Постанова № 24285107, 18.05.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/2408/12

категорія 10.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токарева М.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1759,80 грн.,-

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не сплатив заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1759,80 грн.

Позивач направив на адресу суду клопотання, в якому просив справу слухати у відсутність його представника, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 49 КАС України, не скористався, щодо причин неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.5 ст.128 КАС України розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Коростишівською районною державною адміністрацією Житомирської області 24.09.1997 року.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу ХV Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через квартал із дня закінчення цього періоду.

Частиною другою статті 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Внаслідок перевірки особового рахунку відповідача позивачем було встановлено, що за період з липня по грудень 2010 року підприємцем сплачено страхові внески менше встановленого законодавством мінімального розміру страхового внеску - по 5,50 грн. щомісячно, в той час як відповідно до ст. 1 Закону мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід). У спірний період мінімальний розмір страхового внеску з липня 2010 року по вересень 2010 року включно становив 294,82 грн., у жовтні-листопаді 2010 року - 301,12 грн., у грудні 2010 року - 306,10 грн.

Таким чином, у відповідача існує заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1759,80 грн., що підтверджується розрахунком позивача від 23.03.2012 року та копією корінця вимоги від 12.04.2011 року № Ф-1348.

Доказів погашення відповідачем вказаної заборгованості судом станом на день розгляду справи не встановлено.

За наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України,

постановив:

Позов управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області заборгованість у сумі 1759,80 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: М.С. Токарева