Ухвала суду № 24271996, 15.03.2012, Апеляційний суд Одеської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д О Д Е С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Фадєєнко А.Ф.,

при секретарі - Фабіжевському В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на будівництво за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернувшись 16 жовтня 2008 року до суду з вищеназваним позовом, вказали, що в належній ОСОБА_5 частині домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, проживали сім'єю та були зареєстровані з дозволу ОСОБА_5 з 1975 року. Оскільки займана частина домоволодіння перебувала в аварійному стані, то на її місці у 1981-1983 роках за власні кошти збудували новий будинок загальною площею 78,7 кв. м. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 участі у будівництві не брали, так як з 1980 року по 1986 рік працювали в районах крайньої півночі. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, а його дружина ОСОБА_4 на підставі судового рішення від 22 жовтня 2007 року, що має чинність, визнала за собою право власності на будинок та господарські будівлі, самочинно збудовані на місці зруйнованої частини домоволодіння, розірвала з ними договір найму жилого приміщення та виселила їх з будинку. Посилаючись на визнання за ОСОБА_4 права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, позивачі на підставі частини 6 статті 376 ЦК України просили зобов'язати ОСОБА_4 як власника відшкодувати їм понесені ними витрати на будівництво в розмірі 500 000,00 грн. та судові витрати (а.с.5-9).

Відповідач ОСОБА_4 в особі представника позов не визнала.

Рішенням Суворовського районного суді м. Одеси від 17 січня 2011 року в позові відмовлено (а.с.177-179).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Справа № 22 ц - 1590 - 194 -2012 Категорія 6

Головуючий у першій інстанції Галій С.С.

Доповідач Вадовська Л.М.

2.

Неправильність рішення апелянти мотивували порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2008 року, задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2, визнано за ОСОБА_4 право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 (зокрема, право власності в порядку спадкування за законом після чоловіка ОСОБА_5 на частину домоволодіння літ. «А», «Б»; право власності на частину домоволодіння літ. «а», «В», «Г», «Д» як самовільно збудовану) , розірвано договір найму жилого приміщення, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_8, ОСОБА_2, виселено останніх з будинку по АДРЕСА_1. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно збудовану будівлю по АДРЕСА_1, визнання права користування домоволодінням, зобов'язанням не перешкоджати у приватизації житла відмовлено (а.с.10-12, 14-16, 17,18).

Згідно технічної документації станом на 2005-2008 роки значились під літ. «А» житловий будинок, загальною площею 78,7 кв. м. під літ. «Б» - літня кухня, під літ. «В» - сарай, під літ. «Г» - вбиральня, під літ. «Д»- душ, під літ. «а» - прибудова (а.с.24-26, 75-79, 111-115).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29 жовтня 2010 року, проведеної експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на дату проведення експертизи становила 361 756,00 грн. В будинку недавно виконано капітальний ремонт. Встановити рік виконання будівельних робіт не надалось за можливе, накладенням планів 1964 року і геодезичних знімків встановлено, що відремонтована частина будинку літ. «Д» практично ідентична з частиною будівлі літ. «А» і це приводить до висновку, що будівля літ. «А» є частиною будівлі, позначеної в плані станом на 16 листопада 1964 року. Експерт зазначив, що неможливо визначити чи використовувались при будівництві спірного жилого будинку будівельні конструкції -фундамент, стіни, інші конструкції раніше існуючого жилого будинку, що позначений в плані станом на 1964 рік. Експерт вказав, що документи на закупку будівельних матеріалів відсутні, визначити відновлювальну вартість частини будівлі АДРЕСА_1, що вказана в технічному паспорті під літ. «А», виготовленому станом на 10 вересня 1984 року, технічно не можливо (а.с.142-161).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з рішення суду, що має законну силу, про визнання за ОСОБА_4 права власності на домоволодіння, висновку експерта щодо відповідності відремонтованої частини будинку частині будівлі, що значилась у технічній документації станом на 1964 рік, та щодо неможливості встановлення року виконання ремонтно-будівельних робіт та визначення відновлювальної вартість спірної частини будівлі. Відмову в позові суд обґрунтував відсутністю письмових доказів витрат на будівництво в розмірі 500 000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно судового рішення, що має законну силу, ОСОБА_4 право власності на літ. «А» - житловий будинок, літ. «Б» - літня кухня набула в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, відтак, відсутні правові підстави вважати вказані частини домоволодіння самочинно збудованими. Право власності на літ. «В»- сарай, літ. «Г» - вбиральня , літ. «Д» - душ, літ. «а» - прибудова ОСОБА_4 набула як на самочинно збудовані. Таким чином, обставини, на які посилались позивачі, а саме, що все

3.

домоволодіння є самочинно збудованим ними, не підтверджені, також не надано й доказів заявлених ними витрат на будівництво (ремонт) домоволодіння по АДРЕСА_1.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази мають бути належними та допустимими, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачі не довели належними та допустимими доказами обставини, на які посилалися, задоволення позову на припущеннях не допускається.

Судовий збір за подання апеляційної скарги становить 850,00 грн. та підлягає стягненню з ОСОБА_3 (ОСОБА_2 як інвалід 2 групи від сплати збору звільнена).

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на будівництво - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 за подання апеляційної скарги судовий збір в сумі 850 грн. 00 коп. за наступними реквізитами: отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, код банку отримувача: 828011, рахунок отримувача: 31214206780007, код класифікації доходів: 22030001, призначення платежу: судовий збір за подання апеляційної скарги, п.8, код ЄДРПОУ 02892913.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

А.Ф.Фадєєнко