Ухвала суду № 24262288, 10.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" травня 2012 р. м. Київ К/9991/5833/12

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Хомініч С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність Буд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, за участю прокуратури Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року та ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, до скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя приєдналась Прокуратура Запорізької області.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 28.03.2011 р. по 29.03.2011 р. відповідачем було проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період роботи з 01.12.2010 р. по 31.01.2011 р.

За результатами перевірки був складений акт № 54/23-2/34535784 від 30.03.2011 р.

Перевіркою було встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ «МІК», ТОВ «Фірма «Парол», ТОВ «Халкида», ТОВ «Мдіна ЛТД», нікчемність правочинів, укладених з цими особами, і відповідне заниження податку на додану вартість на 1 391 202,00 грн.

19 квітня 2011 року відповідачем було ухвалено податкове повідомлення-рішення № 0000442302/10511, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (1 391 202,00 грн. - податок на додану вартість, 212 871,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 статті 203 цього Кодексу.

У відповідності зі статтею 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій щодо безпідставності тверджень відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів, оскільки вони взагалі не обґрунтовані законом (відповідач в акті перевірки лише цитує норми ЦК України, що регулюють сферу недійсності правочинів, жодним чином не узгоджуючи їх із змістом укладених позивачем договорів).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій за укладеними договорами була підтверджена шляхом надання самих договорів та додатків до них, а також первинних документів, тобто документів, що містять відомості про усі господарські операції та підтверджують їх здійснення, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі матеріалів, акти приймання-передачі виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, товарно-транспортні накладні, подорожними листами вантажного автомобіля тощо.

За правилами частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач протягом розгляду справи не довів у процесуально визначений спосіб з використанням належних та допустимих доказів правомірність ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович(підписи)О.І. Степашко М.О. Федоров

Суддя С.Е. Острович