Ухвала суду № 24334066, 05.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11925/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2011 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ПАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Печерському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень - рішень від 09.08.2011 №0007172304, від 09.08.2011 №0007162304.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2011 року позовні вимоги ПАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 09.08.2011 №0007162304. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішення суду, ДПІ у Печерському районі міста Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2011 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2008 по 31.03.2011 встановлено його заниження у сумі 95 435 грн.

Так, згідно з актом перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864 ПАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»в порушення підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статі 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат віднесено відсотки за користування кредитними коштами в сумі 193 693,00 грн. згідно з договором від 29.10.2010 №74-201/10К, які на момент сплати не були пов'язані з господарською діяльністю платника податків.

Крім того, в порушення підпункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України ПАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»до складу валових витрат віднесено відсотки за користування кредитними коштами в сумі 182 673,00 грн. згідно з договором від 29.10.2010 №74-201/10К, які на момент сплати не були пов'язані з господарською діяльністю платника податків.

Додатково, згідно з актом перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864 позивачем в порушення пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат віднесено витрати в сумі 4 356,00 грн., сплачені ТОВ «НТЦ «Інсталсервіс»за інформаційно-консультаційні послуги по темі «Зміни законодавства з питань стандартизації, сертифікації та санітарно-епідеміологічної експертизи харчової продукції у зв'язку з вступом України до СОТ», що не пов'язано з господарською діяльністю платника.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2008 по 31.03.2011 встановлено його завищення у сумі 7 130,00 грн.

Так, актом перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864 встановлено відхилення між задекларованими податковими зобов'язаннями та задекларованим податковим кредитом, сформованим за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Авто-Профі», яке в деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2008 року, лютий 2009 року, червень 2009 року, квітень 2010 року звітує про відсутність взаємовідносин з ВАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації».

На підставі акту перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864 ДПІ у Печерському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011 №0007172304, яким ПАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8 913,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011 №0007162304, яким ПАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 107 877,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»не допускало порушень підпункту 5.5.1 пункту 5.5, пункту 5.2 статі 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Ознакою наявності підстав для віднесення процентів, виплачених за кредитними договорами, до складу валових витрат є використання кредитних коштів для здійснення господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що відсотки за користування кредитними коштами згідно з договором від 29.10.2010 №74-201/10К, на момент сплати, були пов'язані з господарською діяльністю ПАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації», а саме це підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 01.10.2010, укладеним між Київською міською радою та ВАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації», договором про надання відзивної відновлювальної кредитної лінії від 29.10.2010 №74-201/10К, укладеним між ПАТ «Асвіо Банк»та ВАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації».

Зважаючи не те, що придбання об'єкту нерухомого майна - земельної ділянки, призначено для реконструкції адміністративного будинку та будівництва адміністративно-житлового комплексу ПАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації», тобто для забезпечення належної, з точки зору позивача, організації господарської діяльності, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необґрунтованість доводів представника ДПІ у Печерському районі міста Києва щодо безпідставності віднесення зазначених сум до валових витрат на підставі пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»правомірно віднесло до валових витрат сум, сплачених за інформаційно-консультаційні послуги по темі «Зміни законодавства з питань стандартизації, сертифікації та санітарно-епідеміологічної експертизи харчової продукції у зв'язку з вступом України до СОТ», оскільки предмет семінару пов'язаний з господарською діяльністю позивача, а саме доказом цього є види діяльності товариства зазначені у ЄДРПОУ та колом питань, які охоплює програма семінару.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011 №0007162304, яким ПАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 107 877,00 грн., прийнято на підставі хибних висновків акту перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864, суд першої інстанції правомірно прийшов висновку про протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для задоволення позову у вказаній частині.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»допустило порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»при визначенні податкового кредиту за період з 01.04.2008 по 31.03.2011

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Так, актом перевірки від 20.07.2011 №906/23-4/02011864 встановлено відхилення між задекларованими податковими зобов'язаннями та задекларованим податковим кредитом, сформованим за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Авто-Профі», яке в деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2008 року, лютий 2009 року, червень 2009 року, квітень 2010 року звітує про відсутність взаємовідносин з ВАТ «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації».

Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання позивача на факт допущення технічної помилки при заповненні додатку 5 до декларацій з податку на додану вартість за вересень 2008 року, лютий 2009 року, червень 2009 року, квітень 2010 року в частині невірного зазначення індивідуального податкового номеру в розділі ІІ «Податковий кредит»додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», як на підставу для висновку про обґрунтованість формування податкового кредиту, оскільки дотримання правил заповнення податкової декларації з податку на додану вартість є обов'язком товариства.

У зв'язку з чим, надані податкові накладні від 06.02.2009 №1752, від 23.02.2009 №1968, від 10.06.2009 №7126, від 09.09.2008 №40394, від 11.09.2008 №40395, від 06.04.2010 №4159, від 16.04.2010 №5440, виписані ТОВ «Ніко-Україна»(індивідуальний податковий номер 301139226109) не є належними та допустимими доказами.

Належних доказів на підтвердження факту правомірності включення до податкового кредиту сум по взаємовідносинам з ТОВ «Авто-Профі»(податкових накладних, митних декларацій чи інших подібних документів згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість») позивачем не надано.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість доводів ДПІ у Печерському районі міста Києва щодо порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та, відповідно, обґрунтованості податкового повідомлення-рішення від 09.08.2011 №0007172304.

Враховуючи вище викладене, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому постанова суду прийнята з дотриманням норм матеріального права і підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.