Рішення № 24270041, 18.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2012 р. Справа № 15/030-12

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м.Київ

до споживчого товариства «Настуся», Київська обл., Білоцерківський район, с. Пилипча

про стягнення 199,16 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 27.04.2012 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 17.04.2012р.)

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»(далі-Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до споживчого товариства «Настуся»(далі-Відповідач) про стягнення 199,16 грн., з яких 37,56 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість за товар поставлений на підставі видаткової накладної, та 161,60 грн. інфляційних втрат.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався своєчасно з ТОВ «Тат-Агро»за товар, поставлений ТОВ «Тат-Агро»відповідачу на підставі видаткової накладної. 22.02.2012р. між ТОВ «Тат-Агро»та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»»було укладено угоду № 09/02-12 про зміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), відповідно до умов якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання СТ «Настуся»зобов'язання у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 161,60 грн. інфляційних втрат та 37,56 грн. 3% річних. Всього сума позову становить 199,16 грн. Також позивач просить стягнути адвокатські витрати у сумі 500,00 грн., які він помилково включив в суму позову.

Позивачем невірно зазначена сума позову -2308,66 грн., оскільки сума всіх вимог становить -199,16 грн. Отже, на підставі ч. 3 ст. 55 ГПК України сума позову - 199,16 грн. визначена судом.

17.04.2012р. до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому останній проти позову заперечує та зазначає, що у документах, що підтверджують факт поставки товару, строк виконання зобов'язання відповідачем не вказаний, жодної вимоги від ТОВ «Тат-Агро»споживчому товариству не надходило. Як зазначає відповідач, за відсутності вимоги первісного кредитора до відповідача вимоги позивача є безпідставними. Крім того, як зазначає відповідач, навіть якщо припустити, що свої зобов'язання зі сплати вартості отриманого товару відповідач повинен був виконати 27.05.2009р., то нарахування штрафних санкцій припиняється 07.08.2009р. Крім того, відповідач посилається на ч. 2 ст. 258 ЦК України, як на підставу застосування спеціальної позовної давності в один рік щодо стягнення штрафних санкцій в порядку ст. 625 ЦК України.

В судовому засіданні 18.05.2012р. представник відповідача надав суду додаткові пояснення на позовну заяву, в яких зазначив, що з позовом відповідач не погоджується, а зазначені в ньому доводи вважає необґрунтованими. Як зазначає відповідач, ще до закінчення збору вражаю, СТ «Настуся»здійснило повний розрахунок з ТОВ «Тат-Агро», ніяких претензій стосовно невчасності чи неповноти розрахунку за наданий товар від ТОВ «Тат-Агро»на адресу СТ «Настуся»не надходило, що свідчить про повне та вчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань. Як зазначає відповідач, СТ «Настуся»до моменту отримання позовної заяви не було відомо про укладення угоди № 09/02-12 між ТОВ «Тат-Агро»та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»про зміну кредитора у зобов'язанні.

Представник позивача у судові засідання 17.04.2012р. та 03.05.2012р. не з'явився, а у судовому засіданні 18.05.2012р. підтримав позовні вимоги.

Представники відповідача у судових засіданнях 03.05.2012р. та 18.05.2012р. проти позову заперечували з підстав, зазначених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Тат-Агро»було поставлено, а споживчим товариством «Настуся»було прийнято згідно з видатковою накладною № РН-00266/1 від 27.05.2009р. товар на суму 14691,00 грн.

Для отримання товару відповідачем видано довіреність серія ЯОТ № 312446 від 21.05.2009р. на ім'я ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З викладеного вище вбачається, що між ТОВ «Тат-Агро»та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами, та довіреністю. Відповідно до цього договору ТОВ «Тат-Агро»зобов'язалось передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між ТОВ «Тат-Агро»та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач за отриманий товар розрахувався з ТОВ «Тат-Агро»09.06.2009 у сумі 5000,00 грн., 19.06.2009р. у сумі 5000,00 грн., 29.07.2009р. у сумі 3000,00 грн., 07.08.2009р. у сумі 1691,00 грн., всього на суму 14691,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку ТОВ «Тат-Агро», які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, зобов'язання перед ТОВ «Тат-Агро» у повному обсязі було виконано відповідачем лише 07.08.2009р.

Згідно зі ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, на підставі ст. 692 ЦК України відповідач повинен був оплатити товар після його прийняття, тобто 28.05.2009р.

22.02.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Тат-Агро»(первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»(новий кредитор) було укладено угоду № 09/02-12 про зміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), відповідно до умов якої первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання споживчим товариством «Настуся», що іменується надалі «боржник», зобов'язання щодо сплати розміру 3% річних та інфляційних втрат, в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 692 ЦК України, набутих первісним кредитором на підставі документів первісного бухгалтерського обліку, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. угоди визначено, що за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. цієї угоди.

Відповідно до п. 2.1. угоди вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 199,16 грн.

Згідно з п. 2.2. угоди первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається, є загальною сумою (розміром) 3%- річних та інфляційних втрат, котрі нараховані ТОВ «Тат-Агро»відповідно до умов та норм чинного законодавства України.

Пунктом 2.3. угоди визначено, що первісним кредитором нараховано, а новим кредитором перевірено та погоджено розмір нарахувань, виходячи із наступного: сума нарахованих 3% річних становить 37,56 грн., сума нарахованих інфляційних втрат становить 161,60 коп.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно приписів ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

22.02.2012р. між первісним та новим кредитором було складено акт прийому передачі документів, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв видаткову накладну № РН-00266/1 від 27.05.2009р., довіреність суворої звітності серії ЯОТ № 312446 від 21.05.2009р. та банківські виписки від 09.06.2009р., від 19.06.2009р., від 29.07.2009р., від 07.08.2009р.

25.02.2012р. ТОВ «Тат-Агро»надіслало відповідачу повідомлення від 23.02.2012р. про зміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку від 25.02.2012р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні), в якому повідомило відповідача, що ТОВ «Тат-Агро»за угодою № 09/02-12 від 22.02.2012р. відступило ТОВ «Ніко-Тайс»право вимоги щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат, в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 692 ЦК України, набутих ТОВ «Тат-Агро»на підставі документів первинного бухгалтерського обліку, у зв'язку з несвоєчасним виконанням СТ «Настуся»грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару у розмірі 199,16 грн. та зазначило, що грошова сума у розмірі 199,16 грн. підлягає сплаті новому кредитору з зазначенням його реквізитів.

Відповідач зазначене повідомлення залишив без задоволення, грошову суму у розмірі 199,16 грн. новому кредитору не сплатив.

Посилання відповідача на те, що йому не було відомо про укладення угоди № 09-02-12 від 22.02.2012 між ТОВ «Тат-Агро»та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»не береться судом до уваги, оскільки, як вбачається з копії опису вкладення у цінний лист від 25.02.2012р., повідомлення від 23.02.2012р. про зміну кредитора у зобов'язанні направлено СТ «Настуся», за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Жовтнева, 20 та з копії фіскального чеку від 25.02.2012р. цінний лист направлений «кому Настуся, куди Пилипча», тобто за місцезнаходженням відповідача, за яким він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 161,60 грн. інфляційних втрат та 37,56 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 161,60 грн. інфляційних втрат, які нараховані за червень 2009р. на заборгованість у сумі 14691,00 грн. за видатковою накладною № РН-00266/1 від 27.05.2009р.

Відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому слід вважати, що якщо заборгованість виникла за період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, на підставі зазначеного, судом розраховуються інфляційні втрати за червень 2009 року на заборгованість за поставлений товар за видатковою накладною № РН-00266/1 від 27.05.2009р. у сумі 9691, 00 грн., оскільки відповідно до банківської виписки відповідач 09.06.2009 року частково розрахувався з ТОВ «Тат-Агро»у сумі 5000,00 грн. (14691-5000=9691).

Згідно з вірним арифметичним розрахунком інфляційні втрати, які розраховані з додержанням вимог рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»за червень 2009р., становлять 106,60 грн. Оскільки сума заявлених позовних вимог перевищує розрахунок суми інфляційних втрат, розрахований судом, то дана позовна вимога підлягає частковому задоволенню у сумі 106,60 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 37,56 грн., які нараховані за загальний період з 29.05.2009р. по 06.08.2009р. на заборгованість за видатковою накладною № РН-00266/1 від 27.05.2009р., з урахуванням дат погашення заборгованості. Згідно з вірним арифметичним розрахунком 3% річних, які нараховані за період з 29.05.2009р. по 06.08.2009р. на заборгованість за видатковою накладною № РН-00266/1 від 27.05.2009р., з урахуванням дат погашення заборгованості, становлять 37,92 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у сумі 37,56 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Посилання відповідача на ч. 2. ст. 258 ЦК України не береться судом до уваги, оскільки є помилковим, бо ґрунтується на неправильному витлумаченні вказаної правової норми, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу та 3 проценти річних входять до складу грошового зобов'язання. Відповідач безпідставно ототожнює зазначені складові грошового зобов'язання (ч. 2 ст. 625 ЦК України) із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання у розумінні ст. 549 ЦК України.

Трирічний строк позовної давності, передбачений статтею 257 ЦК України, позивачем не пропущений.

Посилання відповідача на ч. 2 ст. 530 ЦК України не береться судом до уваги з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлений обов'язок негайного виконання зобов`язання з оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданного товару.

Відповідач в порушення вимог ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України за товар, отриманий 27.05.2009р. розрахувався за період з 09.06.2009р. по 07.08.2009р.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути з відповідача 500,00 грн. адвокатських витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 29.10.2009р.) щодо ведення справи згідно з договором № 01-03/12-10 про надання адвокатських послуг (правової допомоги).

01.03.2012р. між позивачем (Замовник) та адвокатом ОСОБА_4 (Виконавець) був укладений договір № 01-03/12-10 про надання адвокатських послуг (правової допомоги). Відповідно до умов цього договору виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником та СТ «Настуся»- далі за текстом договору «Боржник», які виникли на підставі документів первинного бухгалтерського обліку та на підставі угоди № 09/02-12 про зміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 22.02.2012р., надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із боржника обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру 3% річних, інфляційних втрат, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником перед замовником зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду Київської області відповідної позовної заяви, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором (п. 1.1. договору)

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що розмір оплати послуг виконавця (гонорар) за цим договором становить 500 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору суму зазначену в п. 3.1. договору, замовник повинен сплатити в строк до 31.03.2012р.

Розрахунок за цим договором здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п.3.4. договору).

Позивач сплатив адвокату ОСОБА_4 500,00 грн. за договором № 01-03/12-10 від 01.03.2012р., що підтверджується платіжним дорученням № 18 від 15.03.2012р., яке наявне в матеріалах справи, та з якого вбачається, що одержувачем коштів є ОСОБА_4, призначення платежу: «оплата за послуги згідно договору № 01-03/12-10 від 01.03.2012р.».

Адвокатом ОСОБА_4 частково виконані зобов'язання за договором № 01-03/12-10 від 01.03.2012р., оскільки, відповідно до п. 1.1. договору адвокату ОСОБА_4 було доручено представляти інтереси замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, проте адвокат ОСОБА_4 не приймав участі в жодному судовому засіданні.

Також, пунктом 1.4. договору визначено, що важливою умовою цього договору, що має вагоме значення для визначення розміру вартості послуг адвоката (гонорару) -є вимога замовника щодо забезпечення виконавцем найшвидшого виконання доручення, пріоритетність та першочерговість даної справи по відношенню до інших справ виконавця, яка обумовлює необхідність відмови виконавця від прийняття інших нових доручень від інших клієнтів та перегляду існуючого графіку завантаженості призначених до розгляду судових справ, де участь має приймати виконавець.

Проте всупереч зазначеного пункту договору 27.04.2012р. до господарського суду надійшов супровідний лист від адвоката ОСОБА_4, в якому він просив суд в порядку ст. 75 ГПК України, розглянути справу за наявними в ній документами без його участі, у зв'язку з фізичною неможливістю прибути до господарського суду, що підтверджується ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.04.2012р. по справі № 18/513-12.

Таким чином, вимог пріоритетності та першочерговості даної справи по відношенню до інших справ адвокатом ОСОБА_4 не дотримано.

Крім того, адвокатом при виконанні договору № 01-03/12-10 від 01.03.2012р. було невірно розраховано інфляційні втрати, а при підготовці позову невірно визначено його суму.

Враховуючи викладене та з огляду на співрозмірність витрат позивача на оплату послуг адвоката ОСОБА_4, ціну позову і складність справи, суд обмежує розмір витрат на оплату послуг адвоката до 144,00 грн.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з споживчого товариства «Настуся» (09153, Київська обл., Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Жовтнева, 20, код 30118108) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»(03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, кв. 23, код 38039872) 106,60 грн. (сто шість грн. 60 коп.) інфляційних втрат, 37,56 грн. (тридцять сім грн. 56 коп.) 3% річних, 1165,02 грн. (одну тисячу сто шістдесят п'ять грн. 02 коп.) судового збору та 144,00 грн. (сто сорок чотири грн.) витрат на оплату послуг адвоката.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 23.05.2012 р.