Постанова № 24333191, 12.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12421/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біокомпласт»до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року ТОВ «Біокомпласт»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0007622307 від 19 серпня 2011 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, виданих ПП «Ревал».

Під час судового засідання представник позивача заперечував проти апеляційної скарги ат просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва -задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Біокомпласт»з питань правильності нарахування податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Ревал»за період з 08 липня 2008 року по 30 червня 2009 року, про що складено акт № 1016/23-7/36018138 від 05 серпня 2011 року.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0007622307 від 19 серпня 2011 року яким позивачу були нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 310160 грн. 00 коп.. з яких 248128 грн. 00 коп. -за основним платежем та 62032 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу ТОВ «Біокомпласт»звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Біокомпласт»суд першої інстанції виходив з того, що операції з купівлі товарів у ПП «Ревал»були предметом планової виїзної перевірки позивача, піж час проведення якої порушень виявлено не було. Також суд першої інстанції послався на те, що позивачем належними доказами доведено фактичну передачу ТОВ «Біокомпласт»товарів, придбаних у ПП «Ревал».

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Біокомпласт»та ПП «Ревал»було укладено господарський договір поставки № Ре/Б 2402-1 від 24 лютого 2009 року.

Суму податку на додану вартість, сплачену ПП «Ревал»в ціні товару, позивач включив до складу податкового кредиту за березень 2009 року.

Згідно наданих позивачем копій накладних № Ре/Б2503-1 від 25 березня 2009 року, № Ре/Б2603-1 від 26 березня 2009 року та № Ре/Б2603-2 від 26 березня 2009 року ПП «Ревал»протягом 25-26 березня 2009 року передало ТОВ «Біокомпласт»1694 шт. товару.

Разом з тим, вказані обставини не узгоджуються із даними акту ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1007/23-2/23700349 від 03 серпня 2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Ревал».

Під час проведення вказаної перевірки було встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення підприємницької діяльності, основних засобів, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів. Податкова декларація з податку на додану вартість за березень була не визнана як податкова звітність. Основними видами діяльності ПП «Ревал»є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

З огляду на вказану інформацію податковим органом було зроблено висновок про те, що ПП «Ревал»здійснює фіктивну господарську діяльність та було позбавлене об'єктивної можливості 25-26 березня 2009 року здійснити поставку ТОВ «Біокомпласт»1694 одиниць побутової та комп'ютерної техніки.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством -не передбачено.

З огляду на отриману інформацію про обставини здійснення господарської діяльності ПП «Ревал»колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладених. виданих вказаною юридичною особою, ТОВ «Біокомпласт»зобов'язане було надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договору поставки № Ре/Б 2402-1 від 24 лютого 2009 року.

Натомість позивачем було надано до суду лише копії накладних, податкових накладених, довіреності та виписки з банку.

Проаналізувавши умови договору поставки № Ре/Б 2402-1 від 24 лютого 2009 року колегія суддів встановила, що термін його дії становить один рік, проте, згідно наданих представником позивача пояснень, поставка товарів відбувалася лише 25-26 березня 2009 року.

Згідно п. 3 вказаного договору загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення, визначаються в специфікації, яка є невід'ємним додатком до цього договору. Однак, така специфікація до суду надана не була.

Також невід'ємною частиною договору поставки № Ре/Б 2402-1 від 24 лютого 2009 року, згідно п. 4, є графік поставок, копія якого в матеріалах справи відсутня.

Суду також не було надано доказів узгодження сторонами договору умов поставки кожної партії товару (заявок та їх підтвердження, складення яких передбачено п. 4 вищевказаного договору).

Під час судового засідання 22 березня 2012 року представник позивача не зміг пояснити яким чином відбувалося перевезення товару від продавця до покупця, де придбаний товар зберігався та яким чином був використаний у подальшій господарській діяльності.

У зв'язку з цим колегією суддів було оголошено перерву в судовому засіданні та зобов'язано представника ТОВ «Біокомпласт»надати додаткові докази, які підтверджують обґрунтованість його вимог.

На виконання ухвали суду від 22 березня 2012 року позивачем було надано витяг з картки рахунку 28.1 «товари на складі»за березень 2009 року, довідку про рух товару по постачальнику ПП «Ревал», виписку з реєстру отриманих та виданих податкових накладених, копії господарського договору поставки № 1103-01 від 11 березня 2009 року, укладеного з ТОВ «Глобус Дискавері», накладених, податкових накладених, акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Біокомпласт»та ТОВ «Глобус Дискавері», виписку по особовому рахунку.

Однак, доказів, які б вказували на спосіб транспортування товару як від ПП «Ревал»до ТОВ «Біокомпласт»та і від ТОВ «Біокомпласт»до ТОВ «Глобус Дискавері», на осіб, відповідальних за транспортування товару, місце його відвантаження та зберігання -позивач не надав.

На питання колегії суддів представник позивача повідомив, що товар був відвантажений та зберігався на складах, орендованих ТОВ «Біокомпласт», адресу який назвати у судових засіданнях як 22 березня так і 12 квітня 2012 року -не зміг.

Із копій накладних № Ре/Б2503-1 від 25 березня 2009 року, № Ре/Б2603-1 від 26 березня 2009 року та № Ре/Б2603-2 від 26 березня 2009 року вбачається, що предметом поставки були побутова та комп'ютерна техніка широкого асортименту та у великій кількості, перевезення та зберігання якої потребує наявності значного обсягу транспортних засобів та місця для зберігання. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що ненадання представником ТОВ «Біокомпласт»вищевказаних документів свідчить про відсутність фактичної поставки товару від продавця до покупця.

Додатковим доказом безтоварності операцій між ПП «Ревал»до ТОВ «Біокомпласт»є відсутність належним чином оформленої довіреності на отримання товару.

Згідно п. 4 договору поставки № Ре/Б 2402-1 від 24 лютого 2009 року в момент прийняття поставки партії товару покупець здійснює перевірку відповідності кількості та якості (комплектності) товару за правилами Інструкції П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 липня 1965 року та Інструкції П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року.

У відповідності до п. 12 Інструкції П-6 приймання продукції по кількості проводиться по транспортних и супроводжувальних документах (рахунку-фактурі, специфікації, опису, упаковочних ярликах та ін.) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів чи деяких із них не призупиняє приймання продукції. В такому випадку складається акт про фактичну наявність продукції та в акті зазначається які документи відсутні.

Як раніше зазначалося, умовами договору № Ре/Б 2402-1 від 24 лютого 2009 року було передбачено складення специфікації, однак ні специфікація, ні акт, складення якого передбачено п. 12 Інструкції П-6 наданий не був.

Згідно п. 21 вказаної інструкції представнику, виділеному для участі в прийнятті продукції по кількості, видається належним чином оформлена і завірена печаткою підприємства, разова довіреність за підписом керівника підприємства або його заступника. В довіреності на право участі в прийманні продукції по кількості зазначаються: дата видачі та номер, прізвище, ім'я і по-батькові, місце роботи і посада особи, якій видано довіреність, на участь в прийманні якої саме продукції уповноважений представник.

Довіреність видається на право участі в прийманні конкретної партії продукції. Видача довіреності на будь-який період не допускається.

Довіреність, видана з порушенням вимог даної Інструкції є недійсною.

Аналогічні вимоги до довіреності на отримання продукції по якості та комплектності наведені у п. 23 Інструкції П-7.

Представником позивача було додано до адміністративного позову копію довіреності № 36 від 25 березня 2009 року. Згідно вказаної довіреності директора ТОВ «Біокомпласт»ОСОБА_3 було уповноважено отримати від ПП «Ревал»цінності за накладними № Ре/Б2503-1 від 25 березня 2009 року, № Ре/Б2603-1 від 26 березня 2009 року та № Ре/Б2603-2 від 26 березня 2009 року -побутову техніку в кількості 1694 шт. Довіреність дійсна до 03 квітня 2009 року.

Вказана довіреність є недійсною в силу приписів п. 21 Інструкції П-6 та п. 23 Інструкції П-7, оскільки видана на певний період (з 25 березня по 03 квітня 2009 року), видана на три окремі партії продукції, не містить відомостей на приймання якої саме продукції вона уповноважує відповідну особу.

Доказом того, що товар, оформлений вищевказаними накладними був поставлений різними партіями, є різні дати таких накладених та відсутність акту про перерву в роботі по прийманню продукції, передбаченого п.п. 24, 25 Інструкції П-6.

Крім того, довіреність складена 25 березня 2009 року містить в собі посилання на накладні № Ре/Б2603-1 та № Ре/Б2603-2, які були складені лише наступного дня -26 березня 2009 року.

Таким чином, накладні № Ре/Б2503-1 від 25 березня 2009 року, № Ре/Б2603-1 від 26 березня 2009 року та № Ре/Б2603-2 від 26 березня 2009 року -єдиний наданий позивачем документ, який засвідчує передачу товару від продавця до покупця, підписаний неповноважною особою -ОСОБА_3

Здійснивши порівняння ціни, за якою ТОВ «Біокомпласт»придбало спірний товар, із ціною, за якою він, згідно пояснень представника позивача, був проданий ТОВ «Глобус Дискавері»колегія суддів встановила, що здійснивши реалізацію 1694 одиниць товару, асортиментом у 972 шт. позивач отримав вигоду в сумі 745 грн. 10 коп.

На думку колегії суддів наведені у своїй сукупності обставини дають підстави вважати, що № Ре/Б 2402-1 від 24 лютого 2009 року був здійснений шляхом обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, а тому видані ПП «Ревал»податкові накладні не можуть бути підставою для формування позивачем податкового кредиту.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «Біокомпласт»та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0007622307 від 19 серпня 2011 року.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва -задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва -задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2011 року -скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Біокомпласт»-відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.