Постанова № 24268791, 23.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2012 р. Справа № 5023/8831/11

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представника відповідача ОСОБА_1 (дов. від 07.06.11), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Філл-енд-сін" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року у справі № 5023/8831/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Філл-енд-сін" до статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" про стягнення 71 686 грн. 87 коп.,

ВСТАНОВИВ: У жовтні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Філл-енд-сін" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" про стягнення 69 675 грн. боргу, 1 449 грн. 85 коп. пені і 561 грн. 23 коп. річних з підстав невиконання зобов'язання.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26 грудня 2011 року позов задоволено в частині стягнення 561 грн. 23 коп. річних і 1 449 грн. 85 коп. пені; у частині стягнення 69 675 грн. провадження у справі припинено з мотивів відсутності предмету спору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року (судді М.Слободін, Т.Гончар, О.Шевель) рішення скасовано в частині стягнення річних і пені та в цій частині в позові відмовлено; у решті рішення залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Філл-енд-сін" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 526, 625, 692 Цивільного кодексу України та залишити в силі рішення.

Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 12 квітня 2011 року сторони уклали договір поставки, на умовах якого позивач зобов'язався поставити товар відповідно до специфікації № 1 на суму 99 675 грн, а відповідач - прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату (далі - договір).

Контрагенти погодили, що відповідач оплачує кожну прийняту партію товару не пізніше 45 банківських днів з дати поставки товару, при умові своєчасного надання позивачем рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар; датою поставки товару вважається день підписання відповідачем або його уповноваженим представником акта прийому-передачі товару, який готується позивачем та надається разом з товаром відповідачу (пункти 4.2, 5.1.4 договору).

Позивач поставив товар на суму 99 675 грн., за який відповідач сплатив лише 30 000 грн. і його борг дорівнював 69 675 грн.

У жовтні 2011 року позивач звернувся з вимогою погасити борг і у відповідь відповідач запропонував виконати пункти 4.2 і 5.1.4. договору в частині підписання актів прийому-передачі товару.

До прийняття судового рішення боржник сплатив 69 675 грн. і господарські суди правомірно припинили провадження у справі в цій частині на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені та річних, господарський суд виходив з прострочення боржником зобов'язання в частині оплати ціни товару.

Здійснюючи перегляд судового рішення, апеляційний господарський суд, встановивши, що сторони актів прийому-передачі товару не складали і, оскільки договором встановлений обов'язок відповідача сплатити ціну партії товару не пізніше 45 днів з дати поставки, якою вважається день підписання відповідачем (представником) акта прийому-передачі товару, відмовив у позові в частині стягнення пені та річних.

За змістом статей 624 і 625 Цивільного кодексу України підставою нарахування кредитором пені та річних є порушення зобов'язання боржником.

У зв'язку з тим, що встановлені договором умови оплати ціни товару не настали, підстави стягнення пені та річних відсутні.

Відповідно до статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Усупереч зазначеним статтям позивач не надав господарським судам доказів, які підтверджують позовні вимоги.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року у справі № 5023/8831/11 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Філл-енд-сін" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій