Ухвала суду № 24336267, 04.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17568/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Губської O.A.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Рогальовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2011 року № 0000564310.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну пере вірку ПАТ «Банк Національний кредит»з питань дотримання вимог податкового законодавс тва щодо своєчасності сплати суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з ПДВ за січень 2011 р., за результатами якої складено акт від 17.05.2011 р. № 253/43-10/20057663.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за січень 2011 р. у сумі 16354,72 грн. (з урахуванням переплати), гранич ний строк сплати якого 02.03.2011 р., із затримкою на 1 день -03.03.2011 р.

На підставі даного акта та згідно із ст. 126 ПК України відповідачем прийнято податкове пові домлення-рішення від 31.05.2011 р. № 0000564310, яким позивачу за порушення ст. 203 ПК України визначено грошове зобов'язання із штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1635,47 грн. - 10% сплаченого із затримкою грошового зобов'язання.

За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення рішення СДПІ залишено без змін.

Спірні правовідносини стосуються розміру застосованого відповідачем штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ.

Відповідно до п. 203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України).

Відповідальність за порушення платником податків правил сплати (перерахування) податку встановлена у ст. 126 ПК України, згідно із якою у разі, якщо платник податків не сплачує су ми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Коде ксом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що штрафні санкції за пору шення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 р. застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.

На час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, ПК України не передбачав жодних винятків чи особливостей з цього правила.

Порядок сплати ПДВ встановлено у ст.ст. 57, 203 ПК України, а оскільки згідно із п. 3.1 ст. 3 ПК України цей Кодекс є частиною податкового законодавства, то порушення встановлених ПК правил сплати ПДВ є порушенням податкового законодавства.

Тобто, за правилами перехідних положень Податкового кодексу України, у випадку порушення платником податків порядку сплати податку на додану вартість в період з 01 січня по 30 червня 2011 року, до нього застосовуються штрафні санкції, розмір яких не може перевищувати - 1 гривню.

Відтак, встановивши порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2011 року, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов вірного висновку, що відповідач в силу п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, мав застосовувати штраф у розмірі 1 гривня, а не 10 відсотків від погашеної суми податкового боргу.

За таких обставин є безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства України твердження апелянта, що санкція п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р., застосовується виключно при обчисленні податкових зобов'язань.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ст. 200 КАС України -суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.