Ухвала суду № 24262510, 23.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 травня 2012 року м. Київ К-11220/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у письмовому провадженні касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 22.09.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2009 року по справі №2-а-103/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропослуги Крим»до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіці Крим про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропослуги Крим»(далі-ТОВ «Агропослуги Крим», позивач) до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіці Крим (правонаступник Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної республіки Крим ) про скасування податкових повідомлень-рішень №0002571502/0 від 24.04.2008 та №0001322301/0 від 17.06.2008, зобов'язання відповідача надати органу державного казначейства висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість у сумі 188807,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 22.09.2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2009 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001322301/0 від 17.06.2008, зобов'язано відповідача надати органу державного казначейства висновок про відшкодування ТОВ «Агропослуги Крим»податку на додану вартість у сумі 188807,00грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 06.03.2009 року звернувся з касаційною скаргою звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 18.05.2009 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 22.09.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2009 року в частині задоволених вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0001322301/0 від 17.06.2008 відмовити, а в частині зобов'язання відповідача надати органу державного казначейства висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість у сумі 188807,00грн. провадження у справі закрити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилаються на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.п. 3.2.5 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту перевірки від 17.06.2008 №913/23-1/34740028, складеного за результатом виїзної позапланової перевірки ТОВ «Агропослуги Крим» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2008 року, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001322301/0 від 17.06.2008, відповідно до якого зафіксовано сума завищення позивачем бюджетного відшкодування за 4 місяці 2008 року в сумі 188807,00грн. та визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 19028,00грн. та штрафні санкції у розмірі 9514,00грн.

Підставою для визначення податкових зобов'язань став висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 3.2.5 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2007 року на 207752,00грн. внаслідок віднесення до податкового кредиту червня 2007 року ПДВ сплачений митним органам по безоплатно отриманим комбайнам від нерезидента у розмірі 207752,00грн.

Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), вимоги якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

За виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів пп. 7.4.5 п. 7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 п.7.7. ст.7 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.

Судами встановлено, що позивач отримав комбайни як внесок нерезидентом в статутний фонд товариства. При ввезенні вказаних комбайнів на вимогу митниці позивачем було сплачено до бюджету ПДВ в сумі 212800,00грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи вантажно-митними деклараціями. Вказане майно поставлено на баланс підприємства та використовується ним для ведення підприємницької діяльності, передбаченої статутом позивача.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідач оцінив отримане позивачем майно, як безповоротну фінансову допомогу.

Відповідно до п.п. 1.22.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до безповоротної фінансової допомоги відносяться суми коштів, переданих платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компетенції чи повернення таких коштів, або без укладання таких угод, суми безнадійної заборгованості. Відшкодовані кредитору позичальником після їх списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора, суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою чи фізичною особою, що залишилася нестягнутими після закінчення строку позовної давності, основні суми кредиту або депозиту, надані платнику податків без встановлення строків їх повернення, суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду.

Відповідно до визначення термінів у пп.. 1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська операція, яка передбачає внесення майна до статутного фонду юридичної особою в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою, є прямою інвестицією. Підпунктом 4.2.5. п.4.2 ст.4 цього Закону передбачено, що до складу валового доходу платника податків не включається вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій в корпоративні права, емітовані таким платником податків. Для цього достатньо самого факту внесення інвестицій.

Встановивши фактичне отримання позивачем майна саме як внесок у статутний фонд товариства, суд дав правильну оцінку обставинам справи, дійшовши висновку про безпідставне зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування.

При цьому, судовою колегією не приймаються до уваги посилання відповідача на недотримання позивачем умов реєстрації позивача, як підприємства з іноземними інвестиціями та невикористання позивачем при ввезенні комбайнів на митну територію України податкової пільги, оскільки зазначені обставини не впливають на сутність господарської операції, зміст якої є визначальним для оподаткування.

Водночас рішення судів у частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПІ надати органу державного казначейства висновок щодо сум, які підлягають відшкодуванню з бюджету, є помилковими, оскільки в цій частині провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника ПДВ і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 157, 210, 222, 223, 224, ч.1 ст.228, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіці Крим задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 22.09.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2009 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі надати органу державного казначейства висновок про відшкодування ТОВ «Агропослуги Крим»податку на додану вартість у сумі 188807,00грн. скасувати.

Провадження у справі в зазначеній частині закрити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 22.09.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв

Суддя Т.М. Шипуліна