Рішення № 24328061, 21.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2012 р. Справа № 20/015-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка»

про стягнення 397904458,48 доларів США та 49862151,29 грн.

секретар судового засідання: Калиновський Ю.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 010-01/7410 від 12.09.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2, довір. № 67/БУС-Д від 02.04.2012 р.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»(далі -позивач, АТ «Укрексімбанк») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка»(далі -відповідач, ТОВ «БУС») про стягнення 39780788,58 доларів США та 50061616,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитними договорами, укладеними в рамках генеральної угоди № 15106№15 від 09.08.2006 р.

Згідно умов кредитної угоди № 15106К51 від 23.05.2006 р. позивач надав кредит відповідачу на суму 32020853,21 доларів США, а також за кредитними договорами № 151407К38 від 03.09.2007 р. на суму 7859518,00 доларів США та № 151408К6 від 14.02.2008 р. на суму 10334220,52 доларів США та 53154043,82 грн., проте ТОВ «Будівельна Українська Спілка»не виконало належним чином свої зобов'язання за кредитною угодою та кредитними договорами, укладеними з позивачем, у визначені угодою та договорами строки не погасило заборгованість із повернення кредитних коштів та зі сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 34320460,36 доларів США та 40347076,82 грн. заборгованості за кредитом, 3290624,26 доларів США та 7056527,78 грн. заборгованості зі сплати процентів, 1692015,19 грн. плати за управління кредитом, 1946256,44 доларів США та 138973,26 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 223447,52 доларів США та 536078,47 грн. пені за прострочення сплати процентів, 290945,42 грн. пені за прострочення сплати плати за управління кредитом, а також судові витрати.

Розгляд справи відкладався.

03.04.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Будівельна Українська Спілка»було подано відзив на позовну заяву б/н від 03.04.2012 р., відповідно до якого відповідач зазначив, що згідно умов генеральної угоди та кредитних договорів позичкові кошти надавалися відповідачу для реалізації спільної схеми співробітництва з позивачем, з метою придбання земельних ділянок, фінансування будівництва проекту декількох ліній котеджного містечка «Маєток»та подальшого продажу збудованих котеджів разом з земельними ділянками.

До 01.05.2011 р. відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з погашення кредитів за кредитними договорами, сплати процентів за користування кредитами та інших платежів. Загалом, ТОВ «БУС»було сплачено процентів за кредитними договорами у розмірі 16092909,58 доларів США та 19234129,54 грн., а також плати за управління кредитами на загальну суму 5679593, 49 грн.

Проте фінансово-економічна криза, яка розпочалася з падіння ринку іпотечного кредитування та торкнулася майже всіх суб'єктів господарювання у загальносвітових масштабах, негативно вплинула на вчасність здійснення платежів за кредитними договорами. Неспроможність відповідача вчасно та в повному обсязі погашати перед позивачем заборгованість за кредитами, сплачувати проценти та інші платежі за кредитними договорами виникла у зв'язку з відсутністю вільних грошових коштів, що було викликано стрімким зменшенням продажів котеджів та земельних ділянок.

Посилаючись на приписи ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, відповідач зазначив, що порушення останнім своїх зобов'язань з своєчасного та повного погашення заборгованості за кредитними договорами відбувалося з незалежних від відповідача причин, відповідачем вживалися численні заходи для недопущення господарських правопорушень.

Відповідач зазначив, що з наданого позивачем розрахунку простроченої заборгованості ТОВ «БУС», штрафні санкції (пеня) за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за кредитними договорами складають 2169703,00 доларів США та 965997,00 грн. за прострочення з 01 травня 2011 року.

Відповідач вважає, що нарахування позивачем таких значних штрафних санкцій є необгрунтованим та ставить під загрозу подальшу господарську діяльність ТОВ «БУС», адже позивачу відомо, що ТОВ «БУС»не виконувало власні грошові зобов'язання з незалежних від нього причин - внаслідок дії надзвичайних обставин фінансово-економічної кризи, яка охопила значну суб'єктів господарювання, зокрема, у сфері будівництва та продажу нерухомості.

З огляду на такі обставини, на переконання відповідача, у суду наявні всі підстави для зменшення розміру штрафних санкцій згідно з приписами ст. 233 ГК України, які просить стягнути ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» з ТОВ «БУС».

17.04.2012 р. до господарського суду Київської області ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»було подано заяву № 010-5/1306 від 17.04.2012 р. про уточнення (зменшення) позовних вимог та додаткові пояснення, відповідно до якої позивач зазначив наступне.

З огляду на те, що позичальником порушено зобов'язання за кредитними договорами, цілком правомірним є висновок про наявність правових підстав для нарахування пені на суму прострочених платежів по кредиту, по процентах за користування кредитом та по комісії.

В обґрунтування своїх вимог щодо зменшення розміру пені ТОВ «БУС»наводить положення ч. 2 ст. 218 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів та положення ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до якого у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому, ТОВ «БУС»зазначає, що порушення ним своїх зобов'язань за кредитними договорами відбувалося з незалежних від нього причин - у зв'язку з фінансово-економічною кризою у 2011 році, а нараховані банком штрафні санкції є необгрунтованими. Проте, на думку позивача, ТОВ «БУС»не надало жодних доказів на підтвердження недопущення останнім порушення зобов'язань за кредитними договорами, а також не навело суму завданих збитків АТ «Укрексімбанк», по відношенню до якої відповідач вважає надмірно великою нараховану йому за порушення зобов'язань за кредитними договорами пеню.

Натомість, позивач звертає увагу суду, що АТ «Укрексімбанк», зокрема, здійснює зовнішні запозичення кредитних ресурсів та зобов'язаний в строки виконувати свої зобов'язання перед іноземними банками. А невиконання зобов'язань позичальниками АТ «Укрексімбанк»за кредитними договорами ставить під загрозу виконання АТ «Укрексімбанк»своїх зобов'язань перед зовнішніми кредиторами.

Більш того, нормативно-правовими актами Національного банку України встановлені вимоги щодо оцінки ризиків за операціями в національній та іноземній валюті. Зокрема, Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. № 368, передбачена вимога покриття капіталом кредитного ризику (в тому числі - валютного), а Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 р. № 279, встановлено підвищені коефіцієнти резервування за кредитними операціями в іноземній валюті порівняно до гривні. При цьому з урахуванням особливостей діяльності банківських установ в умовах фінансової кризи, Національний банк України постановою Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. № 406 «Про затвердження змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків»посилив вимоги щодо формування банками спеціальних резервів за кредитами, наданими позичальникам в іноземній валюті. Ресурси, спеціально сформовані банками у резерви за кредитами, не можуть використовуватись банками для подальшого інвестування -отримання доходу, оскільки призначені виключно для покриття кредитних ризиків.

Крім того, фінансово-економічна криза як підстава зменшення відповідальності кредиторів перед банками не може застосовуватись, оскільки її негативні прояви підвищили загрозу для функціонування фінансової системи, основними суб'єктами якої є банки.

Отже, як зазначив позивач, збитки АТ «Укрексімбанк»у зв'язку з невиконанням ТОВ «БУС»своїх зобов'язань за кредитними договорами є неспівмірно значними, порівняно із штрафними санкціями, нарахованими банком ТОВ «БУС»за невиконання зобов'язань за кредитними договорами.

При цьому позивач також зазначив, що АТ «Укрексімбанк» здійснювало нарахування пені відповідно до умов кредитних договорів та чинного законодавства, і не заявляє до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат щодо простроченої заборгованості.

З урахуванням зазначеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 39790458,48 доларів США та 49862151,29 грн., у тому числі 34320460,36 доларів США та 40347076,82 грн. заборгованості за кредитом, 3290624,26 доларів США та 7056527,78 грн. заборгованості зі сплати процентів, 1692015,19 грн. плати за управління кредитом, 1946256,44 доларів США та 138973,26 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 233117,42 доларів США та 504966,82 грн. пені за прострочення сплати процентів, 122591,42 грн. пені за прострочення сплати плати за управління кредитом, а також судові витрати покласти на відповідача.

17.04.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Будівельна Українська Спілка»було подано клопотання б/н від 17.04.2012 р. про зменшення розміру штрафних санкцій, відповідно до якого відповідач просить суд зменшити пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань за кредитними договорами до 100000,00 доларів США та 50000,00 грн., посилаючись при цьому на наступне.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку простроченої заборгованості ТОВ «БУС», штрафні санкції (пеня) за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за кредитними договорами визначена банком в розмірі 2169703,00 доларів США та 965997,00 грн.

Відповідач вважає, що нарахування позивачем таких значних штрафних санкцій є необгрунтованим та ставить під загрозу подальшу господарську діяльність ТОВ «БУС».

Відповідно до пп. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», суд, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Отже, при вирішенні питання про застосування штрафних санкцій суд має враховувати ступінь виконання зобов'язання боржником - у даному випадку необхідно взяти до уваги, що відповідачем до настання фінансово-економічної кризи та погіршення фінансового становища своєчасно та належним чином виконувалися власні грошові зобов'язання за кредитними договорами, так, порушення відповідачем умов кредитних договорів з оплати тіла кредитів, процентів та плати за управління кредитами розпочалося лише з 01 травня 2011 року; суд має враховувати майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні - на сьогодні відповідач знаходиться у вкрай скрутному фінансовому становищі, що не дозволяє останньому не лише погашати свою заборгованість перед позивачем, але й перед іншими своїми контрагентами, відповідач був змушений різко скоротити чисельність працівників, суттєво зменшити витрати на здійснення своєї господарської діяльності; суд має враховувати не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, зокрема, такою підставою для зменшення розміру штрафних санкцій є відсутність значиш негативних наслідків у позивача від прострочення виконання зобов'язання відповідачем, адже абсолютно усі кредитні зобов'язання відповідача забезпечені укладеними сторонами іпотечними договорами, за якими в іпотеку позивачу передано більше 200 належних на праві власності відповідачу земельних ділянок, право оренди на 38 земельних ділянок, а також іпотечними договорами, укладеними АТ «Укрексімбанк»та майновими поручителями. Відтак, банк у будь-який момент може задовольнити свої вимоги за рахунок звернення стягнення на предмети іпотеки.

Крім того, відповідач зазначав, що нараховані позивачем розміри штрафних санкцій є непомірно великими у порівнянні з розміром прострочених грошових зобов'язань.

03.05.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «БУС» було подано клопотання б/н від 03.05.2012 р. про відкладення розгляду справи, а також клопотання б/н від 03.05.2012 р. про фіксацію судового процесу у справі № 20/015-12 за допомогою звукозаписувального технічного запису, які були задоволені судом.

21.05.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «БУС» було подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі, у тому числі - штатний розпис ТОВ «БУС»станом на 21.05.2012 р., копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ), копію податкової декларації за І квартал 2012 року, копію податкової декларації за ІІ-ІV квартал 2011 року, копію податкової декларації за 2010 рік, копію балансу за 2010 рік, копію балансу за 2011 рік.

У судовому засіданні 21.05.2012 р. представник відповідача просив суд зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій; представник позивача позовні вимоги підтримав та заперечував проти задоволення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

У судовому засіданні 21.05.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

09.08.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк Укарїни»(правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України») (далі -банк, АТ «Укрексімбанк»), Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(далі -позичальник-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка»(далі -позичальник-2) було укладено генеральну угоду № 15106№15 із змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами № 1 від 09.08.2006 р., № 2 від 17.01.2007 р., № 3 від 05.03.2007 р., № 4 від 28.03.2007 р., № 5 від 20.04.2007 р., № 6 від 14.05.2007 р., № 7 від 30.07.2007 р., № 8 від 03.09.2007 р., № 9 від 17.09.2007 р., № 10 від 14.02.2008 р., № 11 від 14.04.2008 р., № 12 від 08.05.2008 р., № 13 від 09.06.2008 р., № 14 від 07.08.2008 р., № 15 від 08.10.2008 р., № 16 від 17.11.2008 р., № 17 від 25.12.2008 р., № 18 від 25.12.2008 р., № 19 від 20.01.2009 р., № 20 від 29.01.2009 р., № 21 від 19.02.2009 р., № 22 від 20.08.2009 р., № 23 від 22.09.2009 р., № 24 від 01.12.2009 р., № 25 від 01.02.2009 р., № 26 від 29.07.2010 р., № 27 від 31.08.2010 р., № 28 від 18.11.2010 р., № 29 від 20.01.2011 р., № 30 від 28.04.2011 р.

Згідно з п. 4.1 угоди відповідно до умов та положень цієї генеральної угоди банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5 цієї угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитного договору, укладеного в рамках цієї генеральної угоди.

Кредитний договір укладається сторонами за умови позитивного рішення банку відповідно до конкретних потреб позичальника у фінансуванні та інших домовленостей між сторонами і повинен визначити валюту та суму кредиту чи ліміт кредитної лінії, термін користування кредитними коштами, розмір процентів за користування кредитом та плат за користування кредитними коштами, розмір процентів за користування кредитом та плат за кредитним договором, рахунки для обслуговування кредиту, графік надання і погашення кредиту та інші умови (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.3 генеральної угоди передбачено, що термін користування кредитом -до 31.08.2015 р.

У відповідності з пп. 4.5.1 п. 4.5 угоди загальний ліміт заборгованості за генеральною угодою: загальний розмір заборгованості позичальника за кредитом за цією генеральною угодою не може перевищувати еквівалент 58200000,00 доларів США, а пп. 4.5.2 п. 4.5 угоди передбачено, що ліміт заборгованості за кредитним договором встановлюється в порядку та на умовах, визначених у кредитному договорі, укладеному банком з позичальником, який є невід'ємною частиною генеральної угоди.

Відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 угоди кредит надається у безготівковій формі, у порядку, визначеному у кредитному договорі. Надання кредиту проводитиметься в межах лімітів, встановлених відповідно до п. 4.5 цієї генеральної угоди, у національній валюті України (гривні), та/або в доларах США, та/або Євро. Кредит може використовуватись на умовах та на цілі, передбачені у кредитному договорі. Фінансуванню підлягають контракти (договори, правочини), що відповідають вимогам чинного законодавства України та банку.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 18 від 25.12.2008 р. сторонами генеральної угоди № 15106№15 від 09.08.2006 р. є Відкрите акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»(банк, АТ «Укрексімбанк») та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка»(позичальник).

23.05.2006 р., в рамках генеральної угоди № 15106№15 від 09.08.2006 р., між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»(банк, АТ «Укрексімбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка»(позичальник) було укладено кредитну угоду № 15106К51, із змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами №15106К51-1 від 09.08.2006 р., №15106К51-2 від 13.09.2006 р., №15106К51-3 від 09.01.2007 р., №15106К51-4 від 19.02.2007 р., №15106К51-5 від 28.03.2007 р., №15106К51-6 від 03.07.2007 р., №15106К51-7 від 23.08.2007 р., №15106К51-8 від 17.09.2007 р., №15106К51-9 від 14.02.2008 р., №15106К51-10 від 08.05.2008 р., №15106К51-11 від 06.01.2009 р., №15106К51-12 від 20.01.2009 р., №15106К51-13 від 29.01.2009 р., №15106К51-14 від 12.02.2009 р., №15106К51-15 від 26.03.2009 р., №15106К51-16 від 31.03.2009 р., №15106К51-17 від 20.08.2009 р., №15106К51-18 від 22.09.2009 р., №15106К51-19 від 01.12.2009 р., №15106К51-20 від 29.12.2009 р., №15106К51-21 від 01.02.2010 р., №15106К51-22 від 30.06.2010 р., №15106К51-23 від 05.10.2010 р., №15106К51-24 від 31.08.2010 р., №15106К51-25 від 18.11.2010 р., №15106К51-26 від 30.11.2010 р., №15106К51-27 від 30.12.2010 р., №15106К51-28 від 20.01.2011 р., №15106К51-29 від 28.04.2011 р.; №15106К51-30 від 30.12.2011 р.

Відповідно до п. 3.1 якої банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 30000000,00 доларів США на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Кінцевий термін погашення кредиту -30.04.2011 р. (пп. 3.2.2 п. 3.2 кредитної угоди).

Згідно з пп. 3.2.5 п. 3.2 кредитної угоди процентна ставка за кредитом: на рівні Libor (6m)+6,25%, але не менше 11,5% річних за користування кредитними коштами в доларах США.

Відповідно до пп. 3.2.6 п. 3.2 кредитної угоди плата за управління кредитом -у розмірі 0,042% від поточного ліміту заборгованості щомісячно згідно з графіком зниження ліміту заборгованості за угодою.

У відповідності з пп. 3.2.9 п. 3.2 кредитної угоди розмір пені за прострочені позичальником платежі за угодою - подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

03.09.2007 р., в рамках генеральної угоди № 15106№15 від 09.08.2006 р., між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»(банк, АТ «Укрексімбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка»(позичальник) було укладено кредитний договір № 151407К38, із змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами №151407К38-1 від 21.09.2007 р., №151407К38-2 від 29.10.2007 р., №151407К38-3 від 20.12.2007 р., №151407К38-4 від 14.02.2008 р., №151407К38-5 від 02.06.2008 р., №151407К38-6 від 02.07.2008 р., №151407К38-7 від 06.01.2009 р., №151407К38-8 від 20.01.2009 р., №151407К38-9 від 29.01.2009 р., №151407К38-10 від 26.03.2009 р., №151407К38-11 від 20.08.2009 р., №151407К38-12 від 22.09.2009 р., №151407К38-13 від 01.12.2009 р., №151407К38-14 від 29.12.2009 р., №151407К38-15 від 01.02.2010 р., №151407К38-16 від 31.08.2010 р., №151407К38-17 від 20.11.2010 р., №151407К38-18 від 30.12.2010 р., №151407К38-19 від 20.01.2011 р., №151407К38-20 від 28.04.2011 р., №151407К38-21 від 30.12.2011 р.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.

У відповідності з пп. 3.2.1 кредитного договору ліміт кредитної лінії -8197000,00 доларів США.

Кінцевий термін погашення кредиту -31.08.2015 р. (пп. 3.2.3 п. 3.2 кредитного договору).

Згідно з пп. 3.2.6 п. 3.2 кредитного договору процентна ставка за кредитом встановлюється наступним чином: з дати підписання договору до 30.11.2009 року включно -11,5% річних; з 01.12.2009 року до 31.03.2011 року включно -8,5% річних; з 01.04.2011 року до 30.11.2011 року включно -6,25% річних; з 01.12.2011 року -0,1% річних.

Відповідно до пп. 3.2.7 кредитного договору розмір плати за управління кредитом -0,042% від ліміту кредитної лінії щомісяця.

У відповідності з пп. 3.2.10 п. 3.2 кредитного договору розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором - подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 25 число кожного місяця на рахунок банку. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу кредиту (пп. 3.5.1 п. 3.5 кредитного договору).

14.02.2008 р., в рамках генеральної угоди № 15106№15 від 09.08.2006 р., між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»(банк, АТ «Укрексімбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка»(позичальник) було укладено кредитний договір № 151408К6, із змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами №151408К6-1 від 07.03.2008 р., №151408К6-2 від 17.04.2008 р., №151408К6-3 від 08.05.2008 р., №151408К6-4 від 27.06.2008 р., №151408К6-5 від 06.01.2009 р., №151408К6-6 від 20.01.2009 р., №151408К6-7 від 29.01.2009 р., №151408К6-8 від 26.03.2009 р., №151408К6-9 від 30.04.2009 р., №151408К6-10 від 20.08.2009 р., №151408К6-11 від 22.09.2009 р., №151408К6-12 від 29.10.2009 р., №151408К6-13 від 01.12.2009 р., №151408К6-14 від 29.12.2009 р., №151408К6-15 від 01.02.2010 р., №151408К6-16 від 31.08.2010 р., №151408К6-17 від 18.11.2010 р., №151408К6-18 від 30.12.2010 р., №151408К6-19 від 20.01.2011 р., №151408К6-20 від 28.04.2011 р., №151408К6-21 від 19.05.2011 р., №151408К6-22 від 14.07.2011 р., №151408К6-23 від 27.09.2011 р., №151408К6-24 від 30.12.2011 р.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.

У відповідності з пп. 3.2.1 кредитного договору ліміт кредитної лінії -20000000,00 доларів США.

Кінцевий термін погашення кредиту -28.02.2015 р. (пп. 3.2.2 п. 3.2 кредитного договору).

Згідно з пп. 3.2.5 п. 3.2 кредитного договору процентна ставка за кредитом встановлюється наступним чином: для доларів США на рівні 11,5% річних до 30.11.2009 р. включно, з 01.12.2009 р. до 31.03.2011 року включно -8,5% річних, з 01.04.2011 р. до 30.11.2011 року включно - 6,25% річних, з 01.12.2011 року -0,1% річних; для гривні: на рівні 16,5% річних до 30.11.2009 року включно, з 01.12.2009 року до 31.03.2011 року включно -13,2% річних, з 01.04.2011 року до 30.11.2011 року включно -13,2% річних, з 01.12.2011 року -0,1% річних.

Відповідно до пп. 3.2.6 п. 3.2 кредитного договору розмір плати за управління кредитом -0,042% від ліміту кредитної лінії щомісяця.

У відповідності з пп. 3.2.9 п. 3.2 кредитного договору розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором - подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 25 число кожного місяця на рахунок банку. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу кредиту (пп. 3.5.1 п. 3.5 кредитного договору).

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»належним чином виконало свої зобов'язання за кредитною угодою № 15106К51 від 23.05.2006 р., кредитним договором № 151407К38 від 03.09.2007 р., кредитним договором № 151408К6 від 14.02.2008 р. щодо надання ТОВ «Будівельна Українська Спілка» грошових коштів, у тому числі - 32020853,21 доларів США за кредитною угодою №15106К51, 7859518,00 доларів США за кредитним договором №151407К38, 10334220,52 доларів США та 53154043,82 грн. за кредитним договором №151408К6, що підтверджується виписками по рахунках, відкритих АТ «Укрексімбанк» ТОВ «Будівельна Українська Спілка»(копії яких долучені до матеріалів справи, оригінали -оглянуті судом).

Проте, ТОВ «Будівельна Українська Спілка»свої зобов'язання за кредитною угодою № 15106К51 від 23.05.2006 р., кредитним договором № 151407К38 від 03.09.2007 р., кредитним договором № 151408К6 від 14.02.2008 р. не виконувало належним чином, а саме -не здійснювало своєчасно і у повному обсязі погашення кредиту, не сплачувало відсотків за користування кредитом та комісію.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитної угоди та кредитних договорів позивачем було направлено на адресу ТОВ «Будівельна Українська Спілка»претензію про погашення заборгованості № 158-04/4196 від 25.05.2011 р., а також вимоги про усунення порушення зобов'язань № 158-04/2289 від 02.08.2011 р., № 158-04/505 від 23.02.2012 р. і повідомлення № 158-04/504 від 23.01.2012 р. про порушення зобов'язань та необхідність дострокового повернення кредиту, відповідно до яких АТ «Укрексімбанк»вимагало погасити існуючу заборгованість.

Оскільки ТОВ «Будівельна Українська Спілка»умови кредитної угоди № 15106К51 від 23.05.2006 р., кредитних договорів № 151407К38 від 03.09.2007 р. та № 151408К6 від 14.02.2008 р. не виконало, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання умов кредитного договору № 151407К38 від 03.09.2007 р.: 613151,59 доларів США - заборгованість за процентами, 341712,33 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитом; кредитної угоди № 15106К51 від 23.05.2006 р.: 23987422,99 доларів США - заборгованість за кредитом, 1871352,23 доларів США - заборгованість за процентами, 480752,50 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитом; кредитного договору № 151408К6 від 14.02.2008 р.: 10333037,37 доларів США - заборгованість за кредитом, 40347076,82 грн. - заборгованість за кредитом, 806120,44 доларів США - заборгованість за процентами, 7056527,78 грн. - заборгованість за процентами, 869550,36 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитом.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Приписами п. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за кредитною угодою та кредитними договорами перед позивачем.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та відповідачем не спростований.

З урахуванням наведеного вище та встановлення судом наявності заборгованості ТОВ «Будівельна Українська Спілка»перед позивачем за кредитною угодою № 15106К51 від 23.05.2006 р., кредитними договорами № 151407К38 від 03.09.2007 р. та № 151408К6 від 14.02.2008 р., позовні вимоги банку про стягнення 613151,59 доларів США - заборгованість за процентами, 341712,33 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитом за кредитною угодою № 15106К51 від 23.05.2006 р.; 23987422,99 доларів США - заборгованість за кредитом, 1871352,23 доларів США - заборгованість за процентами, 480752,50 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитом за кредитним договором № 151407К38 від 03.09.2007 р.; 10333037,37 доларів США - заборгованість за кредитом, 40347076,82 грн. - заборгованість за кредитом, 806120,44 доларів США - заборгованість за процентами, 7056527,78 грн. - заборгованість за процентами, 869550,36 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитом за кредитним договором № 151408К6 від 14.02.2008 р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позов містить вимогу про стягнення з відповідача пені відповідно до п. 7.2 ст. 7, пп. 3.2.9 п. 3.2 ст. 3 кредитної угоди № 15106К51 від 23.05.2006 р., кредитного договору № 151408К6 від 14.02.2008 р. та п. 7.2 ст. 7, пп. 3.2.10 п. 3.2 ст. 3 кредитного договору № 151407К38 від 03.09.2007 р.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності із зазначеними вище пунктами кредитної угоди та кредитних договорів, у разі невиконання грошових зобов'язань за цим договором, позичальник сплачує банку пеню, розмір пені за прострочення позичальником платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 43437,45 доларів США за прострочення сплати процентів, 23781,57 грн. за прострочення сплати комісії за управління кредитом за кредитним договором № 151407К38 від 03.09.2007 р.; 1910664,87 доларів США за прострочення погашення кредиту, 132572,05 доларів США за прострочення сплати процентів, 38293,27 грн. за прострочення сплати комісії за управління кредитом за кредитною угодою № 15106К51 від 23.05.2006 р. та 35591,57 доларів США за прострочення погашення кредиту, 138973,26 грн. за прострочення погашення кредиту, 57107,92 доларів США за прострочення сплати процентів, 504966,82 грн. за прострочення сплати процентів, 60516,58 грн. за прострочення сплати комісії за управління кредитом за кредитним договором № 151408К6 від 14.02.2008 р., який є обґрунтованим та арифметично вірним.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені до 100000,00 доларів США та 50000,00 грн., слід зазначити наступне.

Як зазначалось вище, відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно зі ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена стаття кореспондується з ч. 3 ст. 551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (пп. 3.17.4 п. 3.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

З урахуванням викладеного та фактичних обставин справи суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами у розумінні згадуваних вище приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено суду наявності у спірному правовідношенні виняткових випадків, які є підставою для зменшення нарахованої позивачем пені.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка»(08632, Київська обл., Васильківський р-н, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 33870540) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»(03150, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) -39790458 (тридцять дев'ять мільйонів сімсот дев'яносто тисяч чотириста п'ятдесят вісім) доларів США 48 центів, у тому числі: 34320460 (тридцять чотири мільйони триста двадцять тисяч чотириста шістдесят) доларів США 36 центів заборгованості по капіталу, 3290624 (три мільйони двісті дев'яносто тисяч шістсот двадцять чотири) доларів США 26 центів процентів, 1946256 (один мільйон дев'ятсот сорок шість тисяч двісті п'ятдесят шість) доларів США 44 центів пені за прострочення заборгованості по капіталу, 233117 (двісті тридцять три тисячі сто сімнадцять) доларів США 42 центів пені за прострочення сплати процентів та 49862151 (сорок дев'ять мільйонів вісімсот шістдесят дві тисячі сто п'ятдесят одну) грн. 29 коп., у тому числі: 40347076 (сорок мільйонів триста сорок сім тисяч сімдесят шість) грн. 82 коп. заборгованості по капіталу, 7056527 (сім мільйонів п'ятдесят шість тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 78 коп. процентів, 1692015 (один мільйон шістсот дев'яносто дві тисячі п'ятнадцять) грн. 19 коп. заборгованості з оплати за управління кредитом, 138973 (сто тридцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 26 коп. пені за прострочення заборгованості по капіталу, 504966 (п'ятсот чотири тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн. 82 коп. пені за прострочення сплати процентів, 122591 (сто двадцять дві тисячі п'ятсот дев'яносто одну) грн. 42 коп. пені за прострочення сплати за управління кредитом, а також 64380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 28.05.2012 р.

Суддя В.М. Бабкіна