Постанова № 24284574, 15.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2012 р. 16:55 Справа №2а-8111/10/15/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Єлжової Н.М., представників сторін:

позивача - Шматко О.М.,

відповідача - Джемільова А.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Союз-ВЛТ"

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: Приватне підприємство "Союз ВЛТ" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000411502/0 від 18.05.2010 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.06.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.10.2010 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі №2а-12421/10/2/0170 за позовом Приватного підприємства "Союз-ВЛТ" до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим про визнання недійним рішення та недійним акту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.03.2012 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.05.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 26.04.2012 року, на задоволенні адміністративного позову наполягав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Бахчисарайською районною державною адміністрацією в АР Крим 24.04.1992 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - ПП "Союз-ВЛТ", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 444956 від 24.04.1992 року та довідкою з ЄДРПОУ № 09/2-47.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в Бахчисарайською районі АР Крим 30.03.2010 року було складено акт № 51/1502/19196514 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Так, в ході перевірки було встановлено, що платником податку не повернуто до податкового органу Свідоцтва платника ПДВ.

На підставі даних акту перевірки від 30.03.2010 року відповідачем 18.05.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000411502/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено в судовому порядку.

В ході розгляду справи судом перевірено правомірність та правове обґрунтування застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та було встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту -Закон № 168).

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення на час виникнення спірних правовідносин було встановлено Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі по тексту -Закон № 2181).

Згідно з п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з п. 1.11 Закону № 2181 податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону № 2181 було передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

У статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР далі по тексту -Закон № 168) був визначений порядок реєстрації осіб як платника податку на додану вартість. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справлення цього податку.

У п. 9.8 ст. 9 Закону № 168 були зазначені і випадки анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість.

Згідно п.п. «ґ» 9.8 Закону № 168 особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність податковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 (далі Положення).

Відповідно до п.25 зазначеного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону "Про податок на додану вартість".

Так, п. 25.2 Положення передбаче6но, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.

Згідно п.п. 25.2.2 п. 25.2 Положення якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому разі затримка у поверненні такого Свідоцтва прирівнюється до затримки в наданні податкової звітності з цього податку.

Судом встановлено, що відповідачем 23.03.2010 р. прийнято рішення № 14/15-02 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, в якому зазначено, що позивачем протягом 12 послідових податкових місяців подавалась звітність з ПДВ, яка свідчила про відсутність оподаткованих поставок, що є підставою для анулювання реєстрації його платником податку відповідно до п. 9.8 "ґ "ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Союз ВЛТ" звернулось з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим про визнання протиправним рішення комісії відповідача про анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, визнання недійсним акту відповідача № 14/15-02 від 23.03.2010р. про анулювання реєстрації його платником податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.01.2011 року по справі № 2а-12421/10/2/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим про анулювання реєстрації Приватного підприємства "Союз -ВЛТ" в якості платника податку на додану вартість, яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 14/15-02 від 23.03.2010 року.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що позивач протягом 2009 р. подавав звітність з ПДВ, яка свідчила про відсутність оподаткованих поставок. Саме це було встановлено комісією відповідача по проведенню інвентаризації та анулюванню реєстрації платників ПДВ та зафіксовано у протоколі №3 від 23.03.2010 р. В той же час до матеріалів справи залучена виписка з особового рахунку позивача по ПДВ за період часу з 31.12.2008 р., при вивчені якої встановлено, що позивач мав переплату по ПДВ, розмір якої на час анулювання реєстрації його як платника ПДВ дорівнювала 21390,19 грн.

Крім того, встановлено, що відповідачем не було надано доказів того, що керівництво платника податків було повідомлено про розгляд питання щодо анулювання реєстрації його платником ПДВ, бралось до уваги наявність передплати по зазначеному виду податку.

Суд дійшов висновку, що, вказуючи п.п. "ґ"п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" як підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, відповідача діяв без урахування фактичних обставин справи, без дотримання принципів рівності та єдиного підходу, встановлених у ст.3 Закону України "Про систему оподаткування", який діяв на час прийняття рішення, що призвело до дискримінації позивача.

Суд також звернув увагу на те, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав надання платником податку звітності, яка свідчать про відсутність оподаткованих поставок протягом дванадцяти послідових податкових місяців з дня його реєстрації згідно з п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" є правом, а не обов'язком податкового органу, а під час розгляду справи відповідачем не надано обґрунтувань таких дій.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.01.2011 року по справі № 2а-12421/10/2/0170 залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч. 1 ст. 255 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, з урахуванням того, що судовим рішенням у справі № 2а-12421/10/2/0170 було встановлено протиправність рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі про анулювання реєстрації Приватного підприємства "Союз -ВЛТ" в якості платника податку на додану вартість, яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 14/15-02 від 23.03.2010 р., та скасоване це рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача, що на час прийняття спірного рішення, відповідно до вимог податкового законодавства, до позивача правомірно застосовані штрафні санкції, передбачені п.п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та зважає на наступне.

У разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Зазначена позиція викладена у інформаційного листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. N 1172/11/13-10.

Таким чином, враховуючи, що платник податків не був згоден з анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість та звернувся до суду, у позивача були відсутні підстави для повернення свідоцтва платника податку на додану вартість.

З огляду на зазначене вище, матеріалами справи спростовуються висновки податкового органу щодо порушення позивачем граничного строку повернення до податкового органу Свідоцтва платника ПДВ.

За таких умов, суд дійшов висновку про протиправність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та, як наслідок, необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0000411502/0 від 18.05.2010 року.

Враховуючи, що позивачем невірно визначені позовні вимоги про визнання недійсним спірного рішення замість визнання його протиправним та скасування, що передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає за можливим на підставі ст. 11 КАС України вийти за межи позовних вимог та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000411502/0 від 18.05.2010 року.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні, яке відбулось 15.05.2012 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАСУ постанова оформлена та підписана 18.05.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим № 0000411502/0 від 18.05.2010 року про застосування до Приватного підприємства "Союз-ВЛТ" 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Союз-ВЛТ"(Україна, 98404, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Кримська,2, ЄДРПОУ 19196514) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.