Рішення № 24338191, 16.05.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/139/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2012 р. року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -Федоренко Е. Р.,

при секретарі -Сорочан А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору недійсним, третя особа - ОСОБА_2, -

встановив:

02.02.2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № SIХRF818350022 від 19.04.2008 року, яка станом на 02.12.2011 року складає 46459,31 грн., і складається із заборгованості за кредитом в сумі 6969,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 371,75 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 3282,16 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 33147,86 грн., а також штрафу відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500 грн. та штрафу (відсоткової складової) у розмірі 2188,54 грн. Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору № SIХRF818350022 від 19.04.2008 року, укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 про надання кредиту у розмірі 6969,00 грн. Позов мотивовано тим, що на час укладення цього договору він не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними, що підтверджується висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 1413 від 14.10.2008 року, проведеної в рамках кримінальної справи за його обвинуваченням по ч.3 ст.358 КК України, відповідно до якого він страждає хронічним психічним захворюванням - шизоаффективним розладом, за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. На даний час він перебуває на «Д» обліку в Кримській республіканській установі «Клінічна психіатрична лікарня № 1», багаторазово знаходився на стаціонарному лікуванні, з 08.12.2008 року по 25.07.2009 року знаходився на примусовому стаціонарному лікуванні згідно з постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 08.12.2008 року; з 25.06.2009 року по 19.01.2010 року знаходився на примусовому амбулаторному лікуванні. За таких підстав, відповідно до вимог ч.1 ст.225 ЦК України, вважає, що правочин, вчинений ним у момент, коли він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, має бути визнаний недійсним, і відповідно до вимог ч.1 ст.216 ЦК України, такий договір не створює юридичних наслідків. У зв'язку з чим просив задовольнити його позов і визнати недійсним кредитний договір від 19.04.2008 року, у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з нього заборгованості у розмірі 46459,31 грн. - відмовити.

Ухвалою суду від 28 березня 2012 року до участі у справі у якості третьої особи залучено ОСОБА_3

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти зустрічного позову заперечував з тих підстав, що як на момент укладення кредитного договору, так і на сьогоднішній день ОСОБА_1 не визнаний у встановленому порядку недієздатним, у зв'язку з чим він повинен нести зобов'язання за договором кредиту, укладеним з банком 19 квітня 2008 року. Крім того, відповідно до ч.1ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Таким чином суд має не просто визнати кредитний договір недійсним, але й прописати чіткий порядок повернення кредитних коштів, виданих банком.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову ПАТ КБ «Приватбанк», пояснили, що на час укладення договору відповідач не усвідомлював своїх дій і не міг керувати ними, отже такий договір має бути визнаний судом недійсним. Крім того, пояснили, що із матеріалів кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 по ч.1 ст.358 КК України, яка розглядалася Центральним районним судом м. Сімферополя, вбачається, що кредитні кошти, отримані ОСОБА_1, привласнив ОСОБА_2, відносно якого матеріали були виділені в окреме провадження і надіслані в Центральний РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим для додаткової перевірки. ОСОБА_1 сам постраждав від злочинних дій, він думав, що його влаштовують на роботу, прийняв все за чисту монету. Оскільки банк, укладаючи кредитний договір, не проявив ініціативи та не перевірив всіх обставин, а саме, достовірність довідки про доходи ОСОБА_1, згідно якої надав йому кредит, тим більш, що поведінка ОСОБА_1 видавала його хворобливий стан, всі наслідки по кредитному договору має нести сам банк.

Третя особа - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, згідно повідомленню адресно-довідкового сектору ВГІРФО ГУ МВС України в Криму громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території України був зареєстрованим терміново, як іноземець, у період з 17.08.2009 року до 17.02.2010 року.

У зв'язку з відсутністю у матеріалах справи даних про місцезнаходження або місцеперебування третьої особи ОСОБА_2, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Вислухав представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд вважає, що позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволенню не підлягає, а зустрічний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.04.2008 року між сторонами справи укладений кредитний договір № SIХRF818350022, відповідно до умов якого позивач - ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», надав відповідачу ОСОБА_1 (позичальнику) кредит в сумі 6969,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.04.2010 року. Згідно умов укладеного договору Кредитний договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 1413 від 14.10.2008 року (а.с.77-80), оригінал якої знаходиться в матеріалах кримінальної справи № 1-539/08, ОСОБА_1 страждає на шизоаффективний розлад, маніакальний тип. За своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними під час інкримінованого діяння, так і в теперішній час.

Згідно постанови Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 08 грудня 2008 року, ОСОБА_1 22 березня 2008 року придбав у іншої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підроблену довідку про доходи на своє ім'я від імені приватного підприємства «Стройтехцентр» про отримання ним заробітної плати з вересня 2007 року по лютий 2008 року. Вказану довідку надав представнику ЗАТ «Хоум Кредит Банк», згідно отриманій довідці отримав в ЗАТ «Хоум Кредит Банк» кредит на суму 5880 грн. Обставини діяння створюють склад суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документу. На підставі ч.3 ст.94 КК України до ОСОБА_1 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації в Кримську Республіканську установу «Клінічна психіатрична лікарня № 1» з загальним наглядом.

Також з кримінальної справи вбачається, що постановою слідчого СВ Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в Криму Матюхіної М.В. від 12 листопада 2008 року для проведення додаткової перевірки, із матеріалів кримінальної справи були виділені матеріали відносно ОСОБА_2

Згідно вищезазначеного висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_1 не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними під час інкримінованого діяння - 22 березня 2008 року, так і в теперішній час, тобто на час постановлення висновку експертизи - 14 жовтня 2008 року.

Згідно матеріалів цивільної справи, що розглядається, договір № SIХRF818350022 був укладений між ЗАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 19.04.2008 року, тобто у період, коли останній не міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 1413 від 14.10.2008 року.

Статтею 225 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Відповідно до частини 1 зазначеної статті правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Оскільки досліджений у судовому засіданні висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи дає підстави стверджувати, що у момент укладення кредитного договору від 19.04.2008 року ОСОБА_1 не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про визнання недійсним такого правочину, у зв'язку з чим зустрічний позов підлягає задоволенню.

Оскільки кредитний договір судом визнається недійсним на підставі ч.1 ст.225 ЦК України, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за цим договором задоволенню не підлягають.

Стосовно доводів представника позивача про необхідність повернення кредитних коштів у випадку визнання недійсним кредитного договору, суд зазначає таке. Статтею 225 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Вказаною нормою не передбачено інших наслідків, ніж зазначені у ній. Таким чином правові наслідки недійсності правочину у вигляді повернення кредитних коштів в даному випадку застосовані бути не можуть.

З урахуванням викладеного, керуючись ч. 1 ст.225 ЦК України, статтями 10, 60, 88, 174, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати недійсним кредитний договір № SIXRF818350022, укладений 19 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» і ОСОБА_1 про надання кредиту у розмірі 6969,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Е. Р. Федоренко