Постанова № 24284861, 09.04.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/12374/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токарева М.С.,

при секретарі - Василюк Т.М.,

за участю представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" звернулось до суду з позовом до Малинської об'єнаної державної податкової інспекції, яка є правонаступником Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000182301 від 24 листопада 2011 року та №0000222301 від 23 лютого 2012 року. В обгрунтування позову позивач зазначає, що Малинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області було проведено невиїзну документальну перевірку з питань правовідносин ТОВ "СТС-Генпідряд" з ТОВ "Будівельне управління 26" та ТОВ "Шляхо-будівельне управління №14" за серпень 2011 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 14.11.2011 року №196/23-12/32375423. На підставі даного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000182301 від 24 листопада 2011 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну сум 275707 грн., з яких 275706 грн. основний платіж та 1 грн. фінансові (штрафні) санкції. Після цього, було прийнято податкове повідомлення -рішення №0000222301 від 23 лютого 2012 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями за загальну суму 137852 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач вважає незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно було застосовано норми законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Малинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області було проведено невиїзну документальну перевірку з питань правовідносин ТОВ "СТС-Генпідряд" з ТОВ "Будівельне управління 26" та ТОВ "Шляхо-будівельне управління №14" за серпень 2011 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 14.11.2011 року №196/23-12/32375423. Зазначеним актом було встановлено порушення п.п. 14.1.181, п.14.1 ст.14, п.201.4, ст.201, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України. На підставі даного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000182301 від 24 листопада 2011 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну сум 275707 грн., з яких 275706 грн. основний платіж та 1 грн. фінансові (штрафні) санкції.

Податковим повідомленням-рішенням від 23.02.2012 року № 00002223010 було збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 137852 грн.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем для здійснення господарських операцій з ТОВ "СТС-Шляхо-будівельне управління №14" було укладено договір №01-04ШБУ від 01.04.2011 року щодо поставки будівельних матеріалів №01/08ШБУ від 01.08.2011 року на виконання будівельно-монтажних робіт.

Для здійснення господарських операцій з ТОВ "Будівельне управління 26" було укладено договір підряду №14/06БМР від 14.06.2011 року, договір підряду №01/06БМР від01.06.2011 року, договір підряду №01.08 бмр від 01.08.2011 року.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам Закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідач вважає, що позивач не мав права на включення сум ПДВ сплачених згідно правочинів, здійснених ТОВ "СТС-Генпідряд" при придбанні товарів від ТОВ "Будівельне управління 26" та ТОВ "Шляхо-будівельне управління №14", у зв'язку з тим, що товари та роботи по вказаних правочинах не були фактично передані та здійснені, а тому даний факт свідчить те, що про угоди укладені між ТОВ "СТС-Генпідряд" та ТОВ "Будівельне управління 26", а також ТОВ "Шляхо-будівельне управління №14" не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Даний факт не знайшов свого підтвердження, оскільки, усі господарські операції, щодо отримання товару та надання послуг від ТОВ "Будівельне управління 26" та ТОВ "Шляхо-будівельне управління №14" підтверджені первинними документами наданими ТОВ "СТС-Генпідряд", у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для податкового та бухгалтерського обліку. Зокрема, податковими та видатковими накладними, довідками про вартість виконаних робіт та актами прийняття виконаних робіт.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у серпні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Що стосується доводів відповідача, що відсутність товаро-транспортних накладних є підставою для висновку, про безпідставність сформування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Будівельне управління 26" та ТОВ "Шляхо-будівельне управління №14", то слід зазначити, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, а не підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, товар поставлявся продавцем відповідно до умов договору.

Представник відповідача також посилається на те, що контрагенти не могли здійснювати поставку товарів та здійснювати монтажні роботи, оскільки ТОВ "Будівельне управління 26" на даний час стан платника "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а ТОВ "Шляхо-будівельне управління №14" стан платника "0", чисельність працюючих відповідно до податкової декларації по податку на доходи фізосіб на підприємстві у лютому 2011 року склала 0 осіб.

Суд не приймає до уваги зазначені посилання представника відповідача, оскільки направлення повідомлення про відсутність за місцезнаходженням та інформація щодо контрагента станом на лютий 2011 року, тобто до укладення вищезазначених договорів не може свідчити про нереальність настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Крім того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).

Судом безспірно встановлено, що ТОВ "СТС-Генпідряд" на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формувало податковий кредит.

Висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених документами.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності оспрюваного податкового повідомлення - рішення, та вважає його таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" задовольнити.

Визнати податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції №0000182301 від 24 листопада 2011 року та №0000222301 від 23 лютого 2012 року протиправним та скасувати його.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 13 квітня 2012 р.