Ухвала суду № 24295664, 16.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року справа №2а/1270/140/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Гайдар А.В., Гімон М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Аграрно-переробне підприємство "Редан" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/140/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства "Аграрно-переробне підприємство "Редан" до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Аграрно-переробне підприємство "Редан" (надалі - позивач, ПАТ «АПП «Редан» до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області (надалі - відповідач, Старобільська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28 листопада 2011 року № 0000192300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 54037,50 грн., у тому числі 42822,00 грн. - за основним платежем, 11215,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). (а.с.151, 152-158).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі. (а.с.172-174). Вказує, що має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, порушення норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує наявністю податкових накладних виданих контрагентом ПП «Луганська торгова фірма «Порто» (надалі - ПП «ЛТФ «Порто», контрагент»), на підставі яких ним був сформований податковий кредит, засновницькі документи на час господарських відносин його контрагента не визнавались недійсними, держреєстрація цього підприємства не відмінена, надані пояснення ОСОБА_2, як директора ПП «ЛТФ «Порто», відносно якого була порушена кримінальна справа, та ухвалена постанова від 27.01.2011 року про звільнення від кримінальної відповідальності, не можуть бути доказами по цій адмінсправі, відсутні докази того, що у первинних господарських документах виконанні не ОСОБА_3, як керівником цього підприємства.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України за наявними матеріалами справи, з огляду на те, що жодна із сторін в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про поштове відправлення. Від сторони представника відповідача через канцелярію суду апеляційної інстанції подана письмова заява про розгляд справи у його відсутність. Колегія суддів не приймає до уваги подане клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з неможливістю явки представника позивача-апелянта, з огляду на те, що жодних доказів поважності причин неможливості прибути в судове засідання не надано, явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає, що неявка сторін не перешкоджає судовому розгляду справи та прийняття рішення за наявними у справі матеріалами.

Перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснювався з урахуванням приписів ст..195 КАС України, в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що ПАТ «Аграрно-переробне підприємство «Редан» є юридичною особою, зареєстроване Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 357038 та довідка відділу статистики у Новоайдарському районі Головного управління статистики у Луганській області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 01 жовтня 2010 року серії АБ № 255110 (арк. справи 24, 25).

На податковому обліку ПАТ «АПП «Редан», як платник податків перебуває у Старобільській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 05 жовтня 2010 року № 185 (арк. справи 99).

У відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) ПАТ «АПП «Редан» зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 253607912232, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04 листопада 2010 року № 100307580 (арк. справи 26).

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2009 року між ПАТ «АПП «Редан» та ПП «ЛТФ-Порто» укладено договір №7 про постачання молока (арк. справи 125-126). В рамках виконання зазначеного договору позивачем отримано податкові накладні від 31 січня 2009 року № 65 на 408933,46 грн., у тому числі податок на додану вартість 68155,58 грн., від 28 лютого 2009 року № 89 на 238165,20 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 39694,20 грн., та видаткові накладні від 31 січня 2009 року № РН-000128 на 408933,46 грн., у тому числі податок на додану вартість 68155,58 грн., від 28 лютого 2009 року № РН-0004191 на 238165,20 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 39694,20 грн. (арк. справи 52, 56, 100, 104).

В рамках укладеного між ПАТ «Аграрно-переробне підприємство «Редан» та ПП «ЛТФ-Порто» в усній формі договору, позивачем отримано податкові накладні від 04 лютого 2009 року № 71 на суму 5760,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 960,00 грн., від 12 лютого 2009 року № 72 на суму 51480,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 8580,00 грн., від 26 лютого 2009 року № 87 на суму 7320,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 1220,00 грн., від 10 березня 2009 року № 92 на суму 123840,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 20640,00 грн., та видаткові накладні від 04 лютого 2009 року № РН-0004168 на суму 5760,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 960,00 грн., від 12 лютого 2009 року № РН-0004172 на суму 51480,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 8580,00 грн., від 26 лютого 2009 року № РН-0004187 на суму 7320,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 1220,00 грн., від 10 березня 2009 року № РН-0004191 на суму 123840,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 20640,00 грн. (арк. справи 53, 54, 55, 57, 101, 102, 103, 105). За отримані товарно-матеріальні цінності та послуги ПАТ «АПП «Редан» здійснило ПП «ЛТФ-Порто» оплату готівковими коштами у повному обсязі, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру (арк. справи 109-120).

Суми податку на додану вартість по господарських операціях з приватним підприємством «ЛТФ-Порто» включені ПАТ «АППо «Редан» до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий та березень 2009 року (арк. справи 44-47, 48-51).

З урахуванням висновків акта перевірки від 09 червня 2009 року за № 306/2300-25360797 про результати планової виїзної перевірки, на той час Закритого акціонерного товариства «Аграрно-переробне підприємство «Редан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року, до складу податкового кредиту ПАТ «Аграрно-переробне підприємство «Редан» по господарських операціях з приватним підприємством «ЛТФ-Порто» включено податок на додану вартість у лютому 2009 року в сумі 22182,00 грн., у березні 2009 року в сумі 20640,00 грн. (арк. справи 58-61).

На підставі наказу від 01 листопада 2011 року за № 302-ОД згідно з направленнями на перевірку від 01 листопада 2011 року №№ 258, 259, № 260 посадовими особами Старобільської МДПІ Луганської області проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «АПП «Редан» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2009 року, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємства за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2009 року, результати якої оформлено актом від 15 листопада 2011 року за № 247/2300-25360797 (арк. справи 29-33, 75, 76, 77, 77-а). Позапланова виїзна перевірка проведена з дотриманням вимог абзацу 2 пункту 78.4 статті 78 та пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України - копія наказу від 01 листопада 2011 року за № 302-ОД та направлення на перевірку від 01 листопада 2011 року №№ 258, 259, № 260 надані головному бухгалтеру ПАТ «Аграрно-переробне підприємство «Редан» Литваку Л.Й під розписку.

Згідно висновків акта перевірки від 15 листопада 2011 року за № 247/2300-25360797 (арк. справи 32 на звороті) перевіркою встановлено порушення ПАТ «АПП «Редан»:

- пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, а саме не забезпечено зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2009 року;

- підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижений податок на додану вартість на загальну суму 42822,00 грн., у тому числі за лютий 2009 року на 22182,00 грн., за березень 2009 року на суму 20640,00 грн. по нікчемній угоді між приватним акціонерним товариством «Аграрно-переробне підприємство «Редан» та приватним підприємством «ЛТФ Порто».

На підставі акта перевірки Старобільська МДПІ Луганської області прийняла податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2011 року № 0000192300 про збільшення ПАТ «Аграрно-переробне підприємство «Редан» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 54037,50 грн., у тому числі 42822,00 грн. - за основним платежем, 11215,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (арк. справи 28).

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції ухвалюючи постанову, правомірно визначився із нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, в тому числі з урахуванням їх дії у часі. На час виникнення спірних правовідносин платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон №168).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно пункту 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з урахуванням положень ч.4 ст.72 КАС України, правомірно врахував постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 27 січня 2011 року у справі № 1-229/11 за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 27, частиною 2 статті 205, частиною 1 статті 358, частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України, яка набрала законної сили. В межах даної справи, зазначена постанова суду в рамках кримінальної справи має правові наслідки для позивача, тому як, судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_2, як директор фіктивного підприємства, господарської діяльності не здійснював, ніяких документів не підписував.

Також, за наданими поясненнями ОСОБА_2 від 31.10.2012 року начальнику відділу податкової міліції Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області, ОСОБА_2, серед іншого, пояснив, що ПП «ЛТФ-Порто» ніяких фінансово-господарських взаємовідносин із ПАТ «Аграрно-переробне підприємство «Редан» не мало, договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей із ПАТ «Аграрно-переробне підприємство «Редан» у 2009 році він не підписував, видаткові, податкові накладні та інші бухгалтерські та податкові документи по взаємовідносинам із приватним акціонерним товариством «Аграрно-переробне підприємство «Редан» не підписував, товарно-матеріальні цінності на адресу приватного акціонерного товариства «Аграрно-переробне підприємство «Редан» в період січень-березень 2009 року не постачав. Посадових осіб ПАТ «Аграрно-переробне підприємство «Редан» ніколи не бачив і з ними не спілкувався (арк. справи 85-86).

Колегія суддів, не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що зазначені пояснення не можуть слугувати доказами по адміністративній справі. Оцінюючи в своїй сукупності зазначені пояснення ОСОБА_2 з іншими доказами по справі, в тому числі постановою суду по кримінальній справі, колегія суддів вважає такі пояснення належним доказам по даній справі, одержані без порушень закону.

Встановлений постановою суду у кримінальній справі факт створення товариства з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво) свідчить, що від імені цього товариства діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значимих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновником товариства. А відтак і податкові накладні, виписані від імені цього товариства такими особами, не мають значення звітного податкового документа та розрахункового документа, з яким підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» пов'язує право платника податку на додану вартість на включення сум податку до податкового кредиту (зазначену правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України у постанові від 14 квітня 2011 року № К-20475/08 за результатами розгляду касаційної скарги державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року у справі № 11/76-А господарського суду м. Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чех» до державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень).

Податкові накладні від імені приватного підприємства «ЛТФ-Порто» виписані та підписані не директором ОСОБА_2, а іншою невстановленою особою, яку неможливо ідентифікувати, що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 27 січня 2011 року у справі № 1-229/11 за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 27, частиною 2 статті 205, частиною 1 статті 358, частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України, яка набрала законної сили, що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених накладних.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що податкові та видаткові накладні складені в порушення вимог чинного законодавства, не мають ознак належного первинного документу в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не мають юридичної сили і не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2009 року податку на додану вартість в сумі 22182,00 грн. та за березень 2009 року в сумі 20640,00 грн.

Внаслідок неправомірного та безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2009 року податку на додану вартість в сумі 22182,00 грн. та за березень 2009 року в сумі 20640,00 грн., ПАТ «Аграрно-переробне підприємство «Редан» було занижено суму податку на додану вартість за лютий 2009 року у розмірі 22182,00 грн. та за березень 2009 року у розмірі 20640,00 грн.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів зазначає, що податковим органом, з урахуванням підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України правомірно визначений розмір накладення на платника податків штрафу, у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, збільшення податковим органом у податковому повідомленні-рішенні від 28 листопада 2011 року № 0000192300 грошових зобов'язань за платежем «податок на додану вартість» за основним платежем в сумі 42822,00 грн. узгоджується з нормами податкового законодавства. Правомірність визначення податкових зобов'язань доводить правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання відповідно до абзацу 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України - 10705,50 грн.

Крім того, податковим повідомленням-рішенням Старобільської МДПІ Луганської області від 28 листопада 2011 року № 0000192300 відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПК України за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання, ПАТ «АПП «Редан» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 510,00 грн., про що також свідчить розрахунок штрафних (фінансових) санкцій по результатам перевірки (арк. справи 28, 43).

Згідно з пунктом 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Про відсутність на час проведення перевірки у ПАТ «АПП «Редан» первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів за період з 01 січня 2009 року по березень 2009 року свідчить пояснювальна головного бухгалтера приватного акціонерного товариства «Аграрно-переробне підприємство «Редан» від 08 листопада 2011 року (арк. справи 78).

Пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України регламентовано, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «АПП «Редан» після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надало до Старобільської МДПІ Луганської області згідно супровідного листа від 18 листопада 2011 року за № 88 лише податкові накладні (арк. справи 37). Інших обов'язкових первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів за період з 01 січня 2009 року по березень 2009 року позивачем надано не було, що доводить правомірність застосування до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафу у розмірі 510,00 грн. відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України за порушення приписів пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України. Відсутність первинних документів, доводить правомірність на час прийняття податкового-повідомлення рішення. Не під час проведення перевірки податковим органом, не під час судового розгляду справи, стороною позивача не надано жодних доказів правомірності формування податкового кредиту у спірному періоді та відповідно до його контрагента ПП «ЛТФ Порто»

Колегія суддів зазначає, що доведеність податковим органом порушення платником податку норм податкового законодавства при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень, доводить правомірність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій. Рішення податкового органу, як суб'єкта владних повноважень в межах спірних правовідносин, є законними та обґрунтованими, прийняте з урахуванням встановлених обставин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем правомірно, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Аграрно-переробне підприємство "Редан" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/140/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/140/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді А.В. Гайдар

М.М. Гімон