КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-10081/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
У Х В А Л А
Іменем України
"04" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі Рогальовій О.В.
за участю представника позивача Шакіровій Т.В.
представника відповідача Ткаченко А.Т.
представника третьої особи -
Головне фінансове управління
виконавчого органу
Київської міської ради Заболотнього С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Русь»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Русь»до Київської міської ради, третя особа: Державна податкова адміністрація м. Києва, Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та нечинним рішення від 30.12.2010 р. № 573/5385 в частині п. 32 в частині Д 14, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та нечинним рішення від 30.12.2010 р. № 573/5385 «Про бюджет м. Києва на 2011 рік»в частині п. 32 в частині Д 14 «Положення про туристичний збір м. Києва».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В судове засідання з'явився представник позивача, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
До суду також з'явилися представники третьої особи -Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.
Представник третьої особи -Державної податкової адміністрації м. Києва до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, представників третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «РУСЬ»(код ЄДРПОУ 35534818) здійснює діяльність з надання готельних послуг у тризірковому готелі «Русь», розташованому у м. Києві за адресою: вул. Госпітальна, 4 та відповідно до п.п. 268.5.1 статті 268 Податкового кодексу України входить до переліку податкових агентів, що справляють туристичний збір.
30 грудня 2010 року Київською міською радою прийнято рішення №573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік», пунктом 32 якого встановлені місцеві податки та збори відповідно до додатків 12-14 до цього рішення.
Додаток 14 містить «Положення про туристичний збір в м. Києві». Пунктом 3.1 даного Положення встановлено ставку туристичного збору в 1 % до бази справляння збору.
Відповідно до п. 12.3.4 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Частиною першою статті 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України Закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.
Частиною п'ятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення їх в дію.
У відповідності до абзацу 4 п. 30.2 статті 30 рішення Київської міської ради від 01.07.2008р. №8/8 «Про затвердження Регламенту Київської міської ради»(в редакції від 27.05.2010р.) офіційне оприлюднення всіх рішень Київради нормативно-правового характеру здійснюється шляхом опублікування у газеті Київради «Хрещатик».
Рішення Київської міської ради від 30.12.2010р. №573/5385 разом з додатками опубліковано в газеті «Хрещатик»18.01.2011р. №7 (3832). Позивач наполягає на тому, що Положення про туристичний збір в м. Києві набрало чинності з 18.01.2011р. та повинно застосовуватись не раніше 01.01.2012р.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується із таким твердженням позивача та підтримує висновок суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача виходячи із наступного.
Так, відповідно до п. 23 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997, № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема: затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.
Згідно п. 32 Рішення Київської міської ради від 30.12.2010р. №573/5385 встановлені місцеві податки і збори відповідно до додатків 12-14 до цього рішення.
Відповідно до п.п 10.2.3 п. 10.2 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих зборів належать: туристичний збір.
Згідно з п. 10.4 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Таким чином, п. 32 Рішення Київської міської ради від 30.12.2010р. №573/5385, яким встановлені місцеві податки і збори в м. Києві, прийнятий в межах повноважень та відповідно до норм Податкового кодексу України. А тому колегія суддів не може погодитись з твердженням апелянта про невідповідність його нормам Податкового кодексу.
Також, колегія суддів погоджується з висновком апелянта, що позивачем не оскаржується процедура прийняття рішення Київської міської ради від 30.12.2010р. №573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік»та дата його застосування.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься копія Положення про туристичний збір в м. Києві, затверджена рішенням Київської міської ради від 23.06.2011р. №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві», дата набрання чинності (рішення) якої є 01.01.2012р., а не з січня 2011 року, як зазначає апелянт.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що п. 32 Рішення Київської міської ради від 30.12.2010р. №573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік»прийнятий Київською міською радою в межах повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до ст. 200 КАС України -суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Русь» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Русь»до Київської міської ради, третя особа: Державна податкова адміністрація м. Києва, Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та нечинним рішення від 30.12.2010 р. № 30.12.2010 р. в частині п. 32 в частині Д 14 -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.
Судове рішення № 24334502, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10081/11/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: