Ухвала суду № 24295635, 22.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Полякова К.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року справа №2а/0570/1786/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий Попов В.В.,

судді Лях О.П., Нікулін О.А.

секретар судового засідання Турко І.Б.

за участю сторін : представника позивача Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Донбас" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" Танача Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Володарського району Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/1786/2012 за позовом Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Донбас" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до прокурора Володарського району Донецької області про визнання дій незаконними,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/1786/2012 адміністративний позов Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат Ілліча» до прокуратури Володарського району Донецької області про визнання незаконними дії та нечинною вимогу задоволено частково.

Вимогу Прокуратури Володарського району Донецької області від 16.11.11р. №76-3420 вих. - 11 - скасовано.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат Ілліча» (ід.код 34550446) судові витрати у розмірі 16 грн. 10 коп.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині скасування вимоги та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог .

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 01.11.11р. на адресу прокуратури Володарського району надійшов лист-орієнтування прокуратури Донецької області №235окв та лист-орієнтування Генеральної прокуратури України за №07/2/1-376вих-518окв-11 від 29 вересня 2011 року (а.с. 17-20)

На підставі резолюції №945 від 09.11.11р. (а.с. 16) Прокуратурою Володарського району Донецької області на адресу директора ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК вм. Ілліча» була надіслана вимога на підставі ст.20 Закону України «Про прокуратуру», в якій позивачу строком до 23.11.2011 р. на адресу прокуратури Володарського району Донецької області потрібно було надати наступну інформацію:

- кількість майнових паїв та земельних паїв (окремо) колишніх членів КСП використовується агроцехами району (в розрізі агроцехів);

- стан виплати орендної плати за вказані паї станом на 01.11.2011 року;

- сума заборгованості за використання станом на 01.11.2011 року (поособово) майнових паїв та земельних паїв (окремо) в розрізі агроцехів району; (а. с. 21)

05 грудня 2011 року Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас» на адресу прокуратури Володарського району Донецької області було надіслано відповідь на вказану вимогу, відповідно до якої підприємство зазначило про відсутність підстав для задоволення вимоги в частині надання інформації. (а. с. 22).

Позивач ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК вм. Ілліча» є субєктом підприємницької діяльності юридичною особою, ідентифікаційний номер 34550446 (а.с. 40-46) зареєстроване як юридична особа 06.09.2006 року.

Прокурорський нагляд є самостійним, специфічним видом державної діяльності, який повинен забезпечити виконання закону та його верховенство у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Він здійснюється від імені держави - України, репрезентує і захищає суспільні інтереси та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Вичерпний перелік конституційних функцій прокуратури як єдиної системи органів держави наведено у статті 121 Конституції України, а саме на прокуратуру покладаються:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Організація і порядок її діяльності згідно зі статтею 123 Конституції України визначаються як Законом, так і іншими законодавчими актами.

Таким чином, суд, наголошує, що на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і Законом.

Статтею 19 Закону України «Про прокуратуру», передбачено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами,вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Повноваження прокурора щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів передбачені ст.20 зазначеного Закону України, при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:

1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;

3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;

4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

Отже, об`єктом прокурорського нагляду є виконавча діяльність органів влади, місцевого самоврядування, громадських організації та їх посадових осіб, а предметом Конституція і закони України, які зобов`язані виконувати вищевказані суб`єкти правовідносин.

Завдання ж прокуратури в тому, щоб державні органи, посадові особи діяли на підставі законності, забезпечували відповідно до наданих їм прав і покладених на них обов`язків охорону правопорядку, державних інтересі, прав і свобод громадян. Це вимагає від прокурорів зосередити увагу на дійовому нагляді тим, чи належним чином посадові особи органів державного контролю здійснюють контроль за додержанням законодавства на дорученій їм ділянці роботи, необхідність якого передбачена Конституцією і законами України, і на перевірці його здійснення.

Таким чином, прокуратура зобов`язана засобами прокурорського нагляду жорстко впливати на роботу органів позавідомчого контролю, пов`язану з виявленням правопорушень, встановленням причин останніх, умов, що сприяють їх вчиненню, притягненням винних до відповідальності.

Органи прокуратури, як і інші державні органи зобов`язані здійснювати свої повноваження виключно в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Не допускається втручання в компетенцію інших органів, установ та організації, органи прокуратури не повинні підміняти органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, протилежне свідчило б про вихід за межі наділених їх Конституцією та законами України функції.

Окрім цього, відповідно до п.9 Перехідних положень Конституції України Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Лист-орієнтування Генеральної прокуратури №07/2/1-376вих-518окв-11 від 29.09.2011р. звертає увагу на потребу контролю за формуванням регіональних зернових ресурсів, забезпечення належного зберігання запасів зернових Держрезерву, державного продовольчого резерву та державного резервного насіннєвого фонду, а також потребу контролю за сертифікацією послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки. Також у листі звертається увага на те, що не вживаються заходи щодо збереження поголівя великої рогатої худоби, та необґрунтованого виділення коштів передбачених на підтримку агропромислового комплексу.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується прокуратурою Володарського району, що перевірка проводилась на виконання листа-орієнтування прокуратури Донецької області №235окв від 01.11.11 р., щодо додержання законності в агропромисловому комплексі та необхідністі посилення правозахисної діяльності на цьому напрямі, а саме щодо формування запасу регіональних зернових ресурсів, надання послуг із зберігання зерна тощо. В листі йдеться окрім іншого, про потребу приділити увагу питанням законності використання сільськогосподарськими підприємствами майна та майнових паїв, використанню сільськогосподарської техніки, яка була придбана на державні кошти, а також виконання договірних зобовязань щодо сплати орендної плати за користування земельними частками (паями) (а.с. 17).

З резолюції від 09.11.11р. на лист-орієнтування прокуратури Донецької області №235 від 01.11.11р. вбачається, що керівництво прокуратури Володарського району доручило витребувати інформацію за всіма програмами щодо фінансування субєктів Володарського району з бюджету. Перевірити використання майна членів КСП, виплату оренди за нього та за земельні паї. Перевірити, витребувати попередню інформацію щодо формування регіонального зернового ресурсу.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля. Відповідно до п. 1 ст.14 вказаного Закону України він набирає чинності з дня його опублікування.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1958, наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.03р. №312 було затверджено Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Пунктом 1.2 вказаного Порядку встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.

Отже, по суті, за прокуратурою збереглася функція нагляду за додержанням і застосуванням законів, але в межах, встановлених конституційними нормами (у тому числі й Перехідними положеннями). Разом з цим, норми, які передбачають здійснення прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів, чітко визначають межі повноважень прокурора.

З огляду на те, що суб`єктом який законодавчо наділено повноваженнями, щодо проведення перевірок, щодо використання та охорони земель визначено Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи, суд приходить до висновку, що до повноважень прокуратури не належить проведення перевірки щодо посилення правозахисної діяльності за додержанням законів в агропромисловому комплексі та прокуратура в даному випадку не повинна підміняти органи відомчого управління та контролю і не повинна втручається у господарську діяльність.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 4 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають:

- колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

- громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;

- громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

З огляду на вище викладене, суд зазначає, що відносини, які виникли між пайщиками та ДП «Ілліч Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча», треба вважати як цивільно-правові, у разі пайщика фізичної особи, та господарсько-правові, у разі якщо пайщик юридична особа. Витребування інформації щодо кількості майнових паїв та земельних паїв (окремо) колишніх членів КСП використовується агроцехами району (в розрізі агроцехів) з боку відповідача є втручанням в господарську діяльність.

У відповідності до п.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 20 Податкового кодексу України Державні податкові інспекції наділені повноваженнями, згідно п. 20.1.4 проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом, згідно п. 20.1.8 під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Контроль за надходженням орендної плати здійснює Державна податкова інспекція. Статтею 288 Податкового кодексу України вказані вимоги до обліку орендної плати.

Державою встановлений порядок контролю за виплатою оренди з боку фіскального органу Державної податкової інспекції в формі обліку надходжень плати за землю. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога від 16.11.11р. №76-3420 вих. - 11 прокуратурою Володарського району Донецької області про зобов`язання Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» надати у строк до 23.11.11р. до прокуратури району інформацію є недійсною та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог визнати в частині визнання незаконними дії про визнання незаконними дії відповідача щодо винесення вимоги від 16.11.11р. №76-3420 вих. - 11, суд зазначає наступне.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення постанови суду першої інстанції без змін згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Прокурора Володарського району Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/1786/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/1786/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 25.05.2012 р.

Колегія суддів : В.В. Попов

О.П.Лях

О.А.Нікулін