Постанова № 24339925, 12.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2012 року 16:40 № 2а-3534/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллон ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень, наказу, визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аллон ЛТД»(надалі -позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби України (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000702320 від 09 лютого 2012 року, визнання дій щодо проведення перевірки протиправними, скасування наказу про проведення перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за товари та послуги, придбані у ТОВ «Фронтект», ТОВ «ТК «Альянс», ТОВ «Енерджігруп», ТОВ «Енергія Лімітед»та ТОВ «УТК «Аргумент».

Також представник позивача звертав увагу на протиправність дій податкового органу щодо проведення документальної позапланової перевірки, оскільки передумови для проведення такої перевірки дотримані не були.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, жодних клопотань чи матеріалів до суду не надав, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аллон ЛТД»з питань правових відносин з ТОВ «Фронтект», ТОВ «ТК «Альянс», ТОВ «Енерджігруп», ТОВ «Енергія Лімітед»та ТОВ «УТК «Аргумент», за результатами якої складено акт №7372/23-6/32528211 від 07.11.2011.

Відповідно до висновків Акта перевірки, позивачем, в порушення вимог ст. 7 п. 7.2 п. 7.3 п. 7.4 п. 7.5 пп. 7.2.1 пп. 7.2.3 пп. 7.2.4 пп.7.2.6 пп. 7.3.1 пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 пп. 7.5.4 ст. 4 п. 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", занижено суму податку на додану вартість у розмірі 378 987,32 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 № 0000692320, яким визначено позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 473 734,32 грн., з якої 94 747,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції, решта -основний платіж.

На підставі ст.56 Податкового кодексу України та Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби підприємство оскаржувало податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011р. №0000692320 у Державній податковій адміністрації у м. Києві та у Державній податковій службі України.

Рішенням ДПА у м. Києві від 27.01.2012р. №800/10/25-114, прийнятим за розглядом первинної скарги, скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 21.11.2011р. №0000692320 в частині 52 991,0 грн. податку на додану вартість та 13247,75 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене рішення залишає без змін.

Після того, Товариству було надіслано податкове повідомлення - рішення № 0000702320 від 09.02.2012 року, прийняте ДПІ Деснянському районі м. Києва, яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 325 996,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -81 499,25 грн.

Рішенням ДПС України від 27.02.12 №3459/6/10-2115, прийнятим за розглядом скарг, залишено без змін податкове повідомлення рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 21.11.2011 №0000692320, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення, із урахуванням рішення ДПА у м. Києві.

Як вбачається із акту перевірки, висновок податкового органу про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість»склався у зв'язку дослідженими під час перевірки протоколами допиту свідків -директорів контрагентів Товариства, які вказували на те, що відношення до діяльності таких підприємств.

Таким чином відповідач прийшов до висновку, що правочини, укладені позивачем з його контрагентами фактично не відбувались, а суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту Товариства за цими правочинами є безпідставними.

Проте, суд не може погодитись із такими висновками податкового органу та звертає увагу на наступне.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту не дозволяється включення суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:

- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Закон не містить.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникло по факту отримання податкових накладних.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України №168, податкова накладна, має містити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом встановлено, податкові накладні за договірними відносинами позивача з контрагентами, оформлені у відповідності до вищевказаних норм Закону України №168, правильність оформлення яких відповідачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи не заперечувалась.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ «Аллон ЛТД»до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «Фронтект», ТОВ «ТК «Альянс», ТОВ «Енерджігруп», ТОВ «Енергія Лімітед»та ТОВ «УТК «Аргумент»у перевіряємий період підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог законодавства.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, видаткові накладні, господарські договори, додатки та специфікації до цих договорів, акти здачі-приймання робіт, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб ТОВ «Аллон ЛТД»та його контрагентів, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо фіктивності господарських операцій базуються лише на протоколах допиту свідків, що само по собі є недостатніми для можливості константувати відсутність продажу товарів в реальності.

Крім того, судом оголошувалась перерва судовому засіданні для можливості викласти відповідачу свою позицію по справі та надати відповідні докази на її підтвердження. Проте податковим органом не було надано до суду жодних пояснень чи матеріалів.

За наведених обставин суд приходить до висновку про протиправність спірного повідомлення-рішення.

Щодо позовних вимог про визнання дій щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Аллон ЛТД»протиправними та скасування наказу про проведення такої перевірки суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллон ЛТД»з питань правових відносин з ТОВ «Фронтект», ТОВ «ТК «Альянс», ТОВ «Енерджігруп», ТОВ «Енергія Лімітед»та ТОВ «УТК «Аргумент».

Вказана перевірка була проведена на підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 25.10.2011 № 2616 та направлення на перевірку від 27.10.2011 № 949/23-6, із врахуванням пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.4 наведеної статті передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення такої перевірки надається лише у випадку, коли до початку перевірки платнику податків вручено під розписку копію наказу про проведення перевірки.

Судом встановлено, що податковим органом було дотримано всіх передбачених Податковим кодексом вимог щодо проведення спірної перевірки, тобто отримано постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА України в Житомирській області в рамках кримінальної справи, прийнято наказ, який вручено позивачу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

В свою чергу позивач не довів неправомірності дій податкового органу щодо проведення документальної позапланової перевірки та протиправності наказу про проведення такої перевірки, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На розподілі судових витрат позивач не наполягав.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 0000702320 від 09 лютого 2012 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 19 квітня 2012 року