Постанова № 24333962, 03.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/6192/11 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Гринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Джеморест Девелопмент»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Джеморест Девелопмент»до Державної податкової інспекції у м.Черкаси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2011 року у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Джеморест Девелопмент»до Державної податкової інспекції у м.Черкаси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апелянт вважає, що висновок відповідача про реалізацію позивачем товарних запасів, які не обліковані та не оприбутковані у встановленому законом порядку, є необґрунтованим, оскільки перевірка проведена на підставі документів електронного введення бухгалтерського обліку. Інспектори прийняли до уваги лише оборотно-сальдові відомості по рахунку, на якому ведеться облік товарно-матеріальних цінностей без врахування торгівельної націнки, а при знятті залишків у магазині «Рубін»станом на 31 березня 2011 року були враховані товарно-матеріальні цінності з торгівельною націнкою, що призвело до різниці в розмірі 1369892,92 грн. Крім того, відповідачем взагалі не проводився аналіз накладних, які містять кількісно-вартісні відомості про товар та є підставою для його оприбуткування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 31 березня 2011 року по 09 квітня 2011 року ДПІ у м.Черкаси проведено перевірку магазину, розташованого за адресою: м.Черкаси, бул.Шевченка, 197, та відділу у магазині «Будинок торгівлі», розташованого за адресою: м.Черкаси, бул.Шевченка, 207, які належать ЗАТ «Рубін»(правонаступником якого є ПАТ «Джеморест Девелопмент»), щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та продаж товарів, які відображені у такому обліку, за результатами якої складно акт №600/23/23/01554114 від 09 квітня 2011 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п.12 ст.3, ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки у відділі магазину «Будинок торгівлі»виявлено факт не оприбуткування товарно-матеріальних цінностей (ювелірних виробів) на суму 893619,30 грн., в магазині - на суму 1369892,92 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав відповідачу письмові заперечення, в яких просив розглянути заперечення до акту перевірки, з'ясувати обставини, що не були досліджені під час перевірки, а саме дослідити первинні бухгалтерські документи, що стосуються виявлених порушень та не застосовувати штрафні санкції до з'ясування всіх обставин щодо виявлених порушень.

27 квітня 2011 року відповідач направив позивачу відповідь про результати розгляду заперечення №4181/23-321, якою підтверджено висновки перевірки.

На підставі акту перевірки №600/23/23/01554114 від 09 квітня 2011 року ДПІ у м.Черкаси 28 квітня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001022303, згідно якого до позивача за порушення ст.ст.3, 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 2739785,84 грн.

Позивачем вищезазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку, однак, рішенням ДПА в Черкаській області про результати розгляду скарги №15606/25-010 від 22 червня 2011 року скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2011 року №0001022303 -без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2011 року №0001022303.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно зі ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Крім того, згідно зі ст.16 цього Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

У відповідності до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Порядок ведення обліку товарних запасів визначений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 жовтня 1999 року №246, згідно п.п.8, 9 якого придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

У відповідності до п.24 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. При цьому, запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застарілі або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що в силу ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та на підставі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 жовтня 1999 року №246, позивачем правомірно відображались в бухгалтерську обліку товари, що знаходяться в реалізації, за первісною ціною, тобто ціною придбання, на підставі накладних, які є первинними документами, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30 листопада 1999 року №291, на рахунку 28 «Товари»ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовуються в основному збутові, торгові та заготівельні підприємств та організації, а також підприємства громадського харчування. Торгові підприємства та організації на рахунку 28 «Товари»ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари.

При цьому, на субрахунку 282 «Товари в торгівлі»ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (в тому числі, в магазинах).

Також на рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні»ведеться облік цінностей, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю, прийняті, в тому числі, на комісію. Облік таких цінностей ведеться за цінами, що передбачені в договорах, приймально-передавальних актах тощо. На позабалансовому субрахунку 024 «Товари, прийняті на комісію» обліковуються одержані товари у межах договорів комісії (консигнації), поруки та інших цивільно-правових договорів, що уповноважують підприємство здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем під час проведення перевірки та складення акту перевірки прийнято до уваги оборотно-сальдові відомості по рахунку 282, однак, не враховано товарно-матеріальні цінності, які обліковуються на рахунку 024 «Товари, прийняті на комісію», які також знаходились на даній торгівельній точці та оборотно-сальдова відомість на які була надана згідно акту прийому-передачі від 26 квітня 2011 року.

Крім того, відповідачем не доведено порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів всупереч Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 жовтня 1999 року №246, за первісною вартістю, не наведено доказів, що первісна вартість товарів, що знаходяться в реалізації, визначена з порушенням вимог вищезазначеного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», наведені в запереченнях доводи відповідача щодо невідповідності ціни придбання по двох накладних зазначеній вартості по обліково-сальдовій відомості 282 не доводять порушення позивачем вищезазначеного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», з огляду на визначення первісної вартості за декількома показниками. Відповідачем зазначені обставини не з'ясовувались, не досліджувались та не відображались в акті перевірки.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем всупереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0001022303 від 28 квітня 2011 року, яким до позивача застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 2739785,84 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2011 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Джеморест Девелопмент»-задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Джеморест Девелопмент»до Державної податкової інспекції у м.Черкаси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Черкаси №0001022303 від 28 квітня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.