Ухвала суду № 24262252, 19.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2012 р. м. Київ К-4362/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ре Марка»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009

у справі № 2-а-11701/09/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ре Марка»

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2009 позов задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 01.07.2009 № 0005881540/0 про визначення податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 14442369,00 грн. (у т.ч. 7828095,00 грн. - основний платіж, 6614274,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0004441542/0 у частині визначення податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 9312400,00 грн., з яких за основним платежем 6208153,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3104247,00 грн.

Висновок суду вмотивований тим, що витрати ТОВ «Ре Марка»за рекламні та маркетингові послуги, отримані від ТОВ РКА «Майдан», ТОВ «Бізнес-Престиж», ТОВ «ТГ-Компонент», ПП «К.Р.І.С.Т.І.Н.», ТОВ «Компанія Преміум Магістр», ТОВ «Вампіра Естейт»були правомірно віднесені до складу валових витрат, а ПДВ, сплачений у складі ціни таких послуг, - до податкового кредиту, оскільки такі послуги використовувались для власної господарської діяльності, а факт їх придбання позивачем підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено виходячи з того, що у судовому процесі не було встановлено факту придбання позивачем маркетингових та рекламних послуг, за відсутності доказів їх надання, що свідчить про правильність висновків податкового органу щодо порушення позивачем норм пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(Закон № 334/94-ВР), підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР) внаслідок віднесення вартості послуг до складу валових витрат, а ПДВ, сплаченого в їх ціні, - до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

У касаційній скарзі ТОВ «Ре Марка»просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції з підстав неправильного застосування апеляційним судом вищенаведених норм.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 3621/23-1/35484322 від 18.06.2009. Згідно з цим актом позивач порушив норми пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР внаслідок завищення у податковому обліку суми валових витрат за 2007 рік, 1 квартал 2008 року, півріччя 2008 року, 3 квартал 2008 року, 2008 рік, 1 квартал 2009 року на загальну суму 31312375,00 грн. за операціями, що стосуються рекламних послуг, придбання яких не підтверджується первинними документами, що мало наслідком заниження податку на прибуток на 7828093,00 грн. за вказані вище податкові періоди. Крім того, порушено норми абзацу «д»підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР, а саме: неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, нараховані в ціні рекламних та маркетингових послуг, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2007 року - березень 2009 року на загальну суму 6208153,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що позивач включив до складу валових витрат за 2007 рік, 1 квартал 2008 року, півріччя 2008 року, 3 квартал 2008 року, 2008 рік, 1 квартал 2009 року витрати за операціями з ТОВ РКА «Майдан»за договором від 30.01.2009 № 01300-М, ТОВ «Бізнес-Престиж»- за договорами від 25.10.2007 № 251 та від 04.01.2008 № 15, ТОВ «ТГ-Компонент»- за договором від 10.10.2007 № 7, ПП «К.Р.І.С.Т.І.Н.»- за договором від 23.06.2008, ТОВ «Компанія Преміум Магістр»- за договором від 10.09.2008 № 232/ТВ-М, ТОВ «Вампіра Естейт»- за договором від 15.01.2009 № 1501-09/1 про надання рекламних послуг на загальну суму 31312375,00 грн., оплата за які здійснювалась шляхом видачі векселів; ПДВ у загальній сумі 6208153,00 грн., нарахований в ціні вказаних послуг, відніс до складу податкового кредиту за податкові періоди з грудня 2007 року по березень 2009 року

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункту 5.2.1 пункту 5.1 ст.5 вказаного Закону).

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 вказаної статті визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 , пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; У відповідності до п.1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази (копії договорів, актів приймання виконаних робіт), оцінка яким дана у відповідності до норм ст. 86 КАС України, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що у вказаних документах не відображений конкретний зміст та обсяг рекламних і маркетингових послуг, що унеможливлює оцінку їх вартості та висновок щодо їх зв'язку з господарською діяльністю позивача. Так, згідно з умовами зазначених договорів позивач, як замовник, зобов'язувався передати виконавцям рекламні матеріали, іншу рекламну інформацію розміщення. Позивач не надав під час перевірки документи на підтвердження факту отримання від інших суб'єктів господарювання чи власного виготовлення рекламних матеріалів, які підлягали розміщенню через інформаційні канали, надання яких передбачалося умовами зазначених договорів (трансляція, експонування, розміщення).

Всі контрагенти позивача -виконавці послуг згідно з умовами договорів не сплачували податок на рекламу, а контрагенти -замовники послуг (позивач діяв як посередник між першими і другими) -не мали сертифікатів, дозволів на виготовлення продукції, яка вказана як предмет реклами.

Відповідно до частини 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інших доказів, які б підтверджували фактичне надання вказаних від ТОВ РКА «Майдан», ТОВ «Бізнес-Престиж», ТОВ «ТГ-Компонент», ПП «К.Р.І.С.Т.І.Н.», ТОВ «Компанія Преміум Магістр», ТОВ «Вампіра Естейт»рекламних послуг, у судовому процесі позивачем всупереч нормам частини 1 ст. 71 КАС України надано не було доказів.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. В площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 ст. 71 КАС України). В разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 71 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Отже, суд апеляційної інстанції правильно зробив висновок, що за відсутності доказів фактичного надання рекламних послуг, позивач неправомірно відніс вказані витрати у власному податковому обліку до складу валових витрат за відповідні періоди, а ПДВ, сплачений у ціні, - до складу податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ре Марка»залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які приймають участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак

Суддя Є.А. Усенко