Ухвала суду № 24336248, 10.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4632/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Грищенко Т.М.,

суддів - Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі - Гринчук В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне акціонерне товариство «Сільпо Рітейл»звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 20 червня 2011 року № 0000203500 стосовно податку на прибуток приватних підприємств на суму 1113342,64 грн., з яких основного платежу 890674,11 грн. та штрафних санкцій в сумі 222668,53 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм діючого законодавства та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог, дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство «Сільпо Рітейл»зареєстроване 03 листопада 2005 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області у формі Закритого акціонерного товариства, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 733887.

Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) № 452255 державним реєстратором 29 квітня 2011 року внесено зміни до ЄДРПОУ відповідно до яких змінено тип Акціонерного товариства «Сільпо Рітейл»з Закритого акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство.

На податковому обліку Приватне акціонерне товариство «Сільпо Рітейл»перебуває в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області.

Відповідно до матеріалів справи, посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на підставі наказу Державної податкової інспекції від 13 квітня 2011 року № 434 та направлень на перевірку № 401, № 389, № 390, № 388, № 387 від 29 квітня 2011 року проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Приватного акціонерного товариства «Сільпо Рітейл»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року. За результатами перевірки 31 травня 2011 року складено акт № 676/23-2/33870708.

На основі акту перевірки Приватного акціонерного товариства «Сільпо Рітейл»Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області 20 червня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000203500, відповідно до якого збільшено суму грошового зобовязання позивача з податку на прибуток на загальну суму 1113342,64 грн., з яких 890674,11 грн. підлягає сплаті за основним платежем, а 222668,53 грн. повинно бути оплачено в якості штрафних санкцій за порушення пункту 8 статті 7, пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), та статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства»(із змінами та доповненнями внесеними законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року № 2154-VI).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року № 2154-VI внесено суттєві зміни до статей 15, 41 Закону України «Про господарські товариства»та до статей 30, 33 Закону України «Про акціонерні товариства»щодо порядку виплати дивідендів та обовязкової частки дивідендів, що підлягає виплаті за результатами господарської діяльності товариства (сплата обовязкової суми дивідендів).

Згідно статті 15 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції від 27 квітня 2010 року) прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати обов'язкової суми дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Відповідно пункту «д» частини 5 статті 41 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції від 27 квітня 2010 року) до компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.

Пунктом 4 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про акціонерні товариства»передбачено, що до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

У силу вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства»(в редакції від 27 квітня 2010 року) виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків. Розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Відповідно до підпункту 7.8.1. пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

Пунктом 7.8. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2, підпункту 7.8.5 пункту 7.8 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).

Згідно із правилом визначеним пунктом 10.1 статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Як вбачається, зазначені положення визначають процедуру нарахування дивідендів, що сплачуються особам, які володіють корпоративними правами господарського товариства у разі наявності у господарського товариства чистого прибутку та/або нерозподіленого прибутку попередніх періодів, що визначається виходячи з показників бухгалтерської звітності за результатами господарської діяльності у звітному періоді. При цьому правила щодо обовязкової частки дивідендів та визначення авансового внеску з податку на прибуток не можуть бути застосовані у тому випадку, якщо у субєкта господарювання за результатами звітного періоду відсутній чистий прибуток та нерозподілений прибуток, оскільки позитивні значення вказаних показників є базовими при розрахунку сум дивідендів, які підлягають сплаті, а показник суми авансового внеску з податку на прибуток вираховується виходячи із значення суми дивідендів, які виплачуються господарським товариством.

При аналізі Акту перевірки Приватного акціонерного товариства «Сільпо Рітейл» колегія також вважає за необхідне звернути увагу на показники значень сум нерозподілених прибутків та непокритих збитків, які використані податковим органом при формулюванні висновків до зазначеного акту перевірки. Відповідач вказує, що ним при проведенні перевірки використані показники бухгалтерського обліку ПРАТ «Сільпо Рітейл», а саме значення рахунку 441 «Нерозподілені прибутки»сальдо по кредиту на якому станом на 1 січня 2010 року складало в сумі 11875654,73 грн. та значення рахунку 442 «Непокриті збитки», значення по дебету на якому станом на 1 січня 2010 року складало в сумі 46779560,63 грн. (відємне значення).

Також, колегія зазначає, що згідно із частиною 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій на рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

За кредитом рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом - збитки та використання прибутку.

Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" має такі субрахунки: 441,442,443.

На субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений" відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 442 "Непокриті збитки" відображаються непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

На субрахунку 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" відображаються розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді. Сальдо на цьому субрахунку у кінці року закривається у кореспонденції із субрахунками 441 та/або 442 з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва призначенням рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" є облік та узагальнення інформації про нерозподілені прибутки (непокриті збитки), про використання прибутку.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду дійшла наступного.

Зазначені норми вказують на те, що рахунки 441, 442, 443 є рахунками аналітичного обліку відносно рахунку 44, що є рахунком синтетичного обліку та визначає загальний показник нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) звітного періоду. При цьому показник нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) дорівнює значенню нерозподіленого прибутку (рахунок 441) зменшеного на суму непокритих збитків (рахунок 442), а показник прибутку, використаного у звітному періоду дорівнює сумі на яка використовується для погашення непокритих збитків за рахунок нерозподіленого прибутку.

Виходячи з вищевикладеного, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що значення аналітичних рахунків 441, 442 самі по собі не можуть бути використаними при визначенні загальних фінансових показників звітного періоду без урахування значення аналітичного рахунку 443 та загального щодо них значення синтетичного рахунку 44. Таким чином для оцінки показників фінансової діяльності субєкта господарювання мають використовуватися саме узагальнені значення, а не показники окремих синтетичних рахунків, а тому, на думку колегії відповідачем при проведенні перевірки помилково використано відособлені показники рахунків 441, 442 в той час, коли мали бути проаналізовані узагальненні данні про результати господарської діяльності за звітній період, що відображені по рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". внаслідок чого зроблено невірні висновки стосовно наявності у акціонерного товариства «Сільпо Рітейл» нерозподіленого прибутку станом на 1 січня 2010 року.

Згідно із балансом Закритого акціонерного товариства «Сільпо Рітейл»на 31 грудня 2009 року значення нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) станом на початок звітного періоду (2009 рік) становить 11841, а на кінець звітного періоду мінус 34904. Таким чином за результатами господарської діяльності у 2009 році акціонерне товариство «Сільпо Рітейл»не сформувало нерозподіленого прибутку та заявило про наявність непокритого збитку в сумі 34904 тис. грн.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.