ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" травня 2012 р. Справа № 2/024-12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Компауд», м. Київ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Град», с. Рогозів
про стягнення 9 555,73 грн.
Суддя О.В. Конюх;
представники сторін:
від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 11.04.2012р. №45-04/12 до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Град», с. Рогозів Бориспільського району Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 9 555,73 грн. заборгованості за Договором поставки №58/11 від 05.09.2011р., а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем за Договором поставки №58/11 від 05.09.2011р. та не сплатив кошти за поставлений товар, визначений договором та специфікаціями, в результаті чого борг відповідача за договором складає 6 796,00 грн. Також, позивач стверджує, що за порушення строку оплати за поставлений товар з відповідача належить до стягнення штрафні санкції в розмірі 2 759,73 грн., в тому числі: 2 708,41 грн. пені, 44,52 грн. 3% річних та 6,80 грн. збитків, завданих інфляційними процесами.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.
24.04.2012р. позивач подав витребувані судом документи та додаткові пояснення від 24.04.2012р. №63-04/12, в яких позивач позов підтримує та просить розглядати справу без участі представника ТОВ «БМБ Компаунд».
Крім того, від позивача до суду надійшла заява про зміну позовних вимог від 24.04.2012р. №64-04/12, в якій позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 6 796,00 грн., 2 586,42 грн. пені, 43,79 грн. 3% річних та 6,80 грн. збитків, завданих інфляційними процесами, всього: 9 433,02 грн., а також покласти на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.04.2012р. суд зобов'язав позивача, в порядку ст. ст. 22, 56 ГПК України, направити відповідачу копію заяви про зміну позовних вимог. Позивачем суду поданий оригінал опису вкладення в лист від 01.05.2012р., який свідчить, що відповідачу належним чином направлено копію заяви про зміну позовних вимог.
Відповідно до частини четвертої ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Як вбачається з поданої заяви про зміну позовних вимог від 24.04.2012р., позивач не змінює предмету, або підстав позову, а лише зменшує суму позову, відповідно, зазначена заява приймається судом до розгляду.
Справа розглядається в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви про зміну позовних вимог від 24.04.2012р. №64-04/12 про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки №58/11 від 05.09.2011р. в розмірі 9 433,01 грн., з яких: заборгованість за поставлений товар становить 6 796,00 грн., пеня в сумі 2 586,42 грн., 3% річних в розмірі 43,79 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 6,80 грн.
У судові засідання 25.04.2012р. та 16.05.2012р. представники позивача та відповідача не з'явились.
Відповідач вимоги ухвал від 12.04.2012р. та від 16.05.2012р. не виконав, витребуваних судом документів не подав. Представник відповідача в судові засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судових засідань був повідомлений судом належним чином.
Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд», м. Київ (далі по тексту -ТОВ «БМБ Компаунд»), до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Град», с. Рогозів Бориспільського району Київської області (далі по тексту -ТОВ «Київ Град»), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 05.09.2010р. між ТОВ «БМБ Компаунд»(далі -продавець) та ТОВ «Київ Град»(далі -покупець) договір поставки №58/11 (далі -Договір), згідно якого продавець передає на умовах діючого Договору, а покупець зобов'язується прийняти у власність товар в кількості та асортименті згідно зі Специфікаціями, які є невід'ємними частинами Договору, та оплатити його вартість в строк та на умовах Договору. Відповідно до умов Договору:
- поставка товару здійснюється протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами Специфікації на відповідну партію товару (п. 3.2 Договору);
- факт приймання -передачі товару по кількості підтверджується накладними (п. 3.3.2 Договору);
- покупець здійснює оплату за товар в національній валюті України -гривнях, в наступному порядку: 100% загальної вартості партії товару покупець сплачує протягом 21 календарного дня з дати отримання товару від продавця (згідно накладної) (розділ 4 Договору);
- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність у відповідності до законодавства України та цього Договору (п. 5.1 Договору);
- у випадку порушення строків здійснення платежів за Договором (несплати, неповної оплати) покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати. Нарахування пені здійснюється незалежно від строку, на який буде прострочено виконання зобов'язання, і припиняється лише в момент повного виконання покупцем зобов'язання (п. 5.5 Договору);
- цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2011р. Зобов'язання, які виникли за Договором припиняються належним виконанням (п. 8.5 Договору).
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 та пунктом 2 частини 1 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх господарських зобов'язань, позивач поставив відповідачу товар згідно Специфікацій, на загальну суму 7 796,00 грн., про що свідчать підписані повноважними представниками сторін та засвідчені печатками підприємств видаткові накладні та довіреності на отримання матеріальних цінностей, а саме:
ь Специфікація від 07.09.2011р. №1, видаткова накладна від 08.09.2011р. №РН-0000731 на суму 2 399,00 грн. та довіреність від 07.09.2011р. серії ААГ №665256;
ь Специфікація від 20.09.2011р. №2, видаткова накладна від 21.09.2011р. №РН-0000784 на суму 2 173,00 грн. та довіреність від 20.09.2011р. серії ААГ №665262;
ь Специфікація від 07.10.2011р. №3, видаткова накладна від 07.10.2011р. №РН-0000847 на суму 3 224,00 грн. та довіреність від 07.10.2011р. серії ААГ №665272 (належним чином засвідчені копії специфікацій, видаткових накладних та довіреностей наявні в матеріалах справи).
Відповідно до положень розділу 4 Договору, покупець здійснює оплату в розмірі 100% загальної вартості партії товару покупець сплачує протягом 21 календарного дня з дати отримання товару від продавця (згідно накладної).
Як твердить позивач та підтверджується банківськими виписками (копії наявні в матеріалах справи), 07.10.2011р. відповідачем були частково перераховані на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти за поставлений товар, згідно видаткової накладної від 08.09.2011р. №РН-0000731, в розмірі 1 000,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, 09.12.2011р. позивачем надіслано на адресу відповідача -ТОВ «Київ Град»вимогу від 09.12.2011р. №1 (вих. №397/12/11 від 09.12.2011р.) з вимогою перерахувати на рахунок ТОВ «БМБ Компаунд»суму заборгованості в розмірі 6 796,00 грн., про що свідчать копії опису вкладення у цінний лист від 09.12.2011р., фіскального чеку «Укрпошти»від 09.12.2011р. №8753 та повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу (копії наявні в матеріалах справи).
Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, станом на день розгляду справи, відповідач вимогу позивача не задовольнив та обов'язку зі сплати грошових коштів за поставлений товар в повному обсязі не виконав.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.
Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводи позивача не спростував та доказів належного виконання своїх господарських зобов'язань за Договором суду не надав.
Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язання з оплати позивачу грошових коштів за поставлений товар в сумі 6 796,00 грн. в строк передбачений пунктом 4.1.1 Договору, а саме: в строк до 28.10.2011р.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 6 796,00 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.
У зв'язку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 5.5. Договору, в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати, що в сумі складає 2 586,42 грн.
Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.5 Договору встановлено, що у випадку порушення строків здійснення платежів за Договором (несплати, неповної оплати) покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати. Нарахування пені здійснюється незалежно від строку, на який буде прострочено виконання зобов'язання, і припиняється лише в момент повного виконання покупцем зобов'язання.
Відповідно до частини 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Преамбула Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
Таким чином договірні правовідносини між сторонами щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання відносин, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і має пріоритетне застосування, щодо зазначених правовідносин сторін у справі.
В законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Таку ж позицію підтримує і Верховний суд України (постанова ВСУ від 24.10.2011р. у справі № 25/187).
Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% та постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 6,80 грн., а також 3% річних в розмірі 43,79 грн.
Згідно частини 2 ст. 546 ЦК України, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» №480 від 27.12.2007р. визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.
Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Отже, враховуючи:
- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;
- строк та порядок оплати вартості поставленого товару, встановлені пунктом 4.1.1 Договору;
- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 5.5 Договору, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ст. 625 ЦК України;
- рекомендації Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»;
- постанову правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку», якою розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% та постанову правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку», якою розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5% та
виходячи з наступного розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача та належні строки його виконання, передбачені законом та Договором:
назва документусума, грн.строк оплати (п.4.1.1 Договору)фактично сплачено, грн.основний борг, грн.кількість днів простроченняпеня, грн.3% річнихзбитки, завдані інфляційними процесами, грн.видаткова накладна від 08.09.2011р. №РН-00007312 399,0028.09.2011 2 399,009 днів (29.09.11-07.10.11)9,171,77 платіжний документ від 07.10.2011р. №32PL347828 1 000,001 399,004 дня (08.10.2011-11.10.2011)2,380,46 видаткова накладна від 21.09.2011р. №РН-00007842 173,0011.10.2011 3 572,0017 днів (12.10.2011-28.10.2011) 25,794,99 видаткова накладна від 07.10.2011р. №РН-00008473 224,0028.10.2011 6 796,00167 дня (29.10.2011-12.04.2011)479,8493,2867,96всього7 796,00 6 796,00 517,18100,5067,96судом встановлено, що належні до стягнення з відповідача пені становлять в сумі 517,18 грн., 3% річних становлять 100,50 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, становлять в сумі 67,96 грн.
Позивачем заявлено до стягнення суму пені 2586,42 грн., відповідно заявлена вимога підлягає задоволенню частково в сумі 517,18 грн.
Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 6,80 грн. та 3% річних в розмірі 43,79 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 43,79 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами сумі 6,80 грн. підлягають задоволенню в заявлених сумах.
Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи наявні докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково, приймає рішення про стягнення з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Град»на користь позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд»заборгованість в розмірі 7 363,77 грн., з яких: основна заборгованість складає в сумі 6 796,00 грн., пеня в сумі 517,18 грн., 3% річних в сумі 43,79 грн., збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 6,80 грн. та, відповідно до частини 5 статті 49 ГПК України, судові витрати покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із поданням заяви про зменшення позовних вимог від 24.04.2012р. №64-04/12 відповідно до пункту 1) частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сума судового збору, пропорційна зменшенню розміру позовних вимог, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. ст. 6, 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 536, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд»до товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Град» задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Град»
(08351, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Рогозів, вул. Леніна,97, код ЄДРПОУ 31477814)
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд»
(02094, м. Київ, вул. Попудренка, 52, код ЄДРПОУ 30406297)
6 796,00 грн. (шість тисяч сімсот дев'яносто шість гривень нуль копійок) основного боргу,
517,18 грн. (п'ятсот сімнадцять гривень вісімнадцять копійок) пені,
43,79 грн. (сорок три гривні сімдесят дев'ять копійок) 3% річних,
6,80 грн. (шість гривень вісімдесят копійок) збитків, завданих інфляційними процесами,
1240,30 грн. (одну тисячу двісті сорок гривень тридцять копійок) судового збору.
3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд»(02094, м. Київ, вул. Попудренка, 52, код ЄДРПОУ 30406297)
з державного бюджету України зайве сплачений платіжним дорученням від 09.04.2012р. № 1068 судовий збір в сумі 52,18 грн. (п'ятдесят дві гривні вісімнадцять копійок).
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.В. Конюх
Повний текст рішення підписано 28.05.2012р.
Судове рішення № 24328062, Господарський суд Київської області було прийнято 24.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/024-12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: