Ухвала суду № 24262187, 19.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2012 р. м. Київ К-28740/09-С

К-28470/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009

у справі № 2а-3755/08 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит»

до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2008 у задоволенні позову відмовлено з підстави встановлення пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Закон № 2181-ІІІ) пріоритету черговості погашення податкового боргу перед сплатою поточних податкових зобов`язань.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009 вказану постанову скасовано, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Свердловську Луганської області від 26.12.2007 № 0000471540/3 та № 0000461540/3.

Висновок суду про наявність підстав для задоволення позову вмотивований тим, що оскільки позивач сплатив узгоджену суму поточних податкових зобов'язань з податку на прибуток в установлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строк, підстави для накладення на нього штрафу, передбаченого підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 цього Закону, відсутні безвідносно до того, за який податковий період контролюючий орган врахував сплачений позивачем податок в оперативному обліку сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів).

У касаційній скарзі ДПІ в м. Свердловську Луганської області просить скасувати ухваленні у справі судові рішення, а позов залишити без задоволення, вважаючи, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми підпункту 5.3.1 пункту.5.3 ст.5, пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ, ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення позивачу штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 24.05.2007 № 445-15-10-32355669, про порушення позивачем норм підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, а саме: несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов`язань із податку на прибуток у загальній сумі 37017159,90 грн. за 2004 рік, 1 квартал 2005 року, 1 півріччя 2005 року, 9 місяців 2005 року, 11 місяців 2005 року, 2005 рік, 1 квартал 2006 року, 1 півріччя 2006 року, 9 місяців 2006 року.

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.12.2007 № 0000471540/3 про застосування штрафу у розмірі 15217734,48 грн. за затримку понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 30435468,95 грн.; № 0000461540/3 про застосування штрафу у розмірі 838086,60 грн. за затримку понад від 30 до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4190433,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що в картках особового рахунку позивача як платника податків обліковувалась сума податкового боргу із податку на прибуток за 2004 рік, 1 квартал 2005 року, 1 півріччя 2005 року, 9 місяців 2005 року, 11 місяців 2005 року, 2005 рік, 1 квартал 2006 року, 1 півріччя 2006 року, 9 місяців 2006 року на загальну суму 37017159,90 грн, а при оплаті ним платіжними дорученнями самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань за інші податкові звітні періоди податковий орган в обліку сплачених сум податкових зобов'язань спрямовував суми поточних платежів на погашення податкового боргу, який виник раніше податкового періоду, за який здійснювалась оплата.

Відповідно до пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Проте, ця норма не позбавляє платника податків права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Застосовуючи до позивача штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань на прибуток за 2004 рік, 1 квартал 2005 року, 1 півріччя 2005 року, 9 місяців 2005 року, 11 місяців 2005 року, 2005 рік, 1 квартал 2006 року, 1 півріччя 2006 року, 9 місяців 2006 року, контролюючий орган при визначенні тривалості порушення, що впливає на розмір штрафних санкцій, виходив із дат сплати позивачем сум податкових зобов'язань за інші податкові звітні періоди, що виключає правомірність цих санкцій.

Встановленим обставинам суд апеляційної інстанції дав правильну юридичну оцінку, застосувавши пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III та зробивши висновок, який відповідає обставинам справи і є юридично правильним.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак

Суддя Є.А. Усенко