., від 23.04.2010р., від 27.04.2010р., від 30.04.2010р., від 07.06.2010р., від 21.06.2010р., від 30.06.2010р.;

- податковими накладними: від 09.02.2010р. №090204 на суму 79600 грн. (ПДВ -13266,67 грн.), від 17.02.2010р. №170204 на суму 97800 грн. (ПДВ -16300 грн.), від 26.02.2010р. №260211 на суму 128000 грн. (ПДВ -21333,33 грн.), від 05.03.2010р. №050301 на суму 95400 грн. (ПДВ - 15900 грн.), 12.03.2010р. №120303 на суму 97200 грн. (ПДВ - 16200 грн.), від 23.03.2010р. №230303 на суму 98400 грн. (ПДВ -16400 грн.), від 29.03.2010р. №290302 на суму 96669 грн. (ПДВ -16111,50 грн.), від 31.03.2010р. №310320 на суму 102200 грн. (ПДВ -17033,33 грн.), від 06.04.2010р. №060402 на суму 99600 грн. (ПДВ -16600 грн.), від 02.04.2010р. №020402 на суму 89400 грн. (ПДВ -14900 грн.), від 09.04.2010р. №090402 на суму 98200 грн. (ПДВ -16366,67 грн.), від 14.04.2010р. №140403 на суму 97600 грн. (ПДВ -16266,60 грн.), від 19.04.2010р. №190405 на суму 98400 грн. (ПДВ -16400 грн.), від 23.04.2010р. №230404 на суму 99800 грн. (ПДВ -16633,33 грн.), від 30.04.2010р. №300411 на суму 99400 грн. (ПДВ -16566,67 грн.), від 27.04.2010р. №270403 на суму 82200 грн. (ПДВ -13700 грн.), від 30.04.2010р. №300411 на суму 99400 грн. (ПДВ -16566,67 грн.), від 07.06.2010р. №070601 на суму 71600 грн. (ПДВ -11933,33 грн.), від 21.06.2010р. №210602 на суму 82400 грн. (ПДВ -13733,33 грн.), від 30.06.2010р. №300608 на суму 69600 грн. (ПДВ -11600 грн.);

- за договором від 11.11.2010р. №11/11-10 про надання послуг з монтажних, планово-попереджу вальних робіт, укладеним між позивачем (Замовник) і ТОВ "Елаком Інвест" (Вико навець), позивачем у 4 кварталі 2010р. і 1 кварталі 2011р. придбано монтажних робіт та пла ново-попереджувальних заходів на загальну суму 1'165'200 грн. (у т.ч. ПДВ 194'200 грн.), що підтверджено:

- актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №Еl-0000250 від 02.12.2011р., №Еl-0000251 від 07.12.2010р., №Еl-0000252 від 15.12.2010р., №Еl-0000253 від 23.12.2010р., №Еl-0000254 від 30.12.2010р., №Еl-0000081 від 06.01.2011р., №Еl-0000082 від 10.01.2011р., №Еl-0000083 від 14.01.2011р., №Еl-0000084 від 19.01.2011р., №Еl-0000085 від 24.01.2011р., №Еl-0000086 від 27.01.2011р., №Еl-0000087 від 31.01.2011р.;

- податковими накладними: від 02.12.2010р. №764 на суму 97800 грн. (ПДВ -16300 грн.), від 07.12.2010р. №770 на суму 99200 грн. (ПДВ -16533,33 грн.), від 15.12.2010р. №774 на суму 99800 грн. (ПДВ -16633,33 грн.), від 23.12.2010р. №775 на суму 98000 грн. (ПДВ -16333,33 грн.), від 30.12.2010р. №776 на суму 98200 грн. (ПДВ -16366,67 грн.), від 10.01.2011р. №347 на суму 99600 грн. (ПДВ -16600 грн.), від 14.01.2011р. №348 на суму 99200 грн. (ПДВ -165200 грн.), від 19.01.2011р. №349 на суму 99800 грн. (ПДВ - 16633,33 грн.), від 24.01.2011р. №350 на суму 99000 грн. (ПДВ -16500 грн.), від 27.01.2011р. №351 на суму 90400 грн. (ПДВ - 15066,67 грн.), від 31.01.2011р. №352 на суму 98200 грн. (ПДВ -16366,67 грн.).

Вказані договори містять підписи керівників юридичних осіб, відомості про яких внесе ні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і скріплені печатками юридичних осіб.

Дані договори в судовому порядку не ос каржувалися, недійсними або фіктив ними судом не визнавалися. Придбання робіт здійснювалося позивачем в межах його господар ської діяльності у зв'язку із встанов ленням у будинках у містах домофонних систем та здійсненням їх технічної підтримки на підставі укладених з Абонентами договорів про надання послуг по технічно му обслуго вуванню абонентського приладу, копії окремих з яких долучені до справи, та відповідно до Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів гомофонних систем, затверджених директором ТОВ "Домофон.Інжинірінг.Охо рона" 03.05.2010р., копія якого надана суду.

Оплата за придбані роботи здійс нена позивачем у повному обсязі, кредиторська чи дебіторська заборгованість відсутня (пп. 2.15.9 акта). Господарські операції з придбання робіт відображені по зивачем в бухгалтер сько му об ліку підприємства. У податковому обліку витра ти на придбання робіт (без ПДВ) включено до складу валових, а сплачений ПДВ -до складу податкового кредиту.

На час проведення господарських операцій ТОВ "Аммо", ТОВ "Моней Фарм", ТОВ "Ела ком Інвест" мали відповідну госпо дарську правосуб'єктність: були суб'єктами господа рювання в установленому законом порядку зареєст рованими як юридичні особи; перебували на обліку в органах державної податкової служби як платники податків; мали статус платника ПДВ (свідоцтва №100277986, №10130902, №100306670), а отже вправі нараховувати ПДВ і виписувати податкові накладні.

Оригінали зазначених первинних документів досліджувалися в ході перевірки, скріп лені печат ками юридичних осіб та підписами відповідальних посадових осіб, містять інші необхідні реквізити. Відсут ність первинних документів чи їх недостатність перевір кою не встановлено. Доказів, які б вказу вали на недійсність чи фальшивість первин них документів, відпо відач суду не представив, тому підстав не брати їх до уваги у суду немає.

Таким чином, надані позивачем документи є належними, допус тимими, прямими і достат німи доказами в справі, що підтверджують здійснення господарсь ких операцій і зас від чують факт придбання позивачем робіт та у зв'язку з цим понесення позивачем витрат і сплату ПДВ, а також вказують на наявність законних підстав для включення цих витрат до складу валових та сплаченого у ціні робіт ПДВ -до складу податкового кредиту.

За таких обставин, позивач вірно у відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94 відобразив у податковому обліку операції з прид бання робіт, включивши їх вартість у сумі 3'444'537,49 грн. (без ПДВ) до складу валових того звітного періоду, в якому відбулося фактичне надання цих робіт, а тому висновок відповідача про порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується вищевикла деним, а доводи позивача про відсутність порушень Закону №334/94 -обґрунтованими. Також вказані документи підтверджують виникнення у позивача права на податковий кредит, а тому віднесення позивачем нарахованого за ставкою 20% ПДВ згідно отриманих податкових накладних на загальну суму 688'907,50 грн. до податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду є правомірним, а доводи пози вача про відсутність порушень положень ст. 7 Закону №168/97 та ст.ст. 198, 201 ПК - обґрунтованими.

Натомість відповідач, який стверджує про неправомірність формування валових вит рат і податкового кредиту з підстав нікчемності правочину, відсутності намірів на ство рення правових наслідків і порушення публічного порядку, наявності ознак "фіктивності" контр агентів, не представив суду необхідних в цьому випадку доказів у підтвердження наявності даних обставин і не спростував доводів та доказів позивача.

Висновки акта перевірки і заперечення відповідача ґрунтуються не на достовірно вста новлених в ході перевірки фактах, а виключно на припущеннях та сумнівах відповідача і не підкріплені належними засобами доказування, а також свідчать про помилкове розуміння відповідачем положень цивільного законодавства і невірне їх застосування до фактичних обставин справи, що вбачається з наступного.

Твердження відповідача про нікчемність правочинів прямо суперечать ч.ч. 2, 3 ст. 215, ст. 228, ст. 234 ЦК, ст. 207 ГК і фактичним обставинам справи з огляду на те, що відповідач помилково ототожнює нікчемний правочин (недійсність встановлена законом) з оспорюваним правочином (недійсність визнається судом), до яких відносяться зокрема фік тивні правочини (ст. 234 ЦК), правочини, що не відповідають інтересам держави і сус пільства, його моральним засадам (ч. 3 ст. 228 ЦК).

Згідно із ст. 234 ЦК правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним (ч. 1). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ч. 2).

Згідно із ч. 3 ст. 228 ЦК у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укла дено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У даному випадку відповідач посилається саме на оспорювані обставини (відсутність наміру на створення правових наслідків, невідповідність правочину інтересам держави і сус пільства, його моральним засадам), які не є законодавчими підставами для визнання пра вочину нікчемним, проте згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1 і ч. 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228, ст. 234 ЦК та ст. 207 ГК можуть бути підставами для визнання судом правочину (господарського зобов'язання) недійсним. Однак, відповідач не надав суду доказів наявності відповідних су дових рішень про визнання правочину недійсним (фіктивним), з огляду на їх відсутність, як пояснив представник відповідача.

Оскільки предмет розгляду даної справи не стосується визнання правочинів (гос подарських зобов'язань) недійсними, то за відсутності відповідних судових рішень суд не бере до уваги посилання відповідача на оспорювані обставини.

В той же час, укладені позивачем договори з ТОВ "Аммо", ТОВ "Моней Фарм", ТОВ "Ела ком Інвест" не визнаються законом як недійсні (нікчемні), їх зміст не суперечить націо нальному законодав давству, цивільний оборот предметів договору (монтажні, планово-попе реджувальні роботи) не заборонені та не обмежені в Україні, а самі по собі такі догово ри не порушують пуб лічний порядок. Аргументованих доводів і доказів, які б достовірно підтвер джували наявність заві домо умисної мети і факту спрямо ваності договорів на пору шення консти туційних прав і свобод людини і громадянина, зни щення, пошкодження майна фізич ної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заво лодіння ним, з чим ч. 1 ст. 228 ЦК пов'язує визначення порушення публічного порядку відпо відач не надав, у зв'язку з чим підстав вважати правочин нікчемним згідно ч. 2 ст. 228 ЦК немає.

Крім того, перевіркою не виявлено та суду не надано доказів дійсного пору шення інте ресів держави в результаті вказаних господарсько-договірних взаємовідносин. Поси лання на незнаходження контрагентів позивача за своїм місцезнаходження, не подання ними декла рацій або не визнання цих декларацій податковими органами, не заслуговують на увагу суду, оскіль ки формування валових витрат і податкового кредиту платником податків не ставиться Зако нами №334/94 і №168/97 в залежність від додержання його контрагентами податкової дис ципліни. Дані обставини також не є підставою для визнання правочинів нікчемними, а можуть бути підставою для застосу вання відповідних заходів реагування та примусу саме до такого контрагента: ініціювання питання про при пинення юридичної особи, анулювання реєстрації платником ПДВ, притягнення до юридич ної відповідальності юридичної особи чи її посадових осіб тощо.

Між тим суд зауважує, що відповідач, який стверджує про невідповідність договорів ви могам законодавства, як заінтересована особа, не позбавлений права і можливості зверну тися з позовом про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержа них ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених зако ном підстав, що передбачено п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Фактично, як вбачається зі змісту акта перевірки, висновки відповідача ґрунтуються лише на тому, що перевіркою вбачаються ознаки "фіктивності" інших суб'єктів господарю вання: ТОВ "Аммо", ТОВ "Моней Фарм", ТОВ "Ела ком Інвест", у зв'язку з чим ревізори дійшли висновку про незаконність їх господарської діяльності та неможливість позивачу включати понесені витрати і сплачений ПДВ до валових і податкового кредиту.

Проте такі твердження вочевидь є безпідставними, оскільки ознаки фіктивності ТОВ "Аммо", ТОВ "Моней Фарм", ТОВ "Ела ком Інвест" не є доказом по справі, так як не є юри дичним фактом.

Згідно із ст. 551 ГК наявність ознак фіктивності дає підстави для звер нення до суду про припинення юридичної особи, в т.ч. визнання реєстраці йних документів недійс ними, однак відповідних рішень судів відповідач не представив.

Посилання відповідача в акті перевірки на мате ріали кримінальної справи №51-3099 щодо фіктивного підприємництва ТОВ "Моней Фарм" суд не приймає до уваги, оскільки відсутній вирок суду в кримінальній справі, а наведені відпо відачем обставини не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами і не відне сені п. 83.1 ст. 83 ПК до підстав для висновків перевірки.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія пос танови від 29.12.2010р. №50-5696 (т. 1, а.с. 117) про закриття кримінальної справи в частині вчинення фіктивного підприємництва ТОВ "Моней Фарм" за відсутністю в діях зас новників підприємств ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК. Суд зауважує, що дана постанова прийнята до проведення перевірки позивача, однак відповідачем дані обста вини не з'ясовувалися та не перевірялися, що не може свідчити про об'єктивність перевірки.

Посилання відповідача в акті перевірки на пояснення ОСОБА_4 та наданий до суду протокол допиту свідка від 05.03.2011р. (т. 2, а.с. 58-61), про те, що він не має від ношення до діяльності ТОВ "Аммо", суд оцінює критично, оскільки дана особа офіційно зареєстрована директором ТОВ "Аммо", про що внесено запис в Єдиний державний реєстр.

Крім того, пояснення ОСОБА_4 прямо не свідчать про нік чемність правочину та заниження податкових зобов'язань, оскільки висновок про правиль ність відо бра ження у податко вому облі ку результатів господарської діяльності не може ґрунтуватися лише на показах свідків, позаяк податкова звітність ґрунтується на даних бух галтерського обліку, підставою для якого є відповідні первинні і зведені облікові документи.

Між тим, позивачем надано копію письмових пояснень директора ТОВ "Аммо" Ба тенка О.П. (т. 1, а.с. 102, 103), оригінал яких судом витребувано від ДПС у м. Києві і дослі джено в судовому засіданні, в яких вказана особа підтвердила укладення, підписання, виконання договору від 03.08.2010р. №38 та наданих до перевірки первинних документів (актів виконаних робіт та податкових накладних).

Посилання відповідача в акті перевірки і надані до суду висновки спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці від 29.06.2011р. №214 та №215 про те, що зображені на копіях первинних доку ментів ТОВ "Аммо" підписи ОСОБА_4 і ТОВ "Елаком Інвест" ОСОБА_5. ймо вірно виконані іншими особами, не є беззаперечним доказом у підтвердження цього факту, адже висновок носить характер припущення.

Між тим, відомості про вказаних осіб, як керівників ТОВ "Аммо" і ТОВ "Елаком Інвест" внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприєм ців, а тому наявні в договорах і первинних документах підписи вказаних осіб, які були завірені печат ками юридичних осіб, не ставилися під сумнів позивачем при прийнятті та обробці первинної документації. Доказів того, що позивачу було відомо або могло бути відо мо про можливі недоліки в діяльності його контрагентів, відповідачем та прокурором суду не пред ставлено, а отже обґрунтованими є заперечення позивача проти можливих дефектів підпису особи з посиланням на відомості з Єдиного державного реєстру як на достовірні.

Додатково, в ході адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень по зивач крім зазначених вище пояснень ОСОБА_4 надав нотаріально засвідчені пись мові пояснення ОСОБА_5 від 30.09.2011р., реєстровий №2887 (т. 1, а.с. 104), та пись мові пояс нення ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 101), оригінали яких судом витребувано від ДПС у м. Києві і дослі джено в судовому засіданні, в яких вказані особи підтвердили підписання на даних до перевірки первинних документів (актів виконаних робіт та податкових накладних).

Таким чином, неоднозначність і суперечливість обставин, на які відповідач послався в акті перевірки як на факти, відсутність при цьому вироку суду в кримі нальній справі або рішення суду про визнання правочину недійсним, а також беззаперечний факт того, що вка зані особи офіційно зареєстрова ні керівниками ТОВ "Аммо", ТОВ "Моней Фарм", ТОВ "Ела ком Інвест", вказує на непереконливість і недостатність висновків перевірки про зани ження позивачем податкових зобов'язань по вказаним контрагентам.

Наявність ознак фіктивності, а також факт порушення кримінальної справи і обста вини, які стали приводами та підставами для її порушення, самі по собі не є достатнім і без заперечним доказом спрямо ваності правочину на знищення майна держави чи відсут ність господар ських операцій і не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операція ми первинні документи.

Відповідач не вправі одноосібно й на власний розсуд кваліфікувати діяльність господарюючих суб'єктів, їх посадових службових осіб, визначати чи мало місце злочи нне діяння та чи вчинене воно цією особою, оцінювати дійсність правочинів, а також застосовувати наслідки недійсності правочинів, тим самим в порушення конституцій ного порядку (ст. 124 Конституції України) присвоюючи собі функції судових органів.

З урахуванням вищевикладеного, наведені в акті перевірки висновки і стверджувані відповідачем порушення Законів №334/94 та №168/97 в частині заниження податкових зобо в'язань з податку на прибуток та ПДВ є необґрунтованими і безпідставними, оскільки всу переч п. 83.1 ст. 83 ПК зазначені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтвер джували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність (нікчемність) правочину та заниження податкових зобов'язань.

Недостатність наданих ДПІ доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС пок ладає тягар доказування правомірності прийнятого рішення, тих обставин, які стали підста вою для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, а також невірне застосування зазначених відпові дачем норм податкового і цивільного законодавства, свідчить про неправомірність і необґрун тованість грошового нарахування в цій частині, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових пові домлень-рішень ДПІ від 22.07.2011р. №0002182302, №0002192302, і задоволення позову в цій частині.

Водночас не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2011р. №000067170528914, оскільки суд вважає обґрунтованим нарахування ПДФО і застосування штрафних санкцій.

Перевіркою встановлено, що позивачем укладено наступні договори оренди не житло вих приміщень:

- договір від 16.10.2008р. №О/161008 з фізичною особою-підприєм цем ОСОБА_12;

- договір від 01.03.2010р. б/н з приватним підприємцем ОСОБА_9;

- договір від 01.12.2008р. №01/12-О з ОСОБА_10;

- договір від 20.10.2008р. №1 з ОСОБА_11.

Як зазначено в акті перевірки та підтверджується наявними у справі довіреностями:

- ОСОБА_12 уповноважений на надання в оренду приміщення власником квар тири -ОСОБА_13 на підставі довіреності від 18.12.2008р., згідно з якою він представляє інтереси довірителя та, зокрема, отримує за неї орендну плату;

- ОСОБА_9 уповноважений на надання в оренду Ѕ частки приміщення її власни ком -ОСОБА_14 на підставі довіреності від 04.04.2007р. та ј частки приміщення її власником -ОСОБА_15 на підставі дові реності від 04.04.2007р., згідно з якими він є представником вказаних осіб при вчиненні цих та всіх інших дій, пов'язаних з даними довіреностями;

- ОСОБА_10 уповноважений на надання в оренду Ѕ частки приміщення влас ником -ОСОБА_16 на підставі довіреності від 19.09.2006р. та Ѕ частки примі щення її власником -ОСОБА_17 на підставі довіреності від 19.09.2006р., згідно з якими він є представником вказаних осіб, зокрема на одержання належ них їм грошей;

- ОСОБА_11 уповноважений на надання в оренду приміщення власником кварти ри -ОСОБА_18 на підставі довіреності від 21.10.2008р., згідно з якою він представляє інтереси довірителя, зокрема, на отримання належних йому грошей.

На протязі січня 2009р. -березня 2011р. позивачем випла чено на користь ОСОБА_13., ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 дохід у вигляді орендної плати в загальному розмірі 837'705,25 грн., який згідно з пп. 4.2.7 п. 4.2 ст. 4 Закону №889 включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу.

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону №889 податковий агент, який нараховує (випла чує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

Відповідно до пп. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону №889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утриму вати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Суд погоджується з обґрунтованістю доводів відповідача про те, що сплачуючи оренд ну плату за вказаними вище договорами позивач здійснював виплату доходу на користь фізичних осіб -власників таких приміщень або їх частин та виступав податковим агентом для них, а тому ніс зобов'язання з утримання за рахунок такого доходу та сплату до бюджету ПДФО.

Сума ПДФО за вказаними вище виплатами у розмірі 837'705,25 грн., що підлягала утриманню та перерахуванню в бюджет, склала 126'412,80 грн., розрахунок чого позивачем не заперечувався.

За таких обставин донарахування вказаної суми ПДФО і застосування штрафу згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК та з урахуванням п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ ПК суд вважає право мірним.

Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що вказані виплати є доходами фізичних осіб-підприємців ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11., оскільки такі твердження суперечать змісту наданих довіреностей, за якими вказані кошти належні власникам цих приміщень (частин), а крім цього вказані підприємці не є власниками чи користувачами цих приміщень і фактично здійснили представництво власників, в т.ч. на отримання належним останнім коштів.

Суд зазначає, що відповідачем не здійснювалося дона рахування ПДФО у тих випад ках, коли фізичні особи-підприємці здавали в оренду позивачу власне нерухоме майно (їх окремі частини) (ОСОБА_9 ј частка), а також у тих випадках, коли приміщення знаходилися в оренді у фізичних осіб-підприємців та було надано позивачу в суборенду (ОСОБА_19, ОСОБА_8).

Суд погоджується з доводами позивача про безпідставність висновків відповідача щодо удаваності правочинів оренди нежилих приміщень та їх нікчемності, які (висновки) не підкріплені відповідними доказами і суперечать вимогам ст.ст. 228, 235 ЦК. Водночас по милковість висновків відповідача не спростовує заниження ПДФО і за цих обставин не може бути підставою для скасування повідомлення-рішення від 22.07.2011р. №000067170528914.

Виходячи з меж позовних вимог, враховуючи встановлені судом факти і наведені мотиви та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою від повідальністю "Домофон.Інжинірінг.Охорона" частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарниць кому районі м. Києва від 22.07.2011р. №0002182302 та №0002192302.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Домофон.Інжинірінг.Охоро на" в задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарниць кому районі м. Києва від 22.07.2011р. №000067170528914.

4. Присудити на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Домофон.Інжині рінг.Охоро на" судовий збір у розмірі 29,80 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарниць кому районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко