Постанова № 2433419, 11.11.2008, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

11.11.08 Справа № 3/75-1806

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Агріматко-Вест” від 17.10.2008 р. вих. № 59

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2008 р.

у справі № 3/75-1806

за позовом приватного агропромислового підприємства “Фортуна” (далі –ПАП “Фортуна”), с.Свидова Чортківського р-ну Тернопільської обл.

до ТзОВ “Агріматко-Вест”, с.Великі Гаї Тернопільського р-ну Тернопільської обл.

про відшкодування 859 343, 5 грн. збитків

За участю представників сторін:

від позивача –Галівушка А.Б. (юрисконсульт, довіреність від 01.02.2008 р. № 15 в матеріалах справи);

від відповідача –Гапон С.А. (директор),

Дзюндзя Л.Є. (представник, довіреність від 13.03.2008 р. № 1 в матеріалах справи)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2008 р. у справі № 3/75-1806 (суддя Турецький І.М.) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 769 243, 5 грн., в т.ч. 693 198, 5 грн. неодержаного доходу, 64 903 грн. вартості придбаного гербіциду для повторного оброблення землі, 3 980 грн. затрат, понесених по внесенню повторно гербіциду, 7162 грн. витрат на додаткову прополку бур’янів на площі 255 га, а в задоволенні решти позову відмовлено за недоведеністю.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та припинити провадження у справі з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що позивачем не повністю сплачено держмито (сплачено 1 700 грн., а необхідно 8 592, 43 грн.); при вирішенні даного спору господарським судом не застосовано норми Інструкції про порядок прийомки продукції і товарів за кількістю та якістю, а позивачем не доведено неякісність гербіциду та придбання саме його у відповідача, а також наявність повноважень представника відповідача при проведенні обстеження посівів; в матеріалах справи відсутні жодні докази на предмет обробки полів, які обстежені комісією, документальне підтвердження обробки полів гербіцидом, отриманим у відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Як встановлено судом першої інстанції, 06.04.2007 р. між ТзОВ “Агріматко-Вест” (постачальник за договором, відповідач у справі) і ПАП “Фортуна” (покупець за договором, позивач у справі) був укладений договір поставки № мЗЗР-40600006 (а.с.40-42), за яким постачальник зобов”язувався передати у власність покупцеві товар за номенклатурою та в строки відповідно до специфікації, яка є невід”ємною частиною договору (а.с.37), а покупець –прийняти вказаний товар і сплатити за нього визначену договором вартість у строки та порядку, передбаченому останнім.

На виконання умов цого договору на підставі видаткової накладної № РН-00191 від 23.04.2007 р. (а.с.38) позивачу було поставлено, зокрема, 500 л препарату “Бетанал Експерт” на суму 90 000 грн. Сам факт поставки товару позивачем не заперечений.

Згідно з п.3.1 договору покупець зобов”язувався здійснити попередню оплату в розмірі 20 % від суми договору до 15.04.2007 р., решта суми до 01.11.2007 р.

Підставою заявлених позовних вимог визначено порушення відповідачем умов договору поставки № мЗЗР-40600006 від 06.04.2007 р., яке полягає у поставці позивачу неякісного препарату “Бетанал Експерт”, чим заподіяно збитки.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ТзОВ “Агріматко-Вест” слід задоволити частково, рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2008 р. у справі № 3/75-1806 скасувати в частині задоволення позову і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України одним із способів захисту прав і законних інтересів суб”єктів господарювання є відшкодування збитків.

Згідно з ч.2 ст.22 ЦК України, ч.2 ст.224 ГК України під збитками слід розуміти втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (упущена вигода).

У частині 1 статті 225 ГК України використовується термін “втрачена вигода”, що є за змістом тотожнім поняттю “упущеної вигоди”, за якою остання розглядається як неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Проте слід зазначити, що неодержаний прибуток (втрачена вигода) –це розрахункова величина втрати очікуваного прибутку, що базується на даних бухгалтерського, податкового обліку, які безумовно підтверджують реальну можливість, отримання потерпілою стороною певних грошових сум, якщо б інша сторона не допускала правопорушення. Такі збитки та їх належне документальне обгрунтування повинна довести потерпіла сторона, про що зазначено і в ч.2 ст.623 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Таким чином, зазначені обставини необхідно не лише зазначити, а й обгрунтувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст.33 ГПК України.

Відповідно до положень ГК України сторона договірних зобов”язань має право застосувати господарську санкцію у вигляді відшкодування збитків за умови наявності порушення зобов”язань з боку другої сторони.

Господарсько-правова відповідальність як і будь-яка інша юридична відповідальність є наслідком вчинення винною особою правопорушення. Така відповідальність настає за наявності таких умов: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди, збитків); причинного зв”язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Такі ж умови містяться і в ЦК України, зокрема, статтею 611 ЦК України передбачено настання таких ж правових наслідків як відшкодування збитків, які можуть бути застосовані в разі порушення зобов”язань.

Правове регулювання перевірки якості товарів за договором поставки передбачено у ст.268 ГК України. Так, згідно з ч.ч.1, 4 даної статті якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до п.1.4 договору якість товару, що постачається, підтверджується сертифікатами якості, копія якого надається покупцю.

Проте непредставлення постачальником сертифікату на препарат “Бетанал Експерт” ще не свідчить про його неякісність. Покупець мав право вимагати від постачальника технічну документацію, не виконувати договір поставки № мЗЗР-40600006 від 06.04.2007 р. Волевиявлення учасника правочину є вільним і відповідає його внутрішній волі, в даному випадку погодження покупця з такими умовами договору засвідчує власне його згоду.

Згідно з п.4.4 договору в разі, якщо поставлений продавцем товар виявиться таким, що не відповідає умовам цього договору та вимогам чинного законодавства України, і така невідповідність підтверджена відповідними документами, продавець на вимогу покупця здійснює заміну товару протягом семи банківських днів з дати отримання такої вимоги, а у разі неможливості здійснити таку заміну сплачує вартість товару, який виявиться невідповідним протягом 10 банківських днів.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, будь-яких претензій щодо якості та недоліків поставленого товару позивачем заявлено не було, про дефекти препарату “Бетанал Експерт” ПАП “Фортуна” ніде документально не зафіксувало.

За результатами досліджень, проведених випробувальним центром інституту екогігієни і токсикології ім.Л.І.Медведя (протокол випробувань № 51 від 24.06.2008 р., а.с.65), встановлено, що вміст діючих речовин (десмедифаму, фенмедифаму, етофумезату) в зразку препарату “Бетанал Експерт” відповідає концентраціям, вказаним у Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, м.Київ, 2008 р., с.14.

Крім того, як з”ясувалось у судовому засіданні, ПАП “Фортуна” одночасно з придбанням препарату “Бетанал Експерт” у ТзОВ “Агріматко-Вест” придбаний такий же препарат і у третьої сторони –ТзОВ фірми “Габен” (накладні від 04.05.2007 р. і від 25.05.2007 р. містяться в матеріалах справи, а.с.103-104). Враховуючи наведене, встановити на момент розгляду справи факт придбання неякісного препарату саме у відповідача неможливо, такий причинно-наслідковий зв”язок прослідкувати нереально.

В матеріалах справи знаходиться також представлене позивачем порівняльне дослідження від 25.05.2007 р. (а.с.6-7), в якому вказано, що на упаковці препарату відсутній напис щодо серії, номеру партії та дати виготовлення (а.с.6), в той час як на експертизу до інституту екогігієни і токсикології ім.Л.І.Медведя позивач надає гербіцид в упаковці, на якій вказані і номер партії, і дата виготовлення. Акт № 51 приймання зразків (проб) від 18.06.2008 р. з фотокартками міститься в матеріалах справи (а.с.48-53).

Враховуючи наведене, на думку колегії суддів, всупереч ст.33 ГПК України позивачем не доведено неякісність гербіциду “Бетанал Експерт” та не подано доказів, що неякісний гербіцид придбаний саме у відповідача, тобто твердження ПАП “Фортуна” голослівні.

Оскаржуване рішення грунтується тільки на акті обстеження полів № 1 від 04.06.2007 р. (а.с.16), складеного комісією у складі: начальника управління агропромислового розвитку держадміністрації, директора, головного агронома позивача та представника відповідача, в якому зазначено, що дія гербіциду не проявилася, бур”яни, які контролює даний гербіцид не загинули.

Однак судом першої інстанції не досліджено, а позивачем не подано доказів про те, що представник відповідача мав належні повноваження на проведення подібного обстеження. Про наміри створити комісію для обстеження посівів цукрового буряка та дату їх проведення позивач повинен був повідомити керівництво ТзОВ “Агріматко-Вест”, що ПАП “Фортуна” зроблено не було. Такі докази в матеріалах справи відсутні. Відповідач заперечив факт видачі довіреності Ющуку Остапу Дмитровичу, який вказаний у акті № 1 від 04.06.2007 р., на здійснення вищевказаних повноважень. Як вбачається з наявної в матеріалах справи довіреності від 30.11.2006 р. № 2 (а.с.94), п.Ющуку О.Д. надано повноваження лише підписувати договори поставки, купівлі-продажу, комісії, зміни та доповнення до вказаних договорів, необхідні супровідні документи (акти прийому, передачі, накладні тощо), а також виконувати всі необхідні дії, пов”язані з цією довіреністю.

Відповідно до Положення про Державний технологічний центр охорони родючості грунтів "Центрдержродючість", затвердженого наказом Мінагрополітики України від 1 вересня 2000 року N 167, з наступними змінами та доповненнями державний контроль за дотриманням використання пестицидів і агрохімікатів здійснюється спеціалістами Державного технологічного центру охорони родючості грунтів Міністерства аграрної політики та його регіональними установами, які і повинні проводити обстеження полів на запит підприємств, установ, діяльність яких пов'язана з надходженням і застосуванням пестицидів і агрохімікатів. Такими компетентними особами поля ПАП “Фортуна” не досліджувались.

Крім того, судова колегія вважає акт № 1 від 04.06.2007 р., яким керувався господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення, не є належним і допустимим доказом по справі, оскільки в ньому не вказано, які конкретно площі полів оброблені препаратом “Бетанал Експерт”, придбаним у ТзОВ “Агріматко-Вест”.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог (а.с.8-13), ПАП “Фортуна” розрахувало заподіяні збитки в розмірі 693 198, 5 грн. неодержаного доходу, виходячи з даних статистичного бюлетня “Попередні підсумки валового збору сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств області” Головного управління статистики в Тернопільській області (а.с.86, зворот), порівняльного аналізу урожайності цукрових буряків, оброблених препаратом “Бетанал Експерт”, придбаним у ТзОВ “Агріматко-Вест”, і у ТзОВ фірми “Габен”. Таким чином, розрахунок брався по нормі, а не по факту (скільки полів оброблено, яка їхня урожайність могла бути?). За словами представника позивача, урожайність полів визначалася тільки на підставі накладних і складських книг.

В матеріалах справи відсутні та на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2008 р. не подані докази оплати 64 903 грн. вартості придбаного в ТзОВ фірми “Габен” нового гербіциду в кількості 357 л для повторного оброблення полів, доказ внесення саме 357 л нового препарату і саме на ті спірні поля; докази оплати 3 980 грн. вартості робіт по повторному внесенню гербіциду, а саме: акти виконаних робіт, довідки про виплату працівникам заробітної плати. Затрати за додаткову прополку 255 га землі в сумі 7 162 грн. теж документально не підтверджені, в матеріалах справи відсутні докази проведення повторної прополки бур’янів на площі 255 га, яка дата здійснення повторної прополки, кількість зайнятих на роботах працівників, який розмір зарплати останніх невідомо. В разі, якщо мало місце повторне внесення нового гербіциду, отриманого від ТзОВ фірми “Габен”, який, на думку ПАП “Фортуна”, є якісний, то незрозумілим і безпідставним є твердження представника позивача про неодержання на спірних полях невисокого урожаю і як наслідок цього - наявність збитків, про відшкодування яких заявлено даний позов.

При визначенні збитків враховуються вжиті кредитором заходи для їх недопущення. Позивач як суду першої, так і суду апеляційної інстанції не подав доказів, які б підтверджували, що останній вживав необхідні заходи по недопущенню збитків, по зменшенню упущеної вигоди.

Апеляційний господарський суд вважає, що відсутні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Нездатність кредитора обгрунтувати вимоги про відшкодування збитків є підставою для відмови в задоволенні таких вимог.

Обов”язок доказування і подання доказів згідно з ст.33 ГПК України покладається на сторін, а не на суд. На останнього покладається обов”язок оцінити достатність доказового матеріалу та в межах цього поданого матеріалу прийняти відповідне рішення.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області в частині задоволення позову не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають частковому задоволенню.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на неправильний розподіл судових витрат.

Відповідно до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. № 7-93 з наступними змінами та доповненнями ставка державного мита з заяв майнового характеру встановлюється в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 25 500 грн.).

Отже, ПАП “Фортуна” повинно було сплатити 8 593, 43 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, а фактично сплатив тільки 1 700 грн. (а.с.18), тобто з нього Господарському суду Тернопільської області слід достягнути в дохід держбюджету 6 893, 43 грн.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТзОВ “Агріматко-Вест” задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2008 р. у справі № 3/75-1806 скасувати в частині задоволення позову і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції залишити за позивачем і за перегляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на останнього.

Стягнути з ПАП “Фортуна” (48544, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с.Свидова; код ЄДРПОУ 30749446) на користь Державного бюджету України (код 23588119, МФО 838012, р/р 31111095700002, банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області) 6 893, 43 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції.

Доручити Господарському суду Тернопільської області видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин