А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д О Д Е С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 березня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Вадовської Л.М.,
суддів - Колеснікова Г.Я.,
Фадєєнко А.Ф.,
при секретарі - Фабіжевському В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 липня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк», звернувшись 15 квітня 2009 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що ОСОБА_2 по кредитному договору № 83-SOGL від 21 лютого 2008 року отримала в кредит 25 000,00 доларів США зі сплатою 16,00% за користування кредитними коштами з кінцевим терміном повернення кредиту 20 лютого 2013 року. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виступили майновими поручителями за ОСОБА_2, уклавши 5 березня 2008 року договори поруки та іпотечний договір, за яким передано в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2. Посилаючись на порушення умов кредитної угоди, право вимоги дострокового повернення кредиту, відсотків тощо, заборгованість станом на 3 квітня 2009 року в загальній сумі 19 897,58 доларів США, еквівалентних 153 211,37 грн., позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу квартири, виселення відповідачів, зняття їх з реєстраційного обліку та стягнути судові витрати (а.с.2-3).
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 пояснень, заперечень не надали.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 15 липня 2010 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості в розмірі 153 211,37 грн. за договором кредиту звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем,
Справа № 22 ц - 1590 - 198 - 2012 Категорія 27
Головуючий у першій інстанції Вергопуло К.В.
Доповідач Вадовська Л.М.
2.
отримання витягу з Єдиного державного реєстру прав власності та наданням банку повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнуто з відповідачів в рівних частках на користь позивача судових витрат (а.с.87-98).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Неправильність рішення суду апелянти мотивували порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Встановлено, що квартира АДРЕСА_2 загальною житловою площею 39,0 кв. м згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 21 грудня 2000 року приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 12254, належить на праві власності в рівних частках ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 (а.с.54).
21 лютого 2008 року ОСОБА_2 уклала з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитну угоду № 83-SOGL та отримала кредит на строк до 20 лютого 2013 року в іноземній валюті в сумі 25 000 доларів США (а.с.5-6).
5 березня 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 уклали з ПАТ КБ «ПриватБанк» для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором іпотечний договір, за яким передали в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 (а.с.7-9, 11).
5 березня 2008 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 уклали з ПАТ КБ «ПриватБанк» для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором договори поруки (а.с.9 зв., 10).
Станом на 3 квітня 2009 року мало місце порушення боржником умов кредитної угоди, що обумовило передбачене п.2.3 угоди право банку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за угодою тощо. Заборгованість за кредитом складала 19 064,71 долар США, за відсотками - 766,08 доларів США, пеня - 66,79 доларів США, а всього заборгованість в загальній сумі становила 19 897,58 доларів США (а.с.4).
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, передбачених статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою (ч.1 ст.546 ЦК України).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).
Іпотека регулюється Законом України «Про іпотеку», згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом.
Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, що визначені статтею 589 ЦК України, передбачають право заставодержателя звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до положень частини 1 статті 33, статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі задоволення судом позову про
3.
звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення торгів чи із застосуванням процедури продажу, встановленою частиною 1 статті 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, встановивши порушення ОСОБА_2 передбачених п.2.2 кредитної угоди обов'язків, зокрема строків погашення кредиту, процентів, обґрунтовано звернув стягнення на предмет іпотеки.
Доводи апелянта щодо недотримання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, як то не вручення у визначені статтею 35 Закону України «Про іпотеку» порядку та строків письмової вимоги про усунення порушення з попередженням звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; щодо передчасності звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки; щодо недоведеності завдання іпотекодержателю збитків порушенням основного зобов'язання чи іпотечного договору тощо є безпідставними.
Лист-вимога про усунення порушення основного зобов'язання була надіслана банком у відповідності до положень статті 35 Закону України «Про іпотеку» та, відповідно, отримана відповідачами 4 квітня 2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.121-127).
При цьому слід зазначити, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом 15 квітня 2009 року, рішення у справі ухвалено 15 липня 2010 року, оскаржено апелянтами 1 липня 2011 року. З дня пред'явлення позову відповідачі не вжили належних заходів щодо виконання зобов'язань за кредитною угодою, достовірно знаючи про вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Крім того, частина 2 статті 35 Закону України «Про іпотеку» визначає, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Таким чином, право звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки не обумовлене попереднім врученням письмової вимоги про усунення порушення з попередженням про наслідки не усунення порушення.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази мають бути належними та допустимими, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач довів порушення умов кредитної угоди щодо порядку та строків погашення кредиту і відсотків, наявність права звернення стягнення на предмет іпотеки, натомість, відповідачі не спростували вимоги позивача.
Судом обставини, що мають значення для справи встановлено повно, висновки суду відповідають таким та ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права. Рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, правові підстави для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в позові відсутні.
Судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено в сумі 51,00 грн., недоплата судового збору становить 799,00 грн. і підлягає стягненню з апелянтів в рівних частках.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_2 відхилити.
4.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 липня 2010 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 399 грн. 50 коп. з кожного (за реквізитами: отримувач коштів: ГУ ДКСУ в Одеській області; код отримувача 37607526; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача 828011, рахунок отримувача 31214206780007, код класифікації доходів 22030001, призначення платежу: судовий збір за подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області , код ЄДРПОУ 02892913, п.8 ОСОБА_2, ОСОБА_3)
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Г.Я.Колесніков
А.Ф.Фадєєнко
Судове рішення № 24271510, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 06.03.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22ц-1590-198-2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: