Ухвала суду № 24329015, 29.05.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Шишка А.І.,

суддів: Соколовського В.М., Фединяка В.Д.,

секретаря : Гринчак В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 26 жовтня 2011 року по справі за позовом ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26 жовтня 2011 року у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою забезпечити позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" шляхом накладення арешту та заборони відчуження до повного погашення кредитної заборгованості на все майно ОСОБА_3, в межах суми позову.

Зокрема, суд першої інстанції не врахував, що відповідач не здійснює жодного погашення заборгованості за кредитами; заборгованість зростає щомісяця за рахунок нарахованих відсотків та пені; вартість заставного майна є значно нижчою за існуючу кредитну заборгованість, яка постійно зростає, а також збільшується ризик невиконання зобов'язання за кредитами. Незабезпеченою залишається значна сума кредиту - 544 626,13 грн. Вищенаведене дає підстави для однозначного висновку, що існує реальна загроза невиконання можливого судового рішення в майбутньому.

До постановлення ухвали про забезпечення позову суд віднісся формально, без належного з'ясування обсягу позовних вимог та вартості наявного забезпечення, особи відповідачів та того, що відповідач взагалі припинив обслуговувати кредит. Таким чином,

суд першої інстанції не врахував вимог норм процесуального права та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Оскільки відповідач і надалі ігнорує вимоги Банку щодо погашення заборгованості, яка постійно зростає, апелянт вважає, що в разі невжиття заходів щодо забезпечення позову існує велика ймовірність непогашення кредиту в повному обсязі внаслідок знецінення майна, переданого в заставу банку, що, як наслідок, потягне за собою завдання значної шкоди АТ "Райффайзен Банк Аваль", який залишиться без належного забезпечення своїх майнових вимог.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд виходив з того, що позивач не навів доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, такий висновок суду першої інстанції є передчасним.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд може вжити заходи забезпечення позову за заявою осіб, що беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Перелік видів забезпечення позову зазначений у ч. 1 ст. 152 ЦПК України і передбачає, у тому числі, й можливість накладення арешту на майно, що належать відповідачам та заборону вчиняти певні дії.

Згідно з ч.ч. 2, 3 цієї ж статті суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 490 221 грн. 13 коп. заборгованості за кредитним договором, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, а саме, щодо забезпечення повернення одержаного кредиту та сплати нарахованих відсотків.

В забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитної угоди між відповідачем та позивачем було укладено договір іпотеки нежитлових приміщень, що розташовані в АДРЕСА_1, загальною площею 32,9 кв.м. Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору було укладено договори застави: транспортного засобу вантажопасажирського автомобіля марки Renault Master, 2005 року випуску, а також непродовольчих товарів: жіночих, чоловічих сумок, жіночої біжутерії, шкіряних рукавичок, жіночого взуття та іншого. Станом на час звернення до суду, ринкова вартість даного майна, згідно експертних оцінок, складає 945 598 грн., тобто незабезпеченою залишається сума кредиту в розмірі 544 626,13 грн.

Враховуючи, що сума заборгованості є значною, вартість заставного майна не перекриває суму заборгованості по кредиту, майно, яке належить відповідачу може зникнути, зменшитися в кількості або погіршитися в якості на момент виконання рішення суду, а відповідач взагалі припинив обслуговування кредиту, колегії суддів приходить до висновку, що позивачем наведено достатньо підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а їх не вжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Отже, висновок суду першої інстанції про безпідставність заяви про забезпечення позову не можна вважати обґрунтованим.

За наведених обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 26 жовтня 2011 року про відмову у забезпеченні позову скасувати і постановити нову ухвалу.

Заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 у межах суми 1 490 221 (один мільйон чотириста дев'яносто тисяч двісті двадцять одна) гривня 13 (тринадцять) копійок.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: А.І. Шишко

Судді: В.М. Соколовський

В.Д. Фединяк