Ухвала суду № 24336040, 12.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10345/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" квітня 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м.Києві до Публічного акціонерного товариство "КИЇВЕНЕРГО" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м.Києві звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариство "КИЇВЕНЕРГО" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 12483,07 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариство "КИЇВЕНЕРГО" на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 12483,07 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Публічне акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «КИЇВЕНЕРГО», ідентифікаційний код 00131305, є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та набуло статусу страхувальника та отримало страхове свідоцтво.

Позивачем у період з 02.06.2011р. по 10.06.2011р. була проведена перевірка фінансово-господарської діяльності Філії «Теплові розподільчі мережі»Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО»щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за період з 01.08.2009р. по 10.06.2011р., за результатами якої складено акт від 10.06.2011р. №16.317/1.

Відповідно до Акту перевірки, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті страхових внесків складає 12483,07 грн., в тому числі недоїмка-10421,39грн., пеня -2061,68 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що у відповідача наявний борг по сплаті страхових внесків, які підлягають сплаті.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.27 Закону одним з обов'язків страхувальника є вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Відповідно до частини 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Як вбачається з матеріалів справи, у розрахунковій відомості за 2 квартал 2002 р. Філією безпідставно внесений запис у графу №16 (заборгованість за Фондом) в розмірі 3862,39 грн., при тому, що із попередньої звітності чітко вбачається, що переплати страхових внесків Філією не було, що і призвели до недоїмки у розмірі 10421,39 грн., за порушення у перерахуванні страхових внесків була нарахована пеня у розмірі 2061,68 грн.

Доводи апелянта щодо того, що в перевіряємому позивачем періоді (з 01.08.2009 року по 10.06.2011 року) порушень відповідачем не допущено, а порушення, допущені відповідачем в попередньому перевіряємому періоду не стосуються даного спору, колегія суддів не приймає до уваги та зазначає наступне.

Попереднім актом перевірки №09.284 від 21.08.2009 року за період з 01.04.2001 року по 31.07.2009 року встановлено заборгованість відповідача у сумі 40907,21 грн., з чим погодився керівник філіалу та головний бухгалтер, підписавши Акт та скріпивши його печаткою, але сплатили вони лише 30485,82 грн., а 10421,39 грн. страхових внесків залишились несплаченими і тільки за результатами наступної перевірки за період з 01.08.2009 року по 10.06.2011 року.

Крім того, на підтвердження зазначеної недоїмки судом першої інстанції було залучено до матеріалів справи розрахунки (розрахункові відомості), подані відповідачем позивачу, за період з ІІ кварталу 2001 року по ІV квартал 2010 року, з визначенням самостійно узгоджених зобов'язань по сплаті та відомості з оплати відповідачем сум нарахованих зобов'язань.

Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36 затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі Інструкція).

Розділом 4 Інструкції встановлено порядок обчислення та строки сплати страхових внесків до Фонду.

Страхові внески сплачуються в день перерахування коштів на особові рахунки - страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. (п. 4.12 Інструкції).

За несвоєчасну сплату страхового внеску, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), річну суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт, виду діяльності підприємства або його ліквідацію страхувальник притягається до відповідальності згідно із законодавством.

Статтею 55 цього Закону встановлено, що спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Пунктом 8.1. Інструкції встановлено, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Контроль проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, повноти нарахування страхових внесків, платіжних доручень про перерахування сум внесків та інших платежів на рахунок Фонду, розрахункових документів на проведені виплати, відповідності фінансових звітів за коштами Фонду балансовим рахункам "Розрахунки за страхуванням".

При здійсненні контролю робочі органи виконавчої дирекції Фонду керуються вимогами Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17 жовтня 2003 року № 68

Пунктом 8.6. Інструкції передбачено, що суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

Згідно із пунктом 8.7. Інструкції, сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку.

Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду (п. 4.13 Інструкції).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення ст.. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано належних та допустимих доказів неправомірності нарахування відповідачем суми заборгованості та пені, разом з тим, позивачем надано достатньо доказів правомірності своїх дій.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм права, колегія суддів прийшла до висновку, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 12483,07 грн.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скаргзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 17 квітня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Аліменко В.О.

Петрик І.Й.