Постанова № 24286270, 05.04.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6257/10/1770

05 квітня 2012 року 15год. 45хв. м.Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: не прибув,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби доВідкритого акціонерного товариства "Рівненський завод залізобетонних виробів і конструкцій" про стягнення заборгованості,ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) звернулася з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод залізобетонних виробів і конструкцій" (далі - ВАТ "Рівненський завод залізобетонних виробів і конструкцій") про стягнення податкової заборгованості у сумі 256384,58грн., з них: 215855,00грн. - орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, 40529,58грн. - податок на додану вартість.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за ВАТ "Рівненський завод залізобетонних виробів і конструкцій" рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 256384,58грн. (215855,00грн. - орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, 40529,58грн. - податок на додану вартість). Вказаний борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений.

У судове засідання позивач не прибув, у поданому суду клопотанні просив розглянути справу за відсутності представника.

Відповідач заперечень суду не надав, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Судом не визнавалась обов'язковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод залізобетонних виробів і конструкцій" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 07.09.2000р., дані про нього внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 26.12.2005р. Товариство взяте на облік, як платник податків в органі державної податкової служби з 12.10.2000р. за №28-100/742 є платником податку на додану вартість.

Згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 256384,58грн. (215855,00грн. - орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, 40529,58грн. - податок на додану вартість).

Заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 215855,00грн. виникла у відповідача на підставі:

- самостійно складеної та поданої відповідачем до податкового органу податкової декларації від 22.01.2009р. (вх.№797) (заборгованість за квітень-грудень 2009р., січень 2010 року складає 205128,41грн.);

- податкових повідомлень-рішень від 15.10.2009р. №0005861543/0 та від 15.10.2009р. №0005871543/0, прийнятих на підставі акта перевірки від 14.10.2009р. №565 про своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, згідно з яким узгоджені суми податкового зобов'язання складають 27,94грн. та 8833,34грн.

Податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані, у встановленому законом порядку ним не оскаржувалися.

Борг з податку на додану вартість у сумі 40529,58грн. у ВАТ "Рівненський завод залізобетонних виробів і конструкцій" виник на підставі:

- самостійно складених та поданих відповідачем до податкового органу податкових декларації від 14.09.2009р. (вх.№99916) на суму 3420,00грн.; від 14.10.2009р. (вх.№120025) на суму 1501,00грн.; від 11.11.2009р. (вх.№141883) на суму 352,00грн.; від 15.12.2009р. (вх.№150530) на суму 5056,00грн.; від 15.01.2010р. (вх.№166929) на суму 74,00грн.; від 15.02.2010р. (вх.№6834) на суму 107,00грн.; від 09.03.2010р. (вх.№10144) на суму 391,00грн.; від 14.04.2010р. (вх.№27121) на суму 46,00грн.; від 07.05.2010р. (вх.№40741) на суму 2,00грн.; від 13.05.2010р. (вх.№44505) на суму 1109,00грн.; від 21.06.2010р. (вх.№51413) на суму 2362,00грн.; від 20.07.2010р. (вх.№72233) на суму 1656,00грн.; від 18.08.2010р. (вх.№85481) на суму 7025,00грн.; від 15.09.2010р. (вх.№89564) на суму 4083,00грн.; від 14.10.2010р. (вх.№107209) на суму 4607,00грн.; від 12.11.2010р. (вх.№123683) на суму 57,00грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 21.10.2009р. №0004882342/0, прийнятого на підставі акта про результати проведення перевірки своєчасності сплати платежів до бюджету №1356/23-100/05450015 від 16.10.2009р., згідно з яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 799,44грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 08.10.2010р. №0006531541/0/15-214, прийнятого на підставі акта про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість від 16.09.2010р. №710/15-200/05450015, згідно з яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1492,05грн. (1421,00грн.- за основним платежем, 71,05грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- податкового повідомлення-рішення від 28.10.2010р. №0003942342/0, прийнятого на підставі акта про результати проведення перевірки своєчасності сплати платежів до бюджету №1666/23-100/05450015 від 25.10.2010р., згідно з яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 5375,09грн.

Податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані, у встановленому законом порядку ним не оскаржувалися.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою ВАТ "Рівненський завод залізобетонних виробів і конструкцій" до бюджету узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та податку на додану вартість, ДПІ у м.Рівне нараховано пеню. Відповідно до карток особових рахунків платника станом на 27.12.2010р. пеня з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності становить 1865,89грн., а з податку на додану вартість - 818,00грн.

На виконання п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181-ІІІ), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, позивачем відповідачу було сформовано та надіслано першу податкову вимогу від 31.10.2008р. №1/930 на суму 17306,32грн. та вручено другу податкову вимогу від 10.12.2008р. №2/1169 на суму 36364,64грн.

Вказані податкові вимоги відповідачем були оскаржені до Рівненського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 07.07.2011р. у справі №2а/1770/324/2011 у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод залізобетонних виробів і конструкцій" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання бездіяльності протиправною, визнання відкликаними першої податкової вимоги №1/930 від 31.10.2008р., другої податкової вимоги №2/1169 від 10.12.2008р., зобов'язання виставити першу податкову вимогу на суму податкового боргу, що виник за період з 22.01.2009р., відмовлено повністю. На вказану постанову суду відповідачем було подано апеляційну скаргу. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод залізобетонних виробів і конструкцій" залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.07.2011р. у справі №2а/1770/324/2011 - без змін.

Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копіями податкових декларацій з податку на додану вартість (а.а.с.5-31, 34-37), копією податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з додатком (а.а.с.32-33), копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с.38), копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи (а.с.39), копією інформації Головного управління статистики у Рівненській області щодо відповідача (а.с.40), копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача (а.а.с.41-42), копією першої податкової вимоги від 31.10.2008р. №1/930, копією другої податкової вимоги від 10.12.2008р. №2/1169 та копією повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу (а.с.43), витягом облікових карток платника (а.а.с.44-48, 51-61), розрахунком виникнення податкової заборгованості (а.а.с.49-50), копією податкового повідомлення-рішення від 28.10.2010р. №0003942342/0 та копією корінця цього податкового повідомлення-рішення (а.с.62), копією акта перевірки від 25.10.2010р. №1666/23-100/05450015 (а.с.63), копією акта перевірки від 16.10.2009р. №1356/23-100/05450015 (а.с.64), копією податкового повідомлення-рішення від 21.10.2009р. №0004882342/0 та копією корінця цього податкового повідомлення-рішення (а.с.65), копією корінця податкового повідомлення-рішення від 15.10.2009р. №0005861543/0, копією корінця податкового повідомлення-рішення від 15.10.2009р. №0005871543/0 та копією акта перевірки від 14.10.2009р. №565 (а.с.66), копією податкового повідомлення-рішення від 08.10.2010р. №0006531541/0/15-214 та копією корінця цього податкового повідомлення-рішення (а.с.67), копією акта перевірки від 16.09.2010р. №710/15-200/05450015 (а.с.68), копіями повідомлень про вручення поштових відправлень відповідачу (а.с.69), копією постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 07.07.2011р. у справі №2а/1770/324/2011 (а.а.с.125-128), копією ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012р. (а.а.с.129-131).

Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991р. (далі - Закон №1251-XII) встановлено, що податок на додану вартість та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належать до загальнодержавних і справляються на всій території України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону №2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-III встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.4.2.1 ст.4 Закону №2181-III, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181-III передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Ці ж норми кореспондуються з пп.14.1.7 п.14.1 ст.14, пп.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.54.1, п.54.5 ст.54, п.56.11 ст.56, п.57.1, п.57.3 ст.57, п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України.

Зважаючи на те, що адміністративна справа за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод залізобетонних виробів і конструкцій" до ДПІ у м.Рівне про визнання бездіяльності протиправною, визнання відкликаними першої податкової вимоги №1/930 від 31.10.2008р., другої податкової вимоги №2/1169 від 10.12.2008р., зобов'язання вчинення дій розглянута по суті (ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012р. набрала законної сили), податкові зобов'язання з податку на додану вартість та з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальній сумі 256384,58грн. є узгодженими та підлягають до сплати.

Згідно з пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Підпунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.2009р. встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Підстави для застосування ст.94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод залізобетонних виробів і конструкцій" податкову заборгованість у сумі 256384,58грн., з них: до Державного бюджету України - 40529,58грн. податку на додану вартість; до місцевого бюджету міста Рівне - 215855,00грн. орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.