ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2012 р. (16:26) Справа №2а-2034/12/0170/21
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Івановій Ю.В., розглянувши за участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 42-Д від 20.01.2012р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Керченський завод будівельної кераміки "Сармат"
до Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обставини справи: Закрите акціонерне товариство "Керченський завод будівельної кераміки "Сармат" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000081503 від 06.02.2012р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача, що викладені в акті перевірки від 23.01.2012р. № 120/1503/30697351 щодо порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання є необгрунтованими, у зв'язку з чим, застосування штрафу податковим повідомленням-рішенням № 0000081503 від 06.02.2012р. в розмірі 1214,76 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання 14.05.2012р. не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши суду письмові заперечення, згідно яких висновки, що зафіксовані в акті перевірки є обґрунтованими, оскільки сума грошового зобов'язення була перерахована позивачем за неналежними банківськими реквізитами, у зв'язку з чим, було порушено граничний термін сплати грошового зобов'язання та правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд-
ВСТАНОВИВ:
Відповідач зареєстрований 30.12.1999р. Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим у якості юридичної особи, про що свідчіть наявне в матеріалах справи Свідоцтво (а.с.26), та перебуває на податковому обліку у ДПІ в Ленінському районі АР Крим.
Судом встановлено, що 23.01.2012р. відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, в ході якої встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунком № 9009719637 від 31.10.2011р. з кількістю затримки днів сплати - 59, що є порушенням ст. 126, п.п. 263.12 ст.263 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI.
За результатами вищезазначеної перевірки складений акт від 23.01.2012р. № 120/1503/30697351 (а.с.28), на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.02.2012р. № 0000081503 на суму 1214,76 грн. (а.с.30).
Вказане повідомлення-рішення було направлено на адресу позивача 06.02.2012р. вих. № 1707/10/15-0 (а.с.29).
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України № 2755 від 02.12.2010 року (далі - ПК України).
Статтею 49 ПК України визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.
Відтак п. 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно ст. 262 ПК України плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Відповідно п.п. 263.1.1 ст. 263 ПК України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.
Згідно п. 263.12 ст. 263 ПК України, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби:
- за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;
- за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України (п.п.263.13.1 п. 263.13 ст. 263 ПК України).
Судом встановлено, що 31.10.2011р. позивачем був наданий розрахунок податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9009719637 за 3 квартал 2011р., в якій самостійно визначив податкове зобов'язання за звітний період в розмірі 6073,80 грн. (а.с.32-33).
16.11.2011р. зазначена заборгованість була сплачена позивачем в повному обсязі, про що свідчіть наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 1058 від 16.11.2011р. (а.с.39).
Проте, як вже було зазначено раніше, перевіркою від 23.01.2012р. встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з кількістю днів затримки сплати - 59 днів, оскільки позивачем фактично сплачено заборгованість 17.01.2012р. з граничним терміном сплати - 19.11.2011р. (а.с.28).
Як вбачається з платіжного доручення № 1058 від 16.11.2011р., сума грошового зобов'язання за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2011р. у розмірі 6073,80 грн. була перерахована позивачем до Державного бюджету в Ленінському районі з КБК 13030100.
Проте, як зазначив відповідач, відповідно до додатку 2 до податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин позивач видобував сировину цегельну-черепичну.
Згідно із п. 263.9 ст. 263 ПК України сировина цегельно-черепична відноситься до корисних копалин місцевого значення.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансферів, належить плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення.
Таким чином, на думку відповідача, грошове зобов'язання, визначене позивачем у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2011р., повинне було сплачено ним в строк до 19.11.2011р. до місцевого бюджету Войковської сільської ради за КБК 13030200, а не до Державного бюджету в Ленінському районі з КБК 13030100.
Проте, суд не погоджується з зазначеною позицією відповідача з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листами від 18.12.2011р. за вих. № 807 та 28.12.2011р. за вих. № 806 звертався до відповідача з проханням перерахувати сплачені кошти на розрахункових рахунок Місцевого бюджету Войковської сільської ради за КБК 13030200, оскільки на момент сплати позивачем грошового зобов'язання (16.11.2011р.), відповідачем не було надано позивачу нових банківських реквізитів для перерахування грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (а.с.47,54).
Під час розгляду справи 21.03.2012р. судом зроблений запит до Управління Державного казначейства у Ленінському районі ГУ ДКУ в АР Крим про надання відомостей щодо відкриття рахунку місцевого бюджету Войковської селищної ради з кодом 13030200 (а.с.62), та відповідно до наданої відповіді від 28.03.2012р. за вих. № 693/05.1-09 станом на 18.12.2011р. рахунок до місцевого бюджету Войковської сільської ради за кодом бюджетної класифікації 13030200 "Плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення" станом на 18.12.2011р. відкрито не було (а.с.64).
З урахуванням викладеного, суд робить висновок про те, що позивачем повно та своєчасно сплачено суму податкового зобов'язання в розмірі 6073,80 грн. за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2011р., оскільки вказана заборгованість сплачена у повному обсязі та за належними реквізитами до настання граничного терміну сплати - 19.11.2011р., а саме 16.11.2011р.
Як вже було зазначено раніше, 06.02.2012р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000081503 , відповідно до якого, на підставі ст. 126 ПК України до позивача були застосовані штрафні санкції в розмірі 1214,76грн.
Так, положеннями п.126.1. ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, об ґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які на справді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.
Відповідно до п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Частинами 1, 4 ст. 70 КАС України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування покладається в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен подати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
В порядку передбаченому ст.71 КАС України, доказів правомірності, законності та обґрунтованості застосування штрафних санкцій відповідачем суду не надано.
З урахування викладеного, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000081503 від 06.02.2012р. не може бути визнано такими, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, та не відповідає вимогам частини 3 статті 2 КАС України, оскільки, як було встановлено судом вище, податкове зобов'язання з плати за користування надрами сплачено позивачем своєчасно, до закінчення граничних термінів та в повному обсязі.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим на користь Закритого акціонерного товариства "Керченський завод будівельної кераміки "Сармат" 107,30 грн. судового збору.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 14.05.2012р.
У повному обсязі постанову складено та підписано 21.05.2012р.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 69-71, ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим № 0000081503 від 06.02.2012р.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим на користь Закритого акціонерного товариства "Керченський завод будівельної кераміки "Сармат" судовий збір в розмірі 107,30 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Євдокімова О.О.
Судове рішення № 24284571, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 14.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2034/12/0170/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: