Постанова № 24332991, 27.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/5387/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"27" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Аліменко В.О., Лічевецького І.О.,

при секретарі Гринчуку В.О.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Злагода»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Злагода»до Державної податкової інспекції в Ічнянському районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року у задоволенні позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Злагода»до Державної податкової інспекції в Ічнянському районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не включено суму податку на додану вартість по податковій накладній за 2008 рік до податкового кредиту, а лише зроблено коригування: перенос суми податкового кредиту з однієї декларації (сільгоспвиробника) до іншої (загальної), тому завищення податкового кредиту не відбулось.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 04 липня 2011 року ДПІ в Ічнянському районі Чернігівської області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість СТОВ «Агропромислова компанія «Злагода»за березень 2011 року, за результатами якої складено акт №217/1520/32121018 від 04 липня 2011 року, яким встановлено порушення позивачем п.п.198.3, 198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексуУкраїни, оскільки, розмір податку, зазначений платником у декларації, є меншим, ніж встановлено за результатами камеральної перевірки, так як при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року позивачем до податкового кредиту включено суму податку на додану вартість 250000 грн. по податковій накладній №10 від 28 лютого 2008 року, в результаті завищено податковий кредит на суму 250000 грн. Сума рядка 25 декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року становитиме 250375 грн. По поданій платником декларації за березень 2011 року рядок 25 становив 375 грн., донараховано суму 250000 грн.

На підставі акту перевірки №217/1520/32121018 від 04 липня 2011 року ДПІ в Ічнянському районі Чернігівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2011 року №0000291520, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 312500 грн., в тому числі 250000 грн. за основним платежем та 62500 грн. за штрафними санкціями.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку до ДПА в Чернігівській області, за наслідками розгляду скарги скасовано податкове повідомлення-рішення №0000291520 від 18 липня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафної санкції у розмірі 62500 грн., при цьому в іншій частині -залишено без змін, застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 1 грн. відповідно до п.7 підр.10 р.ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

За наслідками розгляду скарги позивача, ДПІ в Ічнянському районі Чернігівської області винесла податкове повідомлення-рішення №0000301520/164 від 22 серпня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 250001 грн., в тому числі 250000 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями.

Рішенням ДПА в Чернігівській області скарга позивача на податкове повідомлення-рішення №0000301520/164 від 22 серпня 2011 року не розглядалась, оскільки не розглядаються повторні звернення до одного і того ж самого органу державної податкової служби від однієї і тієї ж самої особи з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті.

Рішенням ДПС України скарга позивача залишена без розгляду через пропуск строку подання скарги.

Суд першої інстанції дійшов до висновку щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Згідно із п.14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (- це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.201.14 ст.201 Податкового кодексу України платники податку зобовязані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають обкладенню податком, а також які не є обєктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до п.209.1 ст.209 зазначеного Кодексу резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п.209.6 цієї статті (сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до податкового кредиту включена сума податку на додану вартість в розмірі 250000 грн. за податковою накладною №10 від 28 лютого 2008 року за датою виникнення права на податковий кредит у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Позивачем за березень 2011 року проведено коригування у відповідності до вимог ст.192 Податкового кодексу України, тобто відбулось коригування суми податкового кредиту в розмірі 250000 грн. в скороченій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року та коригування суми податкового кредиту в загальній декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року. Зазначене коригування не призвело до заниження податку на додану вартість, оскільки фактично ця сума податку на додану вартість сплачена в ціні товару при його придбанні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно довідки ДПІ в Ічнянському районі №332-23/32121018 від 24 листопада 2011 року із врахуванняи звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування, та даних Додатка 2 (Д2) до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів) складає 250000 грн., в тому числі за липень 2011 року (виправлялась помилка за березень 2011 року) в сумі 250000 грн. Перевіркою підтверджене відображене позивачем у декларації за липень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 249625 грн.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем всупереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 22 серпня 2011 року №0000301520/164, яке підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Злагода»-задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Злагода»до Державної податкової інспекції в Ічнянському районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2011 року №0000301520/164, прийняте Державною податковою інспекцією в Ічнянському районі Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Аліменко В.О.

Лічевецький І.О.