КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-7455/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохіна В.В.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
У Х В А Л А
Іменем України
"19" квітня 2012 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенко Я.М., Степанюка А.Г.
за участю секретаря Масон Н.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень - рішень, за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Київський метрополітен»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень - рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2011 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі.
В судове засідання з'явилися представник апелянта та представник відповідача.
Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, наполягав на її задоволенні, вказує, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи, зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено перевірку Комунального підприємства «Київський метрополітен»за результатами якої прийнято акт.
Актом перевірки встановлено порушення п.п. 1.11.1 п. 1.11 статті 1, п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР, в результаті чого позивачем:
- завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток: за 2009 рік на загальну суму 16170573грн., в тому числі: за 1 квартал 2009 року 4047774грн.; за півріччя 2009 року 8070050грн.; за 3 квартал 2009 року 12145833грн.; за 3 квартал 2010 року на загальну суму 9440302грн., в тому числі: 1 квартал 2010 року 18467438грн.; півріччя 2010 року 21048766грн.;
- заниження об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року на суму 309399грн., та відповідно, заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 3 квартал 2010 року на 77350грн.
п.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3, п. 4.1 статті 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 14844грн., в тому числі по періодах: січень 2009 року 13922грн.; лютий 2009 року 922грн. та п. 38 Рішення Київської міської ради «Про бюджет м. Києва на 2009 рік»від 06.03.2009р. №124/1179, п. 33 Рішення Київської міської ради «Про бюджет м. Києва на 2010 рік»від 14.05.2010р. №793/4231 (редакція від 30.12.2010р.), в частині несплати до бюджету за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна, що належить комунальній власності, в сумі 18498171,12грн.
На підставі встановлених порушень відповідачем винесені податкові повідомлення рішення № 0000724210, та № 0000714210.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем сплачено за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна, що належить комунальній власності орендну плату за ІV квартал 2008 року у розмірі 30% до загального фонду міського бюджету м. Києва у сумі 1630839,21грн.
Відповідно до п.38 Рішення Київської міської ради „Про бюджет м. Києва на 2009 рік" від 06.03.2009р. № 124/1179, п. 33 Рішення Київської міської ради „Про бюджет м. Києва на 2010 рік" від 14.05.2010р. № 793/4231 (редакція від 30.12.2010) встановлено, що 50% надходжень за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, зараховуються до загального фонду міського бюджету м. Києва. Тобто, позивач в перевіреному періоді надавав в оренду об'єкти комунального майна територіальної громади м. Києва.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач в перевіреному періоді надавав в оренду об'єкти комунального майна територіальної громади м. Києва.
Відповідно до п. 19. ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доведення до відома позивача, виявленої в результаті перевірки суми орендної плати, що підлягала перерахуванню до державного бюджету як неподатковий доход, шляхом направлення позивачу податкових повідомлень-рішень не суперечить завданням відповідача, як контролюючого органу.
Встановлено, що Рішенням Київської міської ради „Про бюджет м. Києва на 2009 рік" від 06.03.2009р. № 124/1179 та Рішенням Київської міської ради „Про бюджет м. Києва на 2010 рік" від 14.05.2010р. № 793/4231 (редакція від 30.12.2010) не передбачено звільнення позивача від перерахування 50% надходжень за оренду майнових комплексів та іншого майна, що у комунальній власності.
Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та Лінійним управлінням в Метрополітені, підпорядкованим Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ у м. Києві укладено договір від 31.12.2008р. №1-Упр-09, предметом якого є послуги охорони об'єктів метрополітену згідно з додатками №1 та №5 та забезпечення виконання пасажирами Правил користування метрополітеном, згідно з додатком №2 на території замовника.
Згідно з п. 2.1 договору №1-Упр-09 його сума складає 23700000грн., в тому числі: за рахунок коштів метрополітену 15000000грн., за рахунок коштів місцевого бюджету -8700000грн.
Згідно додаткової угоди №2 від 10.03.2010р. до договору від 31.12.2008р. №1-Упр-09 було зменшено суму договору до 15000000грн., у зв'язку з тим, що бюджетом м. Києва на 2009 рік не передбачено фінансування послуг з охорони об'єктів метрополітену.
Відповідно до Додатку №1 «Кошторис витрат ресурсів на 2009 рік, які виділяються КП «Київський Метрополітен»на послуги з охорони об'єктів Метрополітену та громадського порядку на них»та додаткової угоди №2 від 10.03.2009р. до договору від 31.12.2008р. №1-Упр-09 вартість послуг складається: заробітна плата вільнонайманих працівників 336846,61грн.; нарахування на заробітну плату вільнонайманих працівників 109665,34грн.; грошове утримання військовослужбовців 14553488,05грн.
Згідно із статтею 14 Закону України «Про транспорт», охорона громадського порядку, забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів, запобігання правопорушенням, виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили, захист власності від злочинних посягань, державний пожежний нагляд на транспорті забезпечується Міністерством внутрішніх справ України при сприянні підприємств транспорту.
Надання вказаних послуг здійснюється на підставі Положення про лінійне управління в метрополітені, підпорядковане ГУ МВС України в м. Києві.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про міліцію»забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, а також охорона і забезпечення громадського порядку, відносяться до основних завдань міліції.
Відповідно до статті 24 Закону «Про міліцію»утримання міліції здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів, які надходять на підставі договорів від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Згідно із п. 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
А тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що понесені КП «Київський метрополітен»витрати, у зв'язку з придбанням послуг охорони об'єктів метрополітену та забезпечення виконання пасажирами Правил користування метрополітеном в Лінійного управління в Метрополітені, підпорядкованого Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ у м. Києві, що фінансується згідно ст. 24 Закону «Про міліцію», яке не мало права надавати вищевказані послуги, так як в переліку платних послуг, що можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 № 795 вищезазначені послуги не передбачені, та є такими, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.
Отже, в порушення п. 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств КП «Київський метрополітен»мали місце, оскільки були завищені валові витрати за перевірений період на суму 15 000 000грн.
Як встановлено судом першої інстанції, з Акту перевірки вбачається, що позивачем до складу валових витрат включені витрати, пов'язані з нарахуванням та сплатою відсотків по кредитним договорам: від 06.06.2008р. №25-47/1-08, від 06.06.2008р. №25-47/1-08, від 03.08.2007р. №1-50/7
Однак, відповідно до п.п. 1.11.1 п. 1.11 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94, фінансовий кредит кошти, які надаються банком резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.
Згідно з п. 1.10 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум.
Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.
Згідно із п. 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що визначена Національним банком України, динаміка процентних ставок за кредитами, що надавалися банками України суб'єктам господарювання у 2009 - 2010 роках не відповідає процентним ставкам, за якими обраховувалися КП «Київський метрополітен»платежі за користування кредитами на користь вищевказаних банківських установ (30, 30,5% замість 28,0% у 2009р., 30, 30,5% замість 17,7% у 2010р.), проценти, сплачені КП «Київський метрополітен»за користування кредитними коштами, на користь банків з порушенням п.п. 1.11.1 п. 1.11 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є такими, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.
А тому колегія суддів вважає, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків правомірно було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000724210, та № 0000714210.
Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволені позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київський метрополітен»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2011 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень -рішень -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 24 квітня 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
А.Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлений 24 квітня 2012 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М
Степанюк А.Г.
Судове рішення № 24334713, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7455/11/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: