Постанова № 24339626, 29.05.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. Справа № 2-а-1305/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Тільняка Є.П.,

представника відповідача-1 - Шевченка О.А.,

представника відповідача-2 - Полонської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Будмашінвест" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Будмашінвест" (далі - позивач) звернулось із позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, Головного управління Держаного казначейства у Херсонській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000011504 від 19.03.2012 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 24427 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 2 грн., стягнути з Державного бюджету України 24427,96 грн. відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

Свої вимоги мотивує безпідставністю висновків ДПІ щодо визнання нікчемними угод

з підприємствами-постачальниками позивача у грудні 2010 року, січні 2011 року.

У зв"язку з тим, що Державна податкова інспекція у м.Херсоні, Головне управління Державного казначейства у Херсонській області реорганізовані та виключені з Єдиного державного реєстру, а їх правонаступниками є Державна податкова інспекція у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби та Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, на підставі ст. 55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво.

Таким чином, відповідачами по справі слід вважати Державну податкову інспекцію у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Херсоні, відповідач-1) та Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі - відповідач-2).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у лютому, березні 2011 р. став факт визнання податковим органом нікчемними угод позивача із його контрагентами. Позивач вважає, що відповідно до Податкового кодексу України головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту позивачем виконані, і тому він вважає, що правомірно включив ПДВ по відносинам з ПП "РТС-Сталь" до податкового кредиту відповідного періоду та правомірно заявив до бюджетного відшкодування суму ПДВ, сплачену в ціні товару. Оскільки відповідачем-1 до теперішнього часу не відшкодовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 24427,96 грн. за січень, лютий 2011 року, просить сягнути цю суму з Державного бюджету.

Представник відповідача-1 проти позову заперечував, мотивуючи це тим, що податковий орган вважає нікчемними угоди позивача із ПП "РТС-Сталь", оскільки вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Зазначене підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не має необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення будь-якої господарської діяльності і тому не могло фактично здійснити операцію з поставки товарів позивачеві у грудні 2010 року, січні 2011 року. Крім цього, відсутні товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт поставки товару. Таким чином, позивачем завищено суму податкового кредиту у грудні 2010 року на 2525 грн., у січні 2011 року на 2592,19 грн. та як наслідок завищено від"ємне значення різниці між сумою податкового зобов"язання і сумою податкового кредиту в січні 2011 року на 2592,19 грн. Вказав на те, що зменшення суми бюджетного відшкодування, на яке видано податкове повідомлення-рішення форми В1, не відноситься до залишку від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Така сума також не може враховуватися при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Також встановлено, що сума 8505 грн., яка заявлена за жовтень 2010 року, не сплачена в січні 2011 року. Таким чином, ВАТ "Будмашінвест" в порушення п.200.4 ст.200 ПК України завищило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за лютий 2011 року на суму ПДВ 11097 грн. Просить суд відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог.

Представник відповідача-2 заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки сформований за наслідками операцій з ПП "РТС-Сталь" податковий кредит використано позивачем у зменшення зобов"язань наступних податкових періодів, а тому жодних підстав для бюджетного відшкодування не має.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини.

ДПІ у м.Херсоні проведено камеральну перевірку ВАТ "Будмашінвест" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень, лютий 2011 року, результати якої оформлені актом від 03.03.2012 р. № 60/15-4/21285509, на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. № 0000011504.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.п.200.1, 200.3 ст.200 ПК України ВАТ "Будмашінвест" завищено від"ємне значення різниці між сумою податкового зобов"язання і сумою податкового кредиту в грудні 2010 року на 2525 грн., в січні 2011 року на 2592,19 грн.;

- п.200.4 ст.200 ПК України ВАТ "Будмашінвест" завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню з ПДВ у січні 2011 року на 13330 грн.; у лютому 2011 року на 11097 грн.

Положеннями пп.14.1.18 п.141 ст.14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов"язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.п.200.2, 200.3 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Приписами п.200.4 ст.200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов"язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Правила формування податкового кредиту визначені ст.198 ПК України, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що одним із постачальником товару ТОВ "Будмашінвест" у першому ланцюгу у грудні 2010 року було ПП "РТС-Сталь" на загальну суму 15151,38 грн., в тому числі ПДВ - 2525,23 грн.

На підтвердження взаємовідносин з даним контрагентом представником позивача надано видаткові накладні № РН-0001254 від 01.12.2010 р. на суму 3756,64 грн., в тому числі ПДВ - 626,11 грн.; № РН-0001255 від 06.12.2010 р. на суму 6982,50 грн., в тому числі ПДВ - 1163,75 грн.; № РН-0001256 від 07.12.2010 р. на суму 2252,24 грн., в тому числі ПДВ - 375,37 грн.; № РН-0001257 від 23.12.2010 р. на суму 2160 грн., в тому числі ПДВ - 360 грн.

У січні 2011 року постачальником товару ТОВ "Будмашінвест" у першому ланцюгу було ПП "РТС-Сталь" на суму 15553,12 грн., в тому числі ПДВ - 2592,19 грн.

На підтвердження взаємовідносин з даним контрагентом представником позивача надано видаткову накладну № РН-0000126 від 19.01.2011р. на суму 1553,12 грн., в тому числі ПДВ - 2592,19 грн., податкову накладну від 19.01.2011 р. № 126, рахунок-фактуру № СФ-0001649 від 19.01.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що товар доставлявся особистим транспортом постачальника. Вказаний товар отримано ВАТ "Будмашінвест" та в подальшому використано в господарській діяльності товариства.

З висновків актів перевірок контрагента позивача - ПП "РТС-Сталь" від 21.03.2011 р. № 32/15-2/37125153, від 16.08.2011 р. № 243/15-2/37125153 слідує, що податковим органом встановлено порушення ч.ч.1, 5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.228, ст.ст.662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "РТС-Сталь" у грудні 2010 року, січні 2011 року.

Згідно даного акту встановлено: неможливість фактичного здійснення ПП "РТС "Сталь" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Суд погоджується із позицією відповідача, що ПП "РТС-Сталь" у зв'язку із відсутністю основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів не могло фактично здійснювати господарські операції з поставки позивачу товару, з рахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження суб'єктів господарювання.

Також суд зазначає, що ні під час перевірки, ні до суду позивачем не надано документів про транспортування товару, його відвантаження, розвантаження та зберігання.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що товарно-транспортні документи не складались, оскільки поставка здійснювалась особистим транспортом постачальника.

У підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товару, позивач надав до суду копії податкової накладної від 19.01.2011 р. № 126, видаткові накладні № РН-0001254 від 01.12.2010 р., № РН-0001255 від 06.12.2010 р., № РН-0001256 від 07.12.2010 р., № РН-0001257 від 23.12.2010 р., № РН-0000126 від 19.01.2011 р., рахунок-фактуру № СФ-0001649 від 19.01.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що поставка товару була проведена продавцем товару на підставі саме цих документів, інші у позивача відсутні.

Суд погоджується з правовою позицією відповідача про те, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому продавцем товару та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності поставки позивачу товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо походження вказаного товару, умов його виробництва, транспортування, зберігання тощо.

Товарно-транспортних документів, довіреностей, дорожніх листів або інших документів, з яких можна було б встановити виробника, чи то постачальника, не надано ні податковій інспекції при перевірці, ні суду. Тобто, транспортування продукції від ПП "РТС-Сталь" документально не підтверджено.

При цьому, позивачем не надано до суду податкові накладні за грудень 2010 року по відносинах з ПП "РТС-Сталь", докази здійснення розрахунків з даним контрагентом.

Надані представником позивача договір купівлі-продажу № 01/03.1 від 03.03.2011 р., рахунки-фактури № СФ-0002283 від 02.03.2011 р., № СФ-0002483 від 09.03.2011 р., № СФ-0002403 від 09.03.2011 р. є не належними доказами та не стосуються здійснених ВАТ "Будмашінвест" господарських операцій у грудні 2010 року, січні 2011 року з ПП "РТС-Сталь".

За таких обставин неможливо встановити факт поставки товару позивачу ПП "РТС-Сталь", оскільки дані господарські операції не відображені належним чином у бухгалтерському обліку позивача.

Пунктом 1, 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажно-автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207, зокрема встановлено, що для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, крім інших документів необхідно мати товарно-транспортну накладну, для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб - накладну, або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.1998р. № 128/2568 (далі - Правила № 363) встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (п.п.11.1 п.11 Правил № 363). Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (п.п.13.1 п.13 Правил № 363).

Позивачем не надано документи, які б містили достатню доказовість виконання робіт по відвантаженню, перевезенню, прийманню продукції, відсутні документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника (покупця) (акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, довіреності, сертифікати якості, інші документи, що засвідчують транспортування). Наявність лише видаткових та податкових накладних не може бути доказом проведення самої господарської операції.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність дій ДПІ у м.Херсоні по зменшенню суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, лютий 2011 року на загальну суму 24427,96 грн., а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Будмашінвест" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 травня 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1