Ухвала суду № 24299185, 23.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2012 р.Справа № 2-а-2934/11/2170

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

суддів - Домусчі С.Д.

Скрипченка В.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства закритого типу "Круз" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2011 року приватне акціонерне товариство закритого типу (далі ПАТЗТ) "Круз" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні про:

- визнання протиправними дій щодо зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 493 069, 14 грн.;

- скасування податкового повідомлення-рішення №0003852301/0 від 01 жовтня 2010 року, в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 12 739, 3 грн. та штрафними санкціями у розмірі 6 369, 65 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що податковий орган невірно розрахував суми зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування. Так, відповідач помилково відніс до безповоротної фінансової допомоги кредиторську заборгованість ПАТЗТ "Круз" перед нерезидентом - фірмою "ZALTAN" за контрактом №4/2005 від 17 січня 2005 року у сумі 88 186, 3 грн. та збільшив на цю суму валовий доход позивача у першому кварталі 2010 року, оскільки строк позовної давності по цій заборгованості на час проведення перевірки не минув.

Також, на думку позивача, відповідач необгрунтовано зменшив валові витрати ПАТЗТ "Круз" у першому кварталі 2010 року на суму його кредиторської заборгованості перед фірмами-нерезидентами: "ZALTAN" за контрактом №4/2005 від 17 січня 2005 року та "Comodus Polska" на загальну суму 63 697 грн. (за якими, на думку ДПІ, минув термін позовної давності), оскільки отримання товарів за цими контрактами з зазначеними фірмами, не є безоплатним; придбані товари були використані у господарській діяльності позивача в оподаткованих операціях.

Крім того, позивач вказував на неправомірність дій відповідача щодо включення у загальну суму зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування занижених сум приросту запасів, які були виявлені результатами попередніх перевірок, оскільки такі дії не передбачені діючим законодавством.

Також, позивач вважав протиправними дії відповідача щодо зменшення валових витрат ПАТЗТ "Круз" та відповідного включення до загальної суми зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування вартості маркетингових послуг на суму 105 000 грн., які у звітний період отримав позивач.

Вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003852301/0 від 01 жовтня 2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 12 739, 3 грн. та штрафними санкціями у розмірі 6 369, 65 грн. вмотивовані тим, що зменшення податкового кредиту на суму 12 739,3 грн. та подальше включення цієї суми до податкового зобов'язання з причин закінчення строку позовної давності за контрактами з фірмами-нерезидентами "ZALTAN" та "Comodus Polska" є неправомірними. Право на податковий кредит для операції з імпорту товару на митну територію України у імпортера виникає відповідно до п.7.2.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі вантажної митної декларації, яка є підтвердженням сплати ПДВ, отже, у разі списання зовнішньоекономічної заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності, зобов'язання з ПДВ у покупця не виникає.

Також, позивач зауважив, що у висновку акта перевірки від 19 серпня 2010 року, копія якого була завірена відповідачем та надана ним 13 вересня 2010 року разом із протоколами про адміністративне правопорушення до Суворовського районного суду м. Херсона, зазначена сума зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування у розмірі 458 885 грн., в той час як висновок у тому ж самому акті, отриманому позивачем поштою від відповідача 08 листопада 2010 року містить іншу суму зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування - 963 118 грн.

Представники відповідача позов не визнав, вказуючи, що позивачу правомірно зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування на суму 631 617 грн. Зміна розміру зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з 963 118 грн., зазначеному в акті перевірки, на суму 631 617 грн., відбулася згідно з листом заступника начальника ДШ у м. Херсоні від 15 грудня 2010 року за №37213/10/23-506 щодо розгляду скарги позивача на дії посадових осіб, яким було визнано неправомірність включення в акті перевірки у загальну суму зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування занижених позивачем сум приросту запасів, які були виявлені результатами попередніх перевірок. Донарахування позивачеві зобов'язання по ПДВ у сумі 50 350 грн., та штрафних санкцій у сумі 25 175 грн. відповідач вважає правомірним, оскільки ці дії, були обумовлені порушенням позивачем пп."б" п.4.2.2. п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами"; та п.п.4.2, 4.3 ст. 4, пп.7.3.6 п.7.3., пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4., пп.7.5.2. п.7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року позовні вимоги ПАТЗТ "Круз" до ДПІ у м. Херсоні про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправними дії посадових осіб ДПІ у м. Херсоні щодо зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 493 069, 14 грн. за результатами планової виїзної перевірки АТЗТ "Круз" від 19 серпня 2010 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2010 року.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні №0003852301/0 від 01 жовтня 2010 року, в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 12 739, 3 грн. та штрафними санкціями у розмірі 6 369, 65 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Херсоні подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

19 серпня 2010 року посадовими особами ДПІ у м. Херсоні було складено акт №3721/23-5/23139930 за результатами планової виїзної перевірки суб'єкта господарювання АТЗТ "Круз" (у теперішній час ПАТЗТ "Круз") з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого з законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2010 року.

Копія акта перевірки була надіслана позивачу поштою та отримана ним 08 листопада 2010 року.

Перевіркою були встановлені порушення пп.4.1.1, 4.1.6, п.4.1 ст. 4, п.5.1, пп.5.2.1, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.10 п.5.4., п.5.9 ст. 5., п.6.1. ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування всього на суму 963 118 грн., а також порушення п.п.4.2, 4.3 ст. 4, пп.7.3.6 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.2 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження ПДВ в березні 2010 року на загальну суму 50 350 грн.

ПАТЗТ "Круз" оскаржило дії ДПІ у м. Херсоні щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування до ДПІ у м. Херсоні, ДПА у Херсонській області та ДПА України. Листом заступника начальника ДПІ у м. Херсоні від 15 грудня 2010 року за №37213/10/23-506 щодо розгляду скарги позивача на дії посадових осіб скарга позивача була частково задоволена: розмір зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування відкориговано: з 963 118 грн., зменшено на 631 617 грн., внаслідок неправомірного включення у акті перевірки у загальну суму зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування занижених позивачем сум приросту запасів, вартості послуг по ремонту вантажного авто МАN у сумі 16 225, 23 грн. та вартості отриманих від ПП ОСОБА_2 транспортно-експедиційних послуг у сумі 63 557, 5 грн. - порушень, які були виявлені за результатами попередніх перевірок. В іншій частині дії ДПІ у м. Херсоні щодо зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування були визнані правомірними.

Листом ДПА України за №6911/6/23-6016/176 від 08 квітня 2011 року було встановлено недотримання посадовими особами ДПА Херсонської області окремих вимог діючого законодавства, за які винних посадових осіб притягнуто до відповідальності, проте, підстав для перегляду результатів планової виїзної перевірки щодо зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування, знайдено не було.

ДПІ у м. Херсоні за результатами перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2010 року за №0003852301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 50 350 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 25 175 грн.

ПАТЗТ "Круз" оскаржувало у адміністративному порядку податкове-рішення повідомлення до ДПІ у м. Херсоні, ДПА у Херсонській області та ДПА України. Скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

ДПІ у м. Херсоні було оформлено дві редакції висновків акта перевірки позивача від 19 серпня 2010 року №3721/23-5/23139930.

У першій редакції акта, копія якого була завірена відповідачем та надана 13 вересня 2010 року разом із протоколами про адміністративне правопорушення до Суворовського районного суду м. Херсона, зазначена сума зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування у розмірі 458 885 грн.

У другій редакції акта, отриманій позивачем поштою від відповідача 08 листопада 2010 року зазначено іншу суму зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування -963 118 грн.

Представники ДПІ у м. Херсоні не змогли пояснити суду правомірність даного факту.

В акті перевірки описано порушень в частині формування валових доходів та валових витрат на суму 458 885 грн.

В акті перевірки, який було надіслано ДПІ у м. Херсоні позивачу по пошті, при наявності тій саме описової частини, у висновку зазначений інший розмір зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування: 963 118 грн., при цьому, до підсумкової суми зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування в І кв. 2010 року, ще раз були додані суми зменшення збитків з наростаючим підсумком за 2008 та 2009 роки.

Стосовно дії ДПІ у м. Херсоні щодо фіксування в акті перевірки заниження ПАТЗТ "Круз" скоригованого валового доходу в період з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2010 року на загальну суму 239 449 грн., в тому числі на суму безповоротної фінансової допомоги у розмірі 88 186, 34 грн., отриманої підприємством у І кварталі 2010 року, судом першої інстанції встановлено наступне.

ДПІ у м. Херсоні в акті перевірки та у своєму листі за №37213/10/23-506 від 15 грудня 2010 року зазначає, що безповоротною фінансовою допомогою є безнадійна заборгованість по зобов'язаннях ПАТЗТ "Круз", за якими минув строк позовної давності, зокрема: зобов'язання по сплаті товару, отриманого підприємством від нерезидента-постачальника - фірми "ZALTAN" згідно з контрактом №4/2005 від 17 січня 2005 року у розмірі 11 044 доларів США, що курсом долара США на 05 січня 2010 року становить 88 186, 34 грн. За висновками відповідача, дана заборгованість виникла у січні 2006 року за вантажно-митною декларацією №67 від 05 січня 2006 року, а оскільки минув термін позовної давності, який ст. 8 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, яка набрала чинності для України з 01 квітня 1994 року, встановлений у чотири роки, зазначена сума повинна бути, як безповоротна фінансова допомога, віднесена до складу валового доходу підприємства.

Позивач підтвердив, що зобов'язання ПАТЗТ "Круз" перед фірмою-нерезидентом "ZALTAN" щодо сплати отриманого товару вартістю 11 044 доларів США, виникло згідно ВМД №2929 від 24 квітня 2007 року. Товар, який був отриманий ПАТЗТ "Круз" за вантажною митною декларацією №67 від 05 січня 2006 року, був повністю сплачений платіжними дорученнями №32 від 14 березня 2006 року, №34 від 29 березня 2006 року та частково №60 від 16 травня 2006 року.

Відповідно до п.5.1 Контракту №4/2005 від 17 січня 2005 року, оплата товару здійснюється не пізніше 30 днів з моменту відвантаження, тобто до 24 травня 2007 року.

Представники відповідача не надали доказів спливу терміну позовної давності на час проведення перевірки.

Стосовно дії ДПІ у м. Херсоні щодо фіксування в акті перевірки завищення ПАТЗТ "Круз" в період з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2010 року валових витрат, в тому числі за І квартал 2010 року, на придбання товарів, за які не здійснено компенсацію їх вартості, у розмірі 63 697 грн., суд першої інстанції встановив наступне.

ДПІ у м. Херсоні в п.1. розділу 3.12 акту перевірки та у своєму листі за №37213/10/23-506 від 15 грудня 2010 року зазначає, що розмір завищених валових витрат ПАТЗТ "Круз" розраховано із сумарної вартості товару, який за зовнішньоекономічними контрактами №1/2006 від 04 січня 2006 року з фірмою "Comodus Polska" в розмірі 1 569, 14 доларів США та за контрактом №4/2005 від 17 січня 2005 року з фірмою "ZALTAN" в розмірі 11 044 дол. США., було отримано позивачем, та за які оплата здійснена не була. Вважаючи, що за цими контрактами сплив термін позовної давності, ДПІ у м. Херсоні в акті перевірки зробила висновок, що товари, отримані за цими контрактами, вартість яких за курсом долару США на 05 січня 2006 року становить 63 697 грн., є безоплатно наданими, що служить підставою, згідно пп.4.1.6. п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для їх включення до валового доходу та одночасного зменшення валових витрат на суму 63 697 грн.

ПАТЗТ "Круз", у відповідності до пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", при отримані товару (перша подія) відобразило їх вартість у складі валових витрат та в подальшому використала цей товар у своїй господарській діяльності в оподаткованих операціях, що не заперечується відповідачем.

Строк сплати за ці товари спливає поза періодом перевірки податкового органу.

Строки позовної давності по сплаті боргу іноземним партнерам не пропущено.

Стосовно висновків ДПІ у м. Херсоні щодо необхідності зменшення валових витрат на суму вартості маркетингових послуг (105 000 грн.), які у звітний період на договірній основі отримало ПАТЗТ "Круз", судом першої інстанції встановлено наступне.

Договір №16.01-02 від 16 січня 2009 року з ПП ОСОБА_5, договір №1 від 01 вересня 2007 року з ПП ОСОБА_6 та договір №1 від 01 серпня 2008 року з ПП ОСОБА_7 на загальну суму 105 000 грн. та відповідні додатки до цих договорів - звіти, акти виконаних робіт.

У судовому засіданні були досліджені письмові звіти про проведення маркетингових досліджень щодо надання переліку потенційних клієнтів, які мають намір співпрацювати з ПАТЗТ "Круз" та за рахунок яких можливо збільшити об'єм реалізації продукції; договори, що були укладені з запропонованими покупцями, платіжні документи, що підтверджують придбання цими клієнтами товарів ПАТЗТ "Круз", які свідчать про дійсне виконання роботи з маркетингових досліджень, яка була оплачена ПАТЗТ "Круз" за актами виконаних робіт.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0003852301/0 від 01 жовтня 2010 року в частині суми ПДВ у розмірі 12 739, 3 грн. та штрафних санкцій у розмірі 6 369, 65 грн., суд першої інстанції встановив наступне.

У п.4. розділу 3.2.2. акта перевірки встановлено завищення податкового кредиту, всього на суму 12 739, 3 грн., внаслідок порушення позивачем пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає у віднесені до складу податкового кредиту суми ПДВ згідно з вантажно-митними деклараціями, які пов'язані з придбанням імпортного товару у фірм "Comodus Polska" за контрактом №1/2006 від 04 січня 2006 року на суму 1 569, 17 доларів США (ВМД №1009 від 06 лютого 2006 року) та у фірми "ZALTAN" за контрактом №4/2005 від 17 січня 2005 року на суму 11 044 доларів США (ВМД №67 від 05 січня 2006 року) з метою його подальшого використання у своїй господарській діяльності. ДПІ у м. Херсоні в акті перевірки зазначає, що внаслідок того, що платником не здійснена компенсація вартості отриманого товару, який було придбано за цими контрактами, з причин закінчення строку позовної давності, то цей товар, згідно п.1.23 ст. 1 Закону України "Про оподаткуванні прибутку підприємств", прирівнюється до безоплатно наданого товару, в зв'язку з чим право на податкових кредит по таких імпортних товарах у ПАТЗТ "Круз" відсутнє.

Виходячи з цього, з посиланням на пп.4.2., 4.3. ст. 4 Закону 168/97-ВР, в акті перевірки зазначено, що заборгованість по ПДВ за даний товар у ПАТЗТ "Круз" складає: за контрактом від 17 січня 2005 року -11 154, 44 грн., а за контрактом від 04 січня 2006 року -1 584, 86 грн. На підставі цього висновку, зазначені суми в подальшому були включені у податкове повідомлення-рішення 0003852301/0 від 01 жовтня 2010 року.

1. Вирішуючи питання про правомірність фіксування в акті перевірки заниження позивачем валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги у розмірі 88 186, 34 грн., пов'язаної із закінченням строку позовної давності, суд першої інстанції виходив з того, що строк позовної давності за контрактом №4/2005 від 17 січня 2005 року, укладеним між позивачем та нерезидентом-постачальником фірмою "ZALTAN" не минув і, тому сума у розмірі 88 186, 34 грн. не є безповоротною фінансовою допомогою і підлягає виключенню із загальної суми зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що перебіг строку позовної давності за вказаним контрактом почався у першому кварталі 2006 року і, відповідно, закінчився на час проведення перевірки, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів не приймає до уваги вказаний довід апелянта, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, у зв'язку з тим, що платіжні доручення про оплату товару фірмі-нерезиденту "ZALTAN" містять відомості про номер та дату контракту, без зазначення ВМД, що підтверджує поставку товару та строк відліку часу для його оплати, зобов'язав представників податкового органу надати пояснення та докази своїх тверджень з приводу початку перебігу строку позовної давності у першому кварталі 2006 року, однак таких пояснень і доказів представлено не було, проте в апеляційній скарзі повторюються твердження заперечень на позов (а.с.27) без будь-яких зауважень стосовно висновків суду першої інстанції щодо їх недоведеності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з неправомірністю фіксування в акті перевірки заниження позивачем валового доходу на суму 88 186, 34 грн.

2. Вирішуючи питання про правомірність фіксування в акті перевірки завищення позивачем валових витрат на 63 697 грн. у зв'язку з придбанням товарів, за які не здійснено компенсацію їх вартості в межах строку позовної давності, суд першої інстанції також виходив з того, що за зовнішньоекономічними контрактами №1/2006 від 04 січня 2006 року з фірмою "Comodus Polska" в розмірі 1 569, 14 доларів США та за контрактом №4/2005 від 17 січня 2005 року з фірмою "ZALTAN" в розмірі 11 044 дол. США., не закінчився строк позовної давності і, тому, є помилковим висновок ДПІ про те, що товари, отримані за цими контрактами (на суму 63 697 грн. за курсом долару США на 05 січня 2006 року) є безоплатно наданими, у зв'язку з чим, на вказану суму необхідно збільшити валовий доход та зменшити валові витрати.

В апеляційній скарзі вказується, що внаслідок того, що компенсація вартості отриманих товарів не здійснена, то вони, відповідно до п.1.23 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", прирівнюються до безоплатно наданих товарів і, тому, підприємство повинно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару (63 697 грн.)

Колегія суддів не приймає до уваги наведений довід апелянта, оскільки, як зазначалось вище, апелянтом не надано доказів закінчення терміну позовної давності за зовнішньоекономічними контрактами з фірмами: "Comodus Polska" та "ZALTAN".

3. Вирішуючи питання про правомірність зменшення валових витрат позивача на суму вартості маркетингових послуг (105 000 грн.), суд першої інстанції виходив з того, що факт придбання позивачем цих послуг для використання у власній господарській діяльності підтверджується належними документами, у зв'язку з чим останній правомірно відніс вказану суму до складу валових витрат.

В апеляційній скарзі вказується, що представлені позивачем документи не відповідають вимогам первинних документів, внаслідок відсутності в них інформації щодо конкретних обсягів, напрямів, видів, змісту маркетингових досліджень. Крім того, не зазначено цифрових даних щодо обсягів збільшення проданої продукції у порівнянні з даними бухгалтерського обліку.

Колегія суддів не приймає до уваги вказаний довід апелянта, з таких підстав.

Відповідно до п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який втратив чинність, але регулював спірні правовідносини на час їх виникнення), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що факт отримання позивачем маркетингових послуг підтверджується договорами №16.01-02 від 16 січня 2009 року з ПП ОСОБА_5, №1 від 01 вересня 2007 року з ПП ОСОБА_6, №1 від 01 серпня 2008 року з ПП ОСОБА_7 (на загальну суму 105 000 грн.), додатками до цих договорів - актами виконаних робіт, звітами (в яких зазначений перелік потенційних клієнтів, які мають намір співпрацювати з ПАТЗТ "Круз" та за рахунок яких можливо збільшити об'єм реалізації продукції); договорами, що були укладені з запропонованими покупцями, платіжними документами.

Жодного доводу з приводу того, що вказані документи не відносяться до документів, передбачених вищенаведеною нормою пп.5.3.9 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", апелянт не надав.

Колегія суддів акцентує увагу, що відсутність результату отримання маркетингових послуг (тобто, відсутність цифрових даних щодо обсягів збільшення проданої продукції у порівнянні з даними бухгалтерського обліку, на що посилається апелянт) не може бути підставою для висновків про фактичне неотримання цих послуг.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач правомірно відніс суму на придбання маркетингових послуг у розмірі 105 000 грн. до складу валових витрат.

4. вирішуючи питання щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №0003852301/0 від 01 жовтня 2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 12 739, 3 грн. та штрафних санкцій у розмірі 6 369, 65 грн. (за не компенсацію вартості товарів, отриманих у "Comodus Polska" та "ZALTAN", в межах строку позовної давності), суд першої інстанції виходив з того, що строк позовної давності за контрактами, укладеними з фірмами "Comodus Polska" та "ZALTAN", не минув.

Також, суд виходив з того, що позивач здійснив розрахунок з бюджетом по ПДВ за цей товар під час його імпорту (тобто, під час оформлення відповідних ВМД) і, тому, він має право на формування податкового кредиту за такими імпортними операціями.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що у зв'язку із закінченням строку позовної давності за контрактами, укладеними з фірмами "Comodus Polska" та "ZALTAN", позивач безоплатно отримав імпортні товари, відповідно, він не мав права відносити ПДВ до складу податкового кредиту.

Колегія суддів не приймає цей довід апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.2.7 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який втратив чинність, але регулював спірні правовідносини під час їх виникнення), - у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

З матеріалів справи вбачається, що сплата позивачем ПДВ до бюджету за імпортними операціями підтверджується ВМД, оформленими належним чином і, тому, позивач правомірно відніс цей ПДВ до складу податкового кредиту, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність доводів апелянта щодо закінчення строку позовної давності за зовнішньоекономічними контрактами, з зазначених вище підстав.

Також, колегія суддів погоджується з тим, що висновок акта перевірки про заниження підприємством скоригованого валового доходу внаслідок неврахування результатів попередньої перевірки є помилковим і, тому, апелянт безпідставно зменшив загальну суму від'ємного значення на 104 496, 69 грн. Жодного обґрунтованого доводу цьому апеляційна скарга не містить.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлено 28 травня 2012 року.

Головуючий:/підпис/Л Л.П. Шеметенко Суддя:/підпис/С.Д. Домусчі Суддя:/підпис/В.О.Скрипченко