Ухвала суду № 24300258, 22.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11949/11/0170/5

22.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Приморець"- ОСОБА_2, довіреність № 2 від 21.05.12,

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Приморець"- ОСОБА_3, довіреність № 3 від 21.05.12,

представник відповідача, Феодосійської міжрайонної державної податкова інспекція Автономної Республіки Крим- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши матеріали справи № 2а-11949/11/0170/5 за апеляційною скаргою Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 23.02.12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Приморець" (вул. Десантников, буд.1, смт.Приморський, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98176)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, буд.82-В, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.12 у справі № 2а-11949/11/0170/5 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Приморець" до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим №0000252200 від 15.09.11.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на користь Приватного акціонерного товариства "Приморець" 3,40 грн. судових витрат.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача у судовому засіданні 22 травня 2012 року з апеляційною скаргою не погодились, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання 22 травня 2012 року не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Приватне акціонерне товариство «Приморець» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.11 №0000252200.

Судом з'ясовано, що посадовими особами Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим на підставі наказу № 1319 від 29.08.11, направлення № 529 від 29.08.11 в період з 30.08.11 по 31.08.11 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог валютного законодавства Приватного акціонерного товариства «Приморець».

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1764/22-2/25134285 від 07.09.11, в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині перевищення законодавчо встановленого180-денного строку з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальників продукції, що імпортується: 1) 37 днів у сумі 800,00 дол. США (з 06.10.10 по 11.11.10); 2) 122 дні в сумі 10886,90 евро (з 20.04.11 по 19.08.11).

Приватне акціонерне товариство «Приморець»до даної перевірки не надано висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення законодавчо встановленого 180-денного строку з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції, що імпортується.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» до іноземної валюти належить: валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

Статтею 14 Закону встановлено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право: самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам; вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

В ході проведеної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства було встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що виявилось у перевищенні законодавчо встановленого строку з моменту здійснення авансового платежу до моменту поставки імпортованого товару, що здійснювалась на умовах відстрочення.

Висновки податкового органу щодо перевищення позивачем строку, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», засновані на тому, що моментом завершення поставки товару за імпортною операцією слід вважати дату оформлення вантажно-митної декларації.

Проте, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно не погодився з вказаною позицією податкового органу та зазначив наступне.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»визначено, що моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Поняття «момент перетину товаром митного кордону України»визначається також нормами Митного кодексу України від 11.07.2002 року із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Кодексу передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно ст. 40 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Статтею 37 Митного кодексу України встановлено, переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.

Статтею 43 Митного кодексу України передбачено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Таким чином, норми чинного законодавства встановлено, що факт поставки імпортованого товару підтверджується саме фактом ввезення товару на митну територію України (перетинанням митного кордону України).

Крім того, судом зазначено, що ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню з метою забезпечення митного контролю, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття «перетину товаром митного кордону України»збігається з поняттям «переміщення товару через митний кордон України ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем»з відповідною датою, який підтверджує факт та визначає дату перетину товаром митного кордону України.

Проте, «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем»з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України (ст. 69 Митного кодексу України) і який підтверджується оформленою вантажною митною декларацією.

За таких обставин, імпортний товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, що засвідчується відбитком штампу на товаросупровідному документі «під митним контролем».

Судом втсановлено, що позивачем 08.04.10 здійснено авансовий платіж за контрактом № МАR/с/02-10 від 30.03.10 з «Цеппелин Інтернешнл АГ»(«Zeppelin International AG») щодо поставки обладнання на суму 318000,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 08.04.10 (а.с.91).

Відповідно до відмітки «під митним контролем», проставленої Ягодинською митницею на товаросупровідному документі СМR В № F01 6632919, товар за контрактом № МАR/с/02-10 від 30.03.10 перетнув митний кордон 30.08.10. Таким чином, саме з цієї дати поставку товару за контрактом з компанією eppelin International AG»слід вважати завершеною.

У зв'язку з чим, позивачем було дотримано 180-денного строку, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки авансовий платіж було здійснено 08.04.10, а поставку імпортованого товару на умовах відстрочення завершено через 145 днів 30.08.10.

Також, авансовий платіж за контрактом № 15145 від 18.10.10 з компанією «Mareco Marine Systems Fin Oy Ltd»позивачем здійснено 21.10.10, про що свідчить платіжне доручення в іноземній валюті № 2 від 21.10.10 (а.с.92).

Відповідно до відмітки «під митним контролем», проставленої Чернигівською митницею на товаросупровідному документі СМR № 7UA10101912, товар за контрактом №15145 від 18.10.10 перетнув митний кордон 17.01.11. Таким чином, саме з цієї дати поставку товару за контрактом з компанією areco Marine Systems Fin Oy Ltd»слід вважати завершеною.

У зв'язку з чим, позивачем було дотримано 180-денного строку, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки авансовий платіж було здійснено 21.10.10, а поставку імпортованого товару на умовах відстрочення завершено через 88 днів 17.01.2011 року.

З урахуванням викладеного, імпортні операції на умовах відстрочення поставки товару за контрактами № МАR/с/02-10 від 30.03.10 та № 15145 від 18.10.10 відбулись з дотриманням вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», таким чином, відповідачем безпідставно застосовано до позивача пені у розмірі 46095,48 грн. на підставі ст. 4 цього Закону.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду, що податкове повідомлення-рішення № 0000252200 від 15.09.11 є таким, що прийнято Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією в АР Крим протиправно.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.12 у справі № 2а-11949/11/0170/5 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.12 у справі № 2а-11949/11/0170/5- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 травня 2012 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко