Постанова № 2433418, 24.11.2008, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

24.11.08 Справа № 02-2/17-413

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 10.10.2008р.

у справі № 02-2/17-413

за заявою Тернопільської ОДПІ, м.Тернопіль

до молодіжної громадської організації «Стріха», м.Тернопіль

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника –не з»явився

від боржника –не з»явився

В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв”язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.10.2008р. № 02-2/17-413 (суддя Андрусик Н.О.) відмовлено Тернопільській ОДПІ, м.Тернопіль у прийнятті заяви про порушення провадження у справі про банкрутство молодіжної громадської організації «Стріха», м.Тернопіль.

Не погоджуючись з даною ухвалою заявник –Тернопільська ОДПІ подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, а саме судом безпідставно зроблено висновок щодо відсутності документального обгрунтування вимог, оскільки в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують заборгованість боржника перед бюджетом в сумі 170,00 грн. Крім того, як зазначає скаржник, заява про порушення справи про банкрутство подавалась в порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так як у боржника відсутні майнові активи, що підтверджується відповідними довідками.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ встановлено, що у разі, якщо громадянин –підприємець або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язання.

Тернопільська молодіжна громадська організація „Стріха” зареєстрована 13.06.2001р. Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради як юридична особа, з присвоєнням ідентифікаційного коду 25935944, діє на підставі Статуту, зареєстрованого 13.06.01р. згідно рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №695.

В поданій заяві Тернопільська об’єднана ДПІ просила визнати її кредитором на суму 170 грн. боргу відносно боржника.

Як вбачається із заяви, заборгованість Тернопільської молодіжної громадської організації „Стріха”, складається із штрафних санкцій –170 грн. по податку на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських організацій, застосованих податковим органом на підставі п.п.17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року згідно податкового повідомлення-рішення № 0000491902/0 від 27.02.2007 року, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням, актом перевірки № 609/1902-018/25935944 від 29.01.2007р., розрахунком штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим першим заступником начальника Тернопільської об’єднаної ДПІ 27.02.07р. та випливає з виконавчого листа №7а/172-3965, виданого 30.11.2007р. господарським судом Тернопільської області.

На підставі ст. 1 Закону про банкрутство боржником є суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, зокрема, зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових) платежів.

При цьому, статтею 1 Закону визначено вичерпне коло зобов’язань, які не включаються до складу грошових зобов’язань, а саме: неустойка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду; зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян; зобов’язання з виплати авторської винагороди; зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника –юридичної особи, що виникли з такої участі.

Закон не визначає які зобов’язання належить вважати податком і збором (обов’язковим платежем) та які саме суми мають враховуватися господарським судом під час порушення провадження у справі про банкрутство за такими вимогами.

Згідно з положеннями Закону України „Про державну податкову службу в Україні” , пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Таким чином, при вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обов’язковими платежами) під час порушення справ про банкрутство суддя виходив з того, що суми пені, штрафів, інших фінансових санкцій враховуються окремо.

З огляду на наведене, заявлена Тернопільською об'єднаною ДПІ сума штрафних санкцій по податку на прибуток підприємств не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство Молодіжної громадської організації „Стріха”, м. Тернопіль.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 10.10.2008р. № 02-2/17-413 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.